"15" серпня 2011 р. Справа № 6/5007/20/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
ГоловуючогоКота О.В.
суддівШевчук С.Р.
Іванової Л.Б.
розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Моторс Україна"
на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 07.06.2011р.
у справі№ 6/5007/20/11 господарського суду Житомирської області
за позовомЖитомирського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі
1) Житомирської обласної державної адміністрації,
2) Головного управління держкомзему в Житомирській області
до1) Житомирської районної державної адміністрації,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Моторс Україна",
3) Управління Держкомзему у Житомирському районі Житомирської області
провизнання незаконним розпорядження від 29.04.2010р. №500, визнання недійсною державної реєстрації державного акта на право власності на землю
в судовому засіданні взяли участь представники :
- - позивача-1не з'явились
- позивача-2не з'явились
- відповідача-1не з'явились
- відповідача-2не з'явились
- відповідача-3не з'явились
- прокуратуриГромадський С.О.
У лютому 2011 року Житомирський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах Житомирської обласної державної адміністрації (далі -відповідач 1), Головного управління Держкомзему в Житомирській області (далі -відповідач 2) звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом до Житомирської районної державної адміністрації (далі -відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю “Лідер Моторс Україна” (далі -відповідач 2) про визнання недійсним розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації від 29.04.2010 року № 500, яким затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою зміни цільового призначення з ведення селянського господарства площею 2 га ТОВ "Лідер Моторс Україна" на землі іншого комерційного призначення (під будівництво автосалону, станції технічного обслуговування, офісних та побутових приміщень, готелю, кафе та ліцензійного складу) на території Глибочицької сільської ради Житомирського району. Також просить визнати недійсною державну реєстрацію державного акта на право власності на землю ТОВ "Лідер Моторс Україна" серії ЯЛ №771378, що зареєстрований за №021020900006.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 14.04.2011 року у справі № 6/5007/20/11 (суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.) провадження у справі припинене з підстав підвідомчості даного спору адміністративним, а не господарським судам.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.06.2011р. у справі № 6/5007/20/11 (головуючий Мельник О.В., судді Огороднік К.М., Коломис В.В.) апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області задоволено частково, ухвалу господарського суду Житомирської області від 14.04.2011 року у справі № 6/5007/20/11 в частині припинення провадження щодо визнання недійсним розпорядження голови Житомирської райдержадміністрації від 29.04.2010 року № 500 -скасовано і справу в цій частині передано на розгляд господарському суду Житомирської області, в іншій частині ухвалу господарського суду Житомирської області від 14.04.2011 року у справі № 6/5007/20/11 залишено без змін, а апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області - без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, товариство з обмеженою відповідальністю “Лідер Моторс Україна” звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.06.2011р. у справі № 6/5007/20/11 скасувати та передати справу а новий розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду.
Позивачі, відповідачі1, 3 не скористались правом, наданим ст.1112 ГПК України, не надіслали відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.
Сторони не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Лідер Моторс Україна” на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 06.05.2008 року є власником земельної ділянки площею 2,0 га в м. Житомирі по вул. Ватутіна, 188, що мала цільове призначення для ведення особистого селянського господарства.
Розпорядженням голови Житомирської райдержадміністрації від 05.08.2008р. №860 ТОВ "Лідер Моторс Україна" надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га, придбаної у власність для ведення особистого селянського господарства, з метою зміни цільового призначення на землі іншого призначення (під будівництво автосалону, станції технічного обслуговування, офісних та побутових приміщень, готелю, кафе та ліцензійного складу) на території Глибочицької сільської ради Житомирського району.
Розпорядженням голови Житомирської райдержадміністрації від 29.04.10р. №500 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою зміни цільового призначення з ведення селянського господарства площею 2 га ТОВ "Лідер Моторс Україна" на землі іншого комерційного призначення (під будівництво автосалону, станції технічного обслуговування, офісних та побутових приміщень, готелю, кафе та ліцензійного складу) на території Глибочицької сільської ради. Також, затверджено розрахунок вартості втрат сільськогосподарського виробництва на вказаній земельній ділянці, змінено категорію земельної ділянки з сільськогосподарського призначення на землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики та іншого призначення.
На підставі вказаного розпорядження від 29.04.10р. №500 ТОВ "Лідер Моторс Україна" 07.07.2010р. видано державний акт на право власності на землю серії ЯЛ №771378.
Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, предметом даного позову є матеріально - правова вимога прокурора до відповідачів, а саме визнання недійсним розпорядження РДА та визнання недійсною державної реєстрації державного акту на право власності на землю.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд й має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно з ч. 4 ст. 373 ЦК України, власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.
Отже, реалізація права власності на земельну ділянку в частині користування нею, як об'єктом права власності, обмежена певним способом, в залежності від виду її цільового призначення.
За змістом ч. 2, ч. 3 ст. 20 Земельного кодексу України, зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється органами виконавчої влади за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Отже, законом визначено повноваження органу виконавчої влади щодо надання дозволу на використання власником земельної ділянки в інший спосіб, а ніж той, який був дозволений державою раніше -в разі наявності волевиявлення на це власника. Тобто, законом визначене право органу виконавчої влади за згоди власника на втручання у сферу його приватноправових інтересів. Разом з тим, за відсутності волевиявлення юридичної особи, як власника земельної ділянки на зміну її цільового призначення, оскаржуване розпорядження районної державної адміністрації не могло бути прийняте й відповідно таке розпорядження не могло бути обов'язковим для виконання відповідачем-2.
Відповідно до ч. 6 ст. 319 ЦК України, держава не втручається у здійснення права власності. Тобто пряме адміністрування з боку органів влади є неприпустимим.
Як слідує із змісту ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
Статтею 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що господарський суд Житомирської області дійшов помилкового висновку про те, що позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї із сторін стосовно порядку використання землі, може бути розглянутий за правилами КАС України, а наведені вище спірні правовідносини мають характер публічно-правових, тому в цій частині ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Як слідує із позовної заяви прокурора, предметом спору є не сам державний акт на право власності на землю, як правовстановлюючий документ, а правомірність дій органу щодо державної реєстрації такого акта.
Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, відповідно до Земельного кодексу України, Закону України "Про місцеві державні адміністрації", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органам місцевого самоврядування та їх виконавчим органам на основі законодавства делеговані владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов'язаних зі здійсненням від імені держави дій щодо реєстрації державних актів на земельні ділянки, прав власності на земельні ділянки, а тому в розумінні п. 7 ст. 3 КАС України такі державні органи є суб'єктами владних повноважень, у зв'язку з чим спір щодо правомірності дій по державній реєстрації державного акта на право власності на землю є адміністративним спором.
За таких обставин, апеляційний господарський суд правомірно скасував ухвалу господарського суду Житомирської області від 14.04.2011р. в частині припинення провадження щодо визнання недійсним розпорядження голови Житомирської райдержадміністрації від 29.04.2010 року № 500 як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права, залишивши при цьому, без змін в частині припинення провадження у справі про визнання недійсною державної реєстрації державного акта на право власності на землю, оскільки дана вимога не підлягає розгляду у господарському суді.
Таким чином, постанова апеляційного господарського суду у справі відповідає встановленим фактичним обставинам справи, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для її скасування відсутні.
З огляду на викладене та враховуючи, що в силу вимог ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваної постанови суду.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Моторс Україна" залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.06.2011р. у справі №6/5007/20/11 залишити без змін.
Головуючий О.В. Кот
С у д д я С.Р. Шевчук
С у д д я Л.Б. Іванова