"16" серпня 2011 р. Справа № 38/365
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коробенка Г.П. -головуючого,
Поліщука В.Ю., Куровського С.В.
розглянувши матеріали
касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Т.М.М."
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 01.07.2011р.
у справігосподарського суду м. Києва
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг"
дотовариства з обмеженою відповідальністю фірми "Т.М.М."
простягнення 172 483,60 грн.
за участю представників:
позивача: ОСОБА_1. (представник за дов. від 10.01.2011р. б/н),
відповідача: ОСОБА_2 (представник за дов. від 23.06.2010р. б/н)
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до приватного підприємства Фірми "Т.М.М." про стягнення 172 483,60 грн., з яких 163 414, 02 грн. заборгованість по сплаті лізингових платежів, з врахуванням індексу інфляції в сумі 94, 16 грн., 7 887, 70 грн. пені, 1 181, 88 грн. 3% річних.
Рішенням господарського суду міста Києва від 12.04.2011 р. у справі №38/365, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2011р. позов задоволено повністю.
Вказані судові акти мотивовані тим, що відповідачем порушено умови договору фінансового лізингу №1120/12/2007 від 17.12.2007р., укладеного між сторонами з даної справи щодо сплати лізингових платежів, у строки встановлені договором.
Не погоджуючись з рішенням та постановою, ТОВ Фірма "Т.М.М." звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи скаргу порушенням судом першої та апеляційної інстанції норм процесуального права.
У відзиві ТОВ "Ласка Лізинг" просить оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.
Згідно ч. 1, 2 ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
Як свідчать матеріали справи, 17.12.2007р. між ТОВ "Ласка Лізинг" (лізингодавець) та ТОВ Фірмою "Т.М.М." (лізингоодержувач) було укладено Договір фінансового лізингу № 1120/12/2007 (далі -Договір), відповідно до умов якого лізингодавець зобов'язався придбати у свою власність транспортний засіб вантажний автомобіль КрАЗ -65055-0000060-02 (2 одиниці) та передати його без надання послуг з управління та технічної експлуатації лізингоодержувачу, а лізингоодержувач зобов'язався прийняти в тимчасове володіння та користування за плату предмет лізингу.
Відповідно до п. 2.3 Договору, вартість майна, яке передано лізингодавцем лізингоодержувачу, складає суму еквівалентну 147 724,00 "у.о.", в тому числі ПДВ у розмірі 20% - 624 620,67 "у.о.", виражена у гривнях України.
Згідно п. 7.1 Договору валютою договору є умовна одиниця. Під умовною одиницею розуміється сума, відображена в гривнях та дорівнює одному Долару США по курсу згідно п. 7.1.1 договору.
Відповідно до п.7.1.1. договору для цілей цього договору вводяться поняття: курс 1 -курс, встановлений НБУ для одного долара США на дату 17.12.07р.; курс 2 -курс, встановлений НБУ для одного долара США на дату, яка встановлена для здійснення чергового лізингового платежу згідно графіку внесення платежів до цього договору.
Поточний платіж, що підлягає сплаті в гривнях розраховується як добуток суми лізингового платежу, вираженого в умовних одиницях згідно графи 3 додатку №1 до договору на відповідну дату здійснення платежу та курсу 2 (п.7.1.2. договору).
Відповідно до п.7.3. Договору загальна вартість лізингових платежів, що підлягають до сплати становить 195729,63 умовних одиниць.
Згідно з п.7.5. Договору лізингові платежі нараховуються за кожний період строку фінансового лізингу вказані в графіку внесення платежів -додаток № 1.
Відповідно до п.7.7. Договору лізингоодержувач зобов'язався вносити всі грошові суми в рахунок оплати лізингових платежів в обсягах та строки, визначені графіком, незалежно від виставлення та отримання рахунків лізингодавця.
Штрафи та пеня, додаткові грошові суми, які підлягають оплаті відповідно до умов цього договору, оплачуються на підставі виставлених рахунків Позивача та розраховується на підставі курсу НБУ на день виставлення рахунку (п.7.1.3. Договору). При проведенні платежів лізингоодержувач зобов'язується застосовувати порядок розрахунку платежів, вказаний у п.7.1. договору (п.7.2. Договору).
Пунктом 9.5. Договору сторони передбачили у випадку, якщо лізингоодержувач у встановлені договором строки не здійснює оплати встановлених договором лізингових платежів, то лізингодавець вправі вимагати сплати неустойки в розмірі 0,25% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу в перші 5 днів прострочення, і 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, починаючи з 6 дня прострочення, а лізингоодержувач зобов'язаний її сплатити.
30.07.09р. між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода №1120/12/2007/R до Договору, якою сторони домовились викласти в новій редакції додаток №1 -Графік внесення платежів, відтак при розрахунках між сторонами застосовується графік внесення платежів в новій редакції, який є невід'ємною частиною до цієї додаткової угоди.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивач передав предмет лізингу відповідачу, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000470 від 28.12.2007р. з посиланням на довіреність серії ЯОД №847990 від 27.12.2007р. про що відповідач не заперечує.
Відповідач в свою чергу в порушення умов Договору не повно оплатив 25-30 періоди лізингових платежів, в зв'язку з чим утворилась заборгованість перед позивачем, яка становить: за 25 період 6337,10 грн., за 26 період 31586,50 грн., за 27 період 31708,46 грн., за 28 період 31214,24 грн., за 29 період 31284,36 грн., за 30 період 163319,86 грн., що визначена в наростаючому значенні, а всього 163319, 86 грн.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором (ч.1 ст.16 Закону України "Про фінансовий лізинг").
Згідно ст.16 Закону України "Про фінансовий лізинг", сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
З огляду на встановлене судом та приписи наведених норм матеріального права, а також враховуючи положення ст. 625 ЦК України, п. 9.5 Договору, висновок господарського суду попередніх інстанцій про стягнення з відповідача 163319, 86 грн. основного боргу, 7 887,70 грн. пені, 1 181,88 грн. три проценти річних та індекс інфляції в розмірі 94,16 грн., колегія суддів визнає правомірним та обґрунтованим.
Наведене спростовує доводи касаційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права, та не заперечує правильність і законність оскаржуваних судових актів, які відповідають чинному законодавству України і обставинам справи, підстав для скасування яких колегія не вбачає.
Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2011р. у справі №38/365 залишити без змін.
Головуючий суддя : Г.П. Коробенко
Судді: В.Ю. Поліщук
С.В. Куровський