"09" серпня 2011 р. Справа № 6/165/10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого
Т. Гоголь
Т. Костенко
за участю представників:
прокурорРудак О.В. -прокурор відділу Генеральної прокуратури України
позивачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)
відповідачаМиргородова О.Ю. -довіреність від 04.01.2011 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Першого заступника прокурора Миколаївської області
на постановувід 03.03.2011 р. Одеського апеляційного господарського суду
у справі№ 6/165/10 господарського суду Миколаївської області
за позовомМиколаївського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області
до Одеської залізниці
про стягнення шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів, в сумі 4 964, 49 грн.
Ухвалою від 22.07.2011 р. колегії Суддів Вищого господарського суду у складі: головуючий -Дроботова Т.Б., судді Волковицької Н.О., Костенко Т.Ф., касаційна скарга була прийнята до провадження та призначена до розгляду на 09.08.2011 р.
У зв'язку з відпусткою судді Волковицької Н.О., у судовому засіданні справа по суті розглядалась колегією суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючий -Дроботова Т.Б., судді: Гоголь Т.Г., Костенко Т.Ф., утвореному розпорядженням Заступника секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 08.08.2011 р., про що присутніх у судовому засіданні було повідомлено. Відводів складу суду не заявлено.
Миколаївський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до ДП Одеська залізниця про стягнення шкоди в розмірі 2 717,19 грн. на користь Державного бюджету Заводського району та 2 247,30 грн. - на користь Державного бюджету Корабельного району, посилаючись на приписи статей 173, 174 Господарського кодексу України, статтю 1187 Цивільного кодексу України та статтю 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", з огляду на встановлення в ході перевірки несанкціонованого розміщення відповідачем побутових та будівельних відходів в межах смуг відводу залізничних колій, що підтверджується актом перевірки від 23.07.2010 р.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 11.01.2011 р. (суддя Ткаченко О.В.) позовні вимоги задоволені повністю, стягнуто з Одеської залізниці на користь Державного бюджету Заводського району шкоду в сумі 2717,19 грн., на користь Державного бюджету Корабельного району шкоду в сумі 2247,30 грн.
За апеляційною скаргою Одеської залізниці Одеський апеляційний господарський суд (судді: Сидоренко М.В., Мишкіна М.А., Будішевська Л.О.) переглянувши рішення господарського суду Миколаївської області від 11.01.2011 р. в апеляційному порядку, постановою від 03.03.2011 р. скасував його, у задоволенні позовних вимог відмовив в повному обсязі.
Мотивуючи постанову суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо порушення господарським судом правил територіальної підсудності, а також вказавши на недоведеність позовних вимог.
Перший заступник прокурора Миколаївської області подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.01.2011 р., а рішення господарського суду Миколаївської області від 11.01.2011 р. залишити без змін, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме частини 2 статті 15 Господарського процесуального кодексу України.
Скаржник, зокрема, зазначає, що підставою пред'явлення позову стали встановлені факти порушення Одеською залізницею природоохоронного законодавства на земельних ділянках, що знаходяться у межах Миколаївської області, тобто спірні правовідносини, на думку прокурора, стосуються об'єкту земельних відносин, який знаходиться на території Миколаївської області, а тому судом першої інстанції не було порушено правил територіальної підсудності та розглянуто справу відповідно до вимог статті 16 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні прокурора та представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи предметом спору у даній справі є вимога Миколаївського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області про стягнення з ДП Одеська залізниця шкоди, заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства, що полягає в несанкціонованому розміщенні відповідачем побутових та будівельних відходів в межах смуг відводу залізничних колій, що підтверджується актом перевірки від 23.07.2010 р.
Відповідно до статей 13, 15 Господарського процесуального кодексу України підсудність справ визначається за предметними і територіальними ознаками. Виняток з цього правила становить виключна підсудність справ (стаття 16 вказаного Кодексу).
Частиною 2 статті 15 Господарського процесуального кодексу України вставлено, що справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.
Здійснюючи судовий розгляд справи суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку щодо помилковості посилань суду першої інстанції на приписи частини 7 статті 16 Господарського процесуального кодексу України, що даний спір виник із земельних відносин, а тому повинен розглядатись господарським судом за місцезнаходженням об'єктів земельних відносин або основної їх частини, вказавши, що в даному випадку, спір виник з інших підстав та його предметом є саме відшкодування збитків, а тому за територіальною підсудністю спір повинний розглядатись господарським судом Одеської області, тобто за місцезнаходженням відповідача у справі.
Разом з цим, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог судом апеляційної інстанції було залишено поза увагою те, що згідно з пунктом 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо рішення прийнято господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених у частині третій статті 17 цього Кодексу (пункт 6 частини 1 статті 104 вказаного Кодексу).
У разі скасування в апеляційному порядку процесуального акта місцевого господарського суду, прийнятого з порушенням правил підсудності, апеляційна інстанція повертає матеріали справи відповідному місцевому господарському суду для виконання ним вимог частини першої статті 17 Господарського процесуального кодексу України, про що зазначається в резолютивній частині постанови, якою скасовано такий акт.
Беручи до уваги викладене та приписи законодавства судова колегія вважає, що постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції уданій справі підлягають скасуванню, з направленням матеріалів справи до господарського суду Миколаївської області для вирішення питання щодо надіслання справи за встановленою територіальною підсудністю.
Керуючись пунктом 3 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.03.2011 р. у справі № 6/165/10 та рішення господарського суду Миколаївської області від 11.01.2011 р. скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Головуючий суддя Т. Дроботова
Судді: Т. Гоголь
Т. Костенко