"16" серпня 2011 р. Справа № 42/396
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коробенка Г.П.-головуючого,
Поліщука В.Ю., Куровського С.В.
розглянувши матеріали
касаційної скарги приватного сільськогосподарського підприємства "Промінь"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.05.2011р.
у справігосподарського суду м. Києва
за позовомприватного сільськогосподарського підприємства "Промінь"
дотовариства з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія"
провизнання договору частково недійсним
за участю представників:
позивача: не з'явився,
відповідача: ОСОБА_1 (представник за дов. від 08.02.2010р. №141)
Рішенням господарського суду міста Києва від 02.02.2011р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2011р. у справі № 42/396, відмовлено в задоволенні позовних вимог приватного сільськогосподарського підприємства "Промінь" до товариства з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія" про визнання недійсним п.3.9 Загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4) до договору фінансового лізингу № 01-172/08-обл від 01.07.2008р. на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України, як такий що суперечить вимогам ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", п. 1 Постанові Кабінету Міністрів України № 1998 від 18.12.1998 р. "Про удосконалення порядку формування цін".
Не погоджуючись з рішенням та постановою, ПСП "Промінь" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати, а справу направити до місцевого господарського суду на новий розгляд, мотивуючи скаргу порушенням та неправильним застосуванням судом норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 01.07.2008р. між ПСП "Промінь" (лізингоодержувач) та ТОВ "Українська лізингова компанія" (лізингодавець) було укладено договір фінансового лізингу № 01-172/08-обл., яким сторони обумовили умови придбання предмету лізингу, його вартість, лізингові платежі, відповідальність сторін, предмет лізингу, яким є зернозбиральний комбайн з зерновою жаткою та пристроєм для її транспортування LEXION 580, 2008 року випуску, загальною вартістю 2 443 535,36 грн. (в т.ч. ПДВ), що становить в еквіваленті по курсу НБУ на дату підписання договору 320 000 Евро. За умовами передачі зазначений комбайн передається лізингоодержувачу 10.07.2008р. від продавця -ПНДККФ “Конкордгей”.
Пунктами 3.6, 3.7 ст. 3 загальних умов сторони передбачили, що лізингоодержувач сплачує винагороду, яка визначається виходячи з вартості предмету лізингу, кількості днів за період з дня підписання Акту до цієї дати та подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла і цей період. Всі інші чергові платежі, сплачуються згідно графіку та у строки передбачені п. 3.4, 3.5 ст. 3 даних загальних умов.
Згідно п.3.9 ст. 3 загальних умов лізинговий платіж (крім авансового лізингового платежу та останнього чергового лізингового платежу), який підлягає сплаті згідно графіку та Загальних умов, коригується (на дату сплати) на суму винагороди, яка визначається за формулою: V1 = Sо х k - Sо, де: Sо - сума чергового лізингового платежу за договором на дату сплати; k - коефіцієнт, який визначається як відношення курсу гривні до долару США, встановленого НБУ за 5 календарних днів до дати сплати чергового лізингового платежу згідно п. 3.5. Загальних умов, та збільшеного на 0,59 %, до курсу гривні до долара США, за яким АКІБ "УкрСиббанк" по дорученню лізингодавця фактично здійснив продаж (конвертування у гривню) коштів у іноземній валюті (валютного кредиту), що підтверджується відповідною довідкою банку, або завіреною копією банківської виписки, отриманих лізингодавцем для придбання предмету лізингу та його подальшої передачі лізингоодержувачу у фінансовий лізинг. Якщо значення коефіцієнта k менше одиниці, то сума V1 не розраховується.
Якщо курс гривні до долара США, за яким банк по дорученню лізингодавця фактично здійснив купівлю доларів США на міжбанківському валютному ринку, що підтверджується відповідною довідкою банку або завіреною копією банківської виписки, перевищує більше ніж на 0,6% курс гривні до долара США, встановлений НБУ, який використовується для розрахунку коефіцієнта k, вказаного в цьому пункті, то лізингодавець направляє лізингоодержувачу повідомлення про коригування лізингового платежу на суму винагороди, яке виникло внаслідок такого перевищення. Суму такого коригування лізингового платежу лізінгоодержувач зобов'язаний сплатити протягом трьох робочих днів з моменту отримання такого повідомлення (п. 3.9 ст. 3 ).
Додатковою угодою № 2 від 14.05.2009р. сторони внесли зміни до вищевказаного договору, у т.ч. виклали п. 3.9 ст. 3 загальних умов в новій редакції: "на дату сплати, визначену п. 3.5 ст. 3 загальних умов, лізинговий платіж (крім авансового лізингового платежу та останнього чергового лізингового платежу), який підлягає сплаті згідно графіку та Загальних умов, коригується на суму винагороди, яка визначається за формулою: V1 = Sо х k - Sо, де: Sо - сума чергового лізингового платежу за договором на дату сплати; k - коефіцієнт, який визначається як відношення курсу гривні до долару США, встановленого НБУ за 5 календарних днів до дати сплати чергового лізингового платежу згідно п. 3.5 Загальних умов, та збільшеного на 0,59 %, до курсу гривні до долара США -4,58, за яким АКІБ “УкрСиббанк”по дорученню лізингодавця фактично здійснив продаж (конвертування у гривню) коштів у іноземній валюті (валютного кредиту), отриманих лізингодавцем для придбання предмету лізингу та його подальшої передачі лізингоодержувачу у фінансовий лізинг. Якщо значення коефіцієнта k менше одиниці, то сума V1 не розраховується".
Якщо курс гривні до долара США, за яким банк по дорученню лізингодавця фактично здійснив купівлю доларів США на міжбанківському валютному ринку, що підтверджується відповідною довідкою банку або завіреною копією банківської виписки, перевищує більше ніж на 0,6% курс гривні до долара США, встановлений НБУ, який використовується для розрахунку коефіцієнта k, вказаного в цьому пункті, то лізингодавець направляє лізингоодержувачу повідомлення про коригування лізингового платежу на суму винагороди, яке виникло внаслідок такого перевищення. Суму такого коригування лізингового платежу лізінгоодержувач зобов'язаний сплатити протягом трьох робочих днів з моменту отримання такого повідомлення.
Аналіз наведеного свідчить про наявність двох різних видів платежів, як винагороду відповідачу за отриманий позивачем предмет лізингу, що закріплено пунктами 3.6 та 3.9 ст. 3 загальних умов фінансового лізингу.
Натомість ч. 2 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначено, що лізингові платежі включають: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
В пункті 3.6 ст. 3 загальних умов фінансового лізингу та в Графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1) сторонами визначено конкретний розмір платежу як винагороди лізингодавцю за отримане в лізинг майно, в той час як п. 3.9 ст. 3 загальних умов фінансового лізингу визначено платіж, як винагорода, яка підлягає сплаті відповідачу виключно внаслідок збільшення курсу долара США по відношенню до гривні, що не передбачено ч. 2 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг".
Зазначене залишилось поза увагою суду попередніх інстанцій, з огляду на що висновок суду про відмову в позові щодо визнання недійсним п. 3.9 ст. 3 загальних умов фінансового лізингу як такого, що суперечить вимогам Закону (ч. 2 ст. 16 ЗУ "Про фінансовий лізинг") і порушує майнові права та інтереси позивача, колегія визнає передчасним.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною або сторонами вимог, які встановлені, зокрема ч. 1 ст. 203 ЦК України, згідно якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства .
За таких обставин, колегія вважає, що місцевим та апеляційним господарським судом при вирішенні даного спору були неправильно застосовані норми матеріального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови та рішення із направленням справи на новий розгляд до господарського суду 1-ї інстанції.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2011р. та рішення господарського суду міста Києва від 02.02.2011р. у справі № 42/396 скасувати.
Справу направити до господарського суду міста Києва на новий розгляд.
Головуючий суддя: Г.П. Коробенко
Судді: В.Ю. Поліщук
С.В. Куровський