"17" серпня 2011 р. Справа № 15/31пд/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, суддіОстапенка М.І.,
суддівГончарука П.А., Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державного відкритого акціонерного товариства "Стахановпромтранс"
нарішення господарського суду Луганської області від 4 квітня 2011 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 1 червня 2011 року
у справі№ 15/31пд/2011
за позовом державного відкритого акціонерного товариства "Стахановпромтранс"
довідкритого акціонерного товариства "Стахановська збагачувальна фабрика"
пророзірвання договору
за участю представників сторін:
від позивача -Ареф'єв А.Ю.
відповідача -Прилепська Н.А.
У лютому 2011 року державне відкрите акціонерне товариство "Стахановпромтранс" звернулось до господарського суду із позовом до відкритого акціонерного товариства "Стахановська збагачувальна фабрика" про розірвання укладеного між сторонами договору № 795 про подачу і прибирання вагонів від 24 червня 2005 року.
Рішенням господарського суду Луганської області від 4 квітня 2011 року (головуючий - Є.Пономаренко, судді -Т.Мінська, Б.Яресько), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 1 червня 2011 року (головуючий -К.Бойченко, судді -Г.Діброва, Т.Шевкова), у задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі, ставиться питання про скасування постановлених у справі судових рішень у зв'язку з їх невідповідністю нормам матеріального і процесуального права та постановлення нового рішення про задоволення позовних вимог.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а судові рішення -без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як вбачається із матеріалів справи і встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 24 червня 2005 року між державним відкритим акціонерним товариством "Стахановпромтранс", що є володільцем під'їзної колії, та товариством з обмеженою відповідальністю "Вугілля-Південь", правонаступником якого є відкрите акціонерне товариство "Стаханівська збагачувальна фабрика" (п. 3.2 Статуту), укладено договір №795 на подання та прибирання вагонів.
Даний договір підписано з боку відповідача з протоколом розбіжностей від 24.06.2005 року.
Підставою для подання даного позову стало неналежне виконання положень пунктів 2, 11, 21 договору.
Так, відповідно до пункту 2 договору відповідач зобов'язаний надати позивачу річні плани прибуття та відправлення вантажів за два місяці до початку року. Позивач, в обґрунтування заявлених вимог, посилається на те, що відповідачем вказаний річний план було надано із порушенням строків, визначених договором.
Крім того, позивач вказує на те, що відповідачем порушуються встановлені пунктом 11 нормативи завантаження та розвантаження вагонів і систематично порушуються закріплені пунктом 21 договору строки та порядок оплати наданих йому послуг.
Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Зазначеною правовою нормою законодавець поділяє підстави для розірвання договору у судовому порядку на законні та договірні. Так, підставами для розірвання договору, що випливають зі змісту закону є істотне порушення договору винною стороною та інші випадки, передбачені законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Колегія суддів погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про необґрунтованість даного позову з огляду на те, що направлення відповідачем річних планів прибуття та відправлення вантажів 24 грудня 2010 року не може значною мірою позбавити позивача того, на що він розраховував при укладенні договору; в ході судового розгляду даного спору, позивачем не було надано доказів порушення відповідачем встановлених пунктом 11 договору строків завантаження і відвантаження вагонів, а наявні у матеріалах справи акти звірення взаєморозрахунків сторін свідчать про відсутність на час вирішення спору заборгованості відповідача перед позивачем за надані обумовлені договором послуги.
За змістом статті 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті (коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом), - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про наявність істотної зміни обставин, якими позивач керувався при укладенні договору, оскільки погіршення фінансового стану позивача, зміна ринкової ціни на енергоносії та паливно-мастильні матеріали, зростання розмірів заробітної плати та інші чинники, на які посилається скаржник, не є істотною зміною обставин у розумінні статті 652 ЦК України, а відтак, не може бути підставою для розірвання договору.
Доводи касаційної скарги висновків господарських судів не спростовують і підстав для скасування рішення господарського суду Луганської області від 4 квітня 2011 року та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 1 червня 2011 року не вбачається.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України Вищий господарський суд України
касаційну скаргу державного відкритого акціонерного товариства "Стахановпромтранс" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 4 квітня 2011 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 1 червня 2011 року у справі за №15/31пд/2011 -без змін.
Головуючий, суддя М.Остапенко
Суддя
П.Гончарук
Суддя
Л.Стратієнко