"17" серпня 2011 р. Справа № 3/218-2681
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.І. (головуючого),
Гончарука П.А.,
Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства науково-дослідного виробничо-комерційного Холдінг-центру "Інтер-Корс" Української академії архітектури на рішення господарського суду Тернопільської області від 5 серпня 2008 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 4 травня 2011 року у справі № 3/218-2681 за позовом приватного малого підприємства "СВС" до приватного підприємства науково-дослідного виробничо-комерційного Холдінг-центру "Інтер-Корс" Української академії архітектури про стягнення суми, -
Встановив:
У вересні 2005 року приватне мале підприємство “СВС” звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до приватного підприємства науково-дослідного виробничо-комерційного Холдінг-центру "Інтер-Корс" Української академії архітектури про зобов'язання прийняти виконані роботи станом на 12 серпня 2005 року, стягнення 88650 грн. заборгованості за виконані роботи, посилаючись на порушення відповідачем умов договору підряду від 28 січня 2005 року.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 5 серпня 2008 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 4 травня 2011 року, позов задоволено. Зобов'язано відповідача прийняти у позивача будівельно-монтажні роботи на будівництві 32-х квартирного житлового будинку по вул. Підкови, 10 в м. Тернополі за період травень-липень 2005 року станом на 12 серпня 2005 року. Стягнуто з відповідача на користь позивача 95252 грн. боргу, 6048,50 грн. збитків, 2374,44 грн. 3 % річних, 1300 грн. вартості судової будівельно-технічної експертизи та судові витрати.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постановлені у справі судові рішення скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 28 січня 2005 року сторонами у справі укладено договір підряду, згідно умов якого відповідач передав, а позивач прийняв на себе зобов'язання щодо виконання частини будівельно-монтажних робіт зі спорудження 32-х квартирного житлового будинку по вул. Підкови, 10 в м. Тернополі з матеріалів відповідача.
Виконавши обумовлений договором обсяг будівельно-монтажних робіт, вартість яких складає 145002 грн., без вартості матеріалів і механізмів замовника, позивач повідомив відповідача про необхідність прийняття цих робіт шляхом направлення повноважних представників.
За виконані у травні-липні 2005 року роботи відповідач розрахувався частково, оплативши 49750 грн.
4 серпня 2005 року позивачем створено комісію для здачі виконаних робіт, проте, представники відповідача для їх прийняття не з'явилися, що стало підставою для звернення до суду з відповідними вимогами.
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд, керуючись нормами ст.ст. 525, 526, 625, 837, 853 Цивільного кодексу України, висновками судових будівельно-технічних та бухгалтерської експертиз у даній справі, а також у справі № 1/64-2775, виходив з встановленого ним факту порушення відповідачем зобов'язань за договором підряду від 28 січня 2005 року, що свідчить про обґрунтованість заявлених до нього вимог про стягнення заборгованості за виконані роботи в розмірі 95252 грн., суми завданих порушенням умов договору збитків, зумовлених інфляційними процесами, 3 % річних, а також зобов'язання прийняти виконані роботи.
З таким рішенням господарського суду першої інстанції погодився й апеляційний суд, залишивши його без змін.
Висновок попередніх судових інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позову є законним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, а доводи касаційної скарги його не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
Касаційну скаргу приватного підприємства науково-дослідного виробничо-комерційного Холдінг-центру "Інтер-Корс" Української академії архітектури залишити без задоволення, а рішення господарського суду Тернопільської області від 5 серпня 2008 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 4 травня 2011 року у справі № 3/218-2681 -без змін.
Поновити виконання судового рішення у справі.
Головуючий Остапенко М.І.
Судді Гончарук П.А.
Стратієнко Л.В.