"17" серпня 2011 р. Справа № 5002-11/785-2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, суддіОстапенка М.І.,
суддівГончарука П.А., Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу дочірнього підприємства "Центральний аптечний завод" товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканська компанія "Крим-Фармація"
нарішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 квітня 2011 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 7 червня 2011 року
у справі№ 5002-11/785-2011
за позовом приватного підприємства "Конформ"
додочірнього підприємства "Центральний аптечний завод" товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканська компанія "Крим-Фармація"
простягнення 437 505,98 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився
відповідача -не з'явився
У лютому 2011 року приватне підприємство "Конформ" звернулось до господарського суду із позовом про стягнення з дочірнього підприємства "Центральний аптечний завод" товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканська компанія "Крим-Фармація" 355 845,55 грн. заборгованості за укладеним між сторонами договором № 18 поставки товару від 16 лютого 2009 року, яка складається з 292 229,06 грн. основного боргу, 23 420,32 грн. інфляційних втрат, 6 518,33 грн. трьох відсотків річних та 33 677,84 грн. пені (з урахуванням уточнень позовних вимог від 19 квітня 2011 року).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 квітня 2011 року (суддя -С.Потопальський), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 7 червня 2011 року (головуючий -К.Волков, судді -В.Дмитрієва, С.Рибіна), позов задоволено частково. Стягнено з відповідача 292 229,06 грн. основного боргу, 23 420,32 грн. інфляційних втрат, 6 518,33 грн. трьох відсотків річних, 33 677,84 грн. пені та судові витрати. У частині стягнення з відповідача 99 00,00 грн. провадження у справі припинено.
У касаційній скарзі, ставиться питання про часткове скасування постановлених у справі судових рішень, у зв'язку з неповним з'ясуванням істотних обставин справи і стягнення із відповідача заборгованості у сумі 275 229,06 грн.
Обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України).
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 16 лютого 2009 року між приватним підприємством "Конформ" (постачальник) та дочірнім підприємством "Центральний аптечний склад" товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканська компанія "Крим-Фармація" (покупець), був укладений договір купівлі-продажу №18, за умовами якого постачальник зобов'язується поставляти і передавати у власність (повне господарське відання) покупцю визначений ним договором товар, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.
Згідно з пунктом 1.2 договору найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), розмір знижки, місто поставки, термін поставки визначаються в накладних (які мають значення специфікації). Накладна формуються на підставі заявки покупця.
Пунктом 2.1 вказаного договору встановлено, що загальна сума договору становить загальну суму накладних за поставлений товар.
Відповідно до пунктів 9.1 та 9.3 договору, поставка товару проводиться окремими партіями протягом дії договору. Датою поставки партії товару вважається дата прийому-передачі товару, яка фіксується у відповідній накладній (відповідному товаросупроводжувальному документі).
Згідно до пункту 9.2 договору, кожна партія формується шляхом узгодження замовлення відбувається шляхом погодження наступних даних, що до поставки: асортимент, кількість, ціна, розмір знижки, місто поставки, термін поставки. Узгодження замовлення відбувається шляхом обміну інформації за телефоном, факсимільним зв'язком, електронним зв'язком чи за допомогою інших засобів зв'язку.
Пунктом 7.1 договору встановлено, що ціна на товар що постачається, встановлюється в національній валюті України постачальником та зазначаються у накладних на відпуск кожної партії, які є невід'ємною частиною цього договору.
У пункті 8.1 договору сторони передбачили, що покупець проводить оплату товару у формі безготівкового розрахунку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, що визначений в цьому договорі.
Також, пунктом 8.2.1 договору встановлено, що оплата кожної товарної партії проводиться протягом 40 календарних днів з дати поставки товару на склад покупця.
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Факт поставки позивачем товару, вартістю 871 229,06 грн. у період з 23 серпня 2010 року по 1 грудня 2010 року підтверджується наявними у матеріалах справи копіями накладних.
Однак, відповідач належним чином поставлений йому товар не оплатив, внаслідок чого на день звернення позивача із позовом, його заборгованість за поставлений товар складала 391 229,06 грн.
У ході розгляду даного спору, відповідач на виконання грошових зобов'язань за вказаним договором сплатив 99 000,00 грн.
Відтак, суд першої інстанції на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України правомірно припинив провадження у справі у цій частині.
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за вказаним договором, у відповідача, на день винесення судового рішення, існував основний борг у розмірі 292 229,06 грн., який господарські суди правомірно стягнули.
Стаття 611 ЦК України встановлює такий правовий наслідок порушення зобов'язання як сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (частина 1 статті 549 ЦК України).
Згідно з частиною 3 статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У разі порушення строку оплати поставленого товару покупець оплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми прострочення платежу, за кожен день прострочення а також 3% річних від простроченої суми (пункти 14.2., 14.2.1. договору).
Таким чином, господарські суди дійшли правильного висновку щодо законності позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 33 677,84 грн.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення місцевого господарського суду і в частині стягнення з відповідача 23 420,32 грн. інфляційних втрат та 6 518,33 грн. трьох відсотків річних є законним і відповідає обставинам справи.
Посилання скаржника в обґрунтування касаційної скарги матеріалами справи не підтверджуються, спростовуються висновками судів та не доведені відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
касаційну скаргу дочірнього підприємства "Центральний аптечний завод" товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканська компанія "Крим-Фармація" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 квітня 2011 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 7 червня 2011 року у справі за № 5002-11/785-2011 -без змін.
Головуючий, суддя М.Остапенко
Суддя
П.Гончарук
Суддя
Л.Стратієнко