"17" серпня 2011 р. Справа № 17/5025/91/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полянського А.Г.- головуючого,
Дроботової Т.Б.,
Костенко Т. Ф.,
розглянувши матеріали
касаційних скаргТОВ "Хмельницькбудінвест" та ПП "Завод будівельних матеріалів "Краса Мармуру"
на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 16.06.11р.
у справігосподарського суду Хмельницької області
за позовомТОВ "Хмельницькбудінвест"
доПП "Завод будівельних матеріалів "Краса Мармуру"
провизнання недійсним договору,
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: не з'явились,
відповідача: не з'явились,
Рішенням від 09.03.2011 господарського суду Хмельницької області в задоволенні позову про визнання недійсним договору застави транспортного засобу від 10.09.2008 відмовлено.
Постановою від 16.05.11 Рівненського апеляційного господарського суду вказане вище рішення я залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, ТОВ "Хмельницькбудінвест" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати як прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.
ПП "Завод будівельних матеріалів "Краса Мармуру" також звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду як прийняту з порушенням норм процесуального права, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить необхідним касаційні скарги залишити без задоволення.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, які приймали рішення у даній справі, відповідно до умов договору поставки будівельних матеріалів від 10.05.08, укладеного між сторонами спору, відповідач взяв на себе зобов'язання сплатити позивачу вартість поставлених згідно договору будівельних матеріалів в розмірі встановленому договором та відповідно до видаткових накладних.
В забезпечення виконання зобов'язань за цим договором між гр. ОСОБА_1 та ПП "Завод будівельних матеріалів "Краса Мармуру" укладено договір застави від 10.05.08, за яким останнє передало заставодержателю рухоме майно - екскаватор марки "Zeppelin" Z216R, заводський номер НОМЕР_1, 1984 р.в., який належить заставодавцю на праві власності.
Пунктами 1.12., 2.1.3. договору передбачено, що без письмової згоди заставодержателя наступні застави та передача в оренду предмету застави не допускаються. Угоди, що укладені з порушенням цього пункту, є недійсними з моменту їх укладення. Без письмової згоди заставодержателя не здійснювати дій, пов'язаних із зміною права власності на предмет застави, його обтяження будь-якими зобов'язаннями, в тому числі передачею в оренду (найом), спільну діяльність, тощо.
Згодом, в забезпечення виконання грошових зобов'язань ПП "Завод будівельних матеріалів "Краса Мармуру" за договором поставки будівельних матеріалів від 10.09.08, між ним та ТОВ "Хмельницькбудінвест" в особі директора ОСОБА_1 укладено договір від 10.09.08 застави транспортного засобу - екскаватора марки „Zeppelin” Z216R, заводський номер НОМЕР_1, 1984 р.в., який належить заставодавцю на праві власності
Судами з'ясовано, що предмет застави за вказаними вище договорами зареєстрований за ТОВ "Хмельницькбудінвест" (лист №39/17-248 від 10.02.2011 Інспекції Державного технічного нагляду в м. Хмельницькому).
Звертаючись з позовом у даній справі, ТОВ "Хмельницькбудінвест" послався на те, що в порушення п. 2.1.3 договору застави від 10.05.08 відповідач уклав спірний договір застави від 10.09.08.
Місцевим господарським судом ухвалами від 02.02.2011, від 22.02.2011 витребовувались у позивача оригінал та належним чином завірена копія Статуту товариства, оригінали договорів застави транспортного засобу від 10.05.2008 та від 10.09.2008, оригінали та належним чином завірені копії договорів поставки будівельних матеріалів від 10.05.2008р. та від 10.09.2008, в забезпечення виконання яких були укладені договори застави від 10.05.2008 та від 10.09.2008, а також первинні бухгалтерські документи, які стосуються виконання договорів поставки від 10.05.2008 та від 10.09.2008. Цими ж ухвалами в судове засідання викликався директор позивача - Немерюк Андрій Іванович для дачі пояснень стосовно укладених ним з відповідачем договорів застави транспортного засобу від 10.05.2008 та від 10.09.2008 як фізичною особою та як директором ТОВ "Хмельницькбудінвест".
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень обгрунтовано взято до уваги той факт, що позивач в судові засідання не з'являвся, витребувані судом докази не надав, про причини невиконання вимог, викладених в ухвалах, суд не повідомив.
Відповідно ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про заставу", ст. ст. 572, 574 ЦК України, застава - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Згідно ст. 3 Закону України "Про заставу", заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання.
З врахуванням вказаного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами вірно зауважено, що для встановлення факту виникнення такого зобов'язання, його умов, позивач зобов'язаний надати докази на підтвердження наявності основних зобов'язань, в забезпечення виконання яких були укладені договори застави від 10.05.2008 та від 10.09.2008.
Зважаючи на те, що позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у позові обставин, відповідно останнім не доведено підстав, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, а також доказів наявності порушеного права позивача, з огляду також і на те, що гр. Немерюк Андрій Іванович, з яким було укладено договір застави від 10.05.08, є директором позивача, а тому при укладенні спірного договору він був обізнаний про раніше укладені правочини, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає вмотивованим висновок судів про відмову в позові.
Доводи касаційних скарг спростовуються матеріалами справи та не впливають на правомірність судових висновків.
З огляду на зазначене вище, судові рішення прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційні скарги залишити без задоволення.
Постанову від 16.06.11 Рівненського апеляційного господарського суду у справі № 17/5025/91/11 залишити без змін.
Головуючий Полянський А.Г.
Судді Дроботова Т.Б,
Костенко Т.Ф.