"16" серпня 2011 р. Справа № 5002-23/1563-2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого
Т. Гоголь
Т. Костенко
за участю представників:
позивачаОСОБА_1 -довіреність від 12.08.2011 р.
відповідачівне з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Чернишевське"
на постановувід 09.06.2011 р. Севастопольського апеляційного господарського суду
у справі№ 5002-23/1563-2011 господарського суду АР Крим
за позовомПриватного сільськогосподарського підприємства "Чернишевське"
до- Роздольненської районної державної адміністрації
- Приватного підприємства "Торгово-промислова компанія "Інфокар"
провизнання недійсними розпоряджень та визнання права на поновлення договору оренди землі
ПСП "Чернишевське" звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до Роздольненської районній державної адміністрації в АР Крим та ПП "Торгово -промислова компанія "Інфокар" про:
- визнання недійсним розпорядження Роздольненської районній державної адміністрації в АР Крим від 21.03.2011р. №179 "Про відмову в поновлені договору оренди від 30.01.2004р., укладеного між ПСП "Чернишевське" та Роздольненською районною державною адміністрацією в АР Крим";
- визнання недійсним розпорядження Роздольненської районній державної адміністрації в АР Крим від 25.03.2011р. №195 "Про дозвіл складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі меж земельної ділянки, що надається ПП "Торгово -промислова компанія "Інфокар" в оренду строком на 5 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва";
- визнання переважного права ПСП "Чернишевське" на поновлення договору оренди землі, раніше укладеного 30.01.2003 р. між ПСП "Чернишевське" та Роздольненською районною державною адміністрацією в АР Крим відносно земельних ділянок з земель пайового фонду колишнього КСП "Рисовий" (незатребувані паї) Роздольненського району АР Крим, розташованих на території Ботанічної сільської ради і зареєстрованого в Роздольненському районному відділі Кримської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України з земельних питань", про що здійснено запис в книзі реєстрації договорів оренди №1-3 по Ботанічній сільській раді, запис №911 від 30.01.2004р.
Одночасно з позовом ПСП "Чернишевське" подано до суду заяву в порядку статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, в якій просило заходів щодо забезпечення позову шляхом заборони ПП "Торгово -промислова компанія "Інфокар" складати технічну документацію з землеустрою, щодо встановлення в натурі меж земельної ділянки, наданій йому в оренду строком на 5 років та заборони Роздольненській районній державній адміністрації затверджувати складену ПП "Торгово -промислова компанія "Інфокар" технічну документацію, обґрунтовуючи клопотання тим, що в силу норм закону позивач має переважне право на оренду земельної ділянки, а не вжиття заходів до забезпечення позову призведе до неможливості виконання позитивного для позивача рішення, оскільки між відповідачами буде укладеного договір на підставі технічної документації, що призведе до реальних збитків позивача.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 27.04.2011 р. (суддя І. О. Доброрез) заява ПСП "Чернишевське" про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено в повному обсязі, а саме:
- заборонено ПП "Торгово -промислова компанія "Інфокар" складати технічну документацію з землеустрою, щодо встановлення в натурі меж земельної ділянки, наданій йому в оренду строком на 5 років для введення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колективної власності колишнього КСП "Рисовий" (незатребувані паї) Ботанічної сільської ради Роздольненського району АР Крим на підставі розпорядження Роздольненської районної державної адміністрації АР Крим від 25.03.2011 р. № 195 "Про дозвіл складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі меж земельної ділянки, що надається ПП "ТПК "Інфокар" в оренду строком на 5 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва";
- заборонено Роздольненській районній державній адміністрації затверджувати складену ПП "Торгово -промислова компанія "Інфокар" технічну документацію щодо встановлення в натурі меж земельної ділянки, наданій йому в оренду строком на 5 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колективної власності колишнього КСП "Рисовий" (незатребувані паї) Ботанічної сільської ради Роздольненського району АР Крим на підставі розпорядження Роздольненської районної державної адміністрації АР Крим від 25.03.2011р. №195 "Про дозвіл складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі меж земельної ділянки, що надається ПП "ТПК "Інфокар" в оренду строком на 5 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва".
Мотивуючи ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості вимог позивача та необхідність вжиття запобіжних заходів.
За апеляційною скаргою ПП "Торгово-промислова компанія "Інфокар" Севастопольський апеляційний господарський суд (судді: Воронцова Н.В., Остапова К.А., Проценко О.І.) переглянувши ухвалу господарського суду АР Крим від 27.04.2011 р. в апеляційному порядку, постановою від 09.06.2011 р. скасував її, дійшовши висновку, зокрема, що при винесенні оскарженої ухвали судом першої інстанції не було надано оцінки нормам законодавства в контексті спірних правовідносин, що призвело до прийняття помилкового рішення.
ПСП "Чернишевське" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.06.2011 р. скасувати, а ухвалу господарського суду АР Крим від 27.04.2011 р. залишити без змін, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, вказуючи на те, що в заяві позивач обґрунтував необхідність вжиття заходів до забезпечення позову та надав належні докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язано вжиття заходів визначених позивачем у заяві та задоволених судом першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Зі змісту наведеної норми, вбачається що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
За приписами статті 67 цього Кодексу позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві або іншим особам вчиняти певні дії.
Зі змісту вказаних статей вбачається що обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Застосування заходів забезпечення позову не може мати наслідків досягнення позивачем результатів, які є змістом позовних вимог.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовними вимогами.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки обмеження можливості суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Здійснюючи розгляд справи судом апеляційної інстанції було зазначено, що задовольняючи клопотання позивача про забезпечення позову судом першої інстанції не було надано правової оцінки адекватності заходу до забезпечення позову, що заявлявся позивачем, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та майнових наслідків заборони відповідачам вчиняти певні дії, як й не було встановлено судом першої інстанції яким чином невжиття заходів щодо забезпечення позову, може вплинути на неможливість (утруднення) виконання рішення суду у даній справі.
Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що твердження позивача ґрунтуються на суб'єктивному припущенні останнього, а загроза понесення збитків в зв'язку із знищення трав'яних культур, які ростуть на спірній земельній ділянці, ніяким чином не відноситься до предмету спору у даній справі про скасування розпоряджень райдержадміністрації.
Враховуючи приписи законодавства, колегія суддів вважає правомірним висновок суду апеляційної інстанції стосовно того, що вжиті місцевим господарським судом заходи щодо забезпечення позову необґрунтовані, не гарантують у подальшому виконання рішення суду у даній справі, а відтак відсутні підстави для їх застосування, у зв'язку з чим вважає прийняту у справі постанову такою, що відповідає нормам процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
Викладені у касаційній скарзі доводи заявника судова колегія вважає непереконливими, такими, що не відповідають приписам законодавства та спростовуються встановленими судом апеляційної інстанції під час розгляду обставинами справи.
Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.06.2011 р. у справі № 5002-23/1563-2011 господарського суду АР Крим залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.
Головуючий суддя Т. Дроботова
Судді: Т. Гоголь
Т. Костенко