"17" серпня 2011 р. Справа № 27/5009/997/11-28/5009/997/11
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М.,
Палій В.М.,
розглянувши
касаційну скаргу Приватного підприємства "Морський майстер"
на рішення господарського суду Запорізької області від
13.04.2011 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.06.2011 р.
у справі № 27/5009/997/11-28/5009/997/11
господарського суду Запорізької області
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго"
до Приватного підприємства "Морський майстер"
про стягнення 64 914,97 грн.
за зустрічним позовом Приватного підприємства "Морський майстер"
до Відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго"
про стягнення 66 044,16 грн.
за участю представників:
ВАТ "Дніпроенерго"-Безмогоричних М.А.;
ПП "Морський майстер" -не з'явилися;
Відкрите акціонерне товариство "Дніпроенерго" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом та просило суд стягнути з відповідача -Приватного підприємства "Морський майстер" 64 914,97 грн. пені.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за умовами договору про надання послуг № 1274 від 06.09.2010 р. в частині своєчасного надання послуг, у зв'язку з чим повинен сплатити пеню на підставі п. 7.1. договору (а.с.2-4).
Відповідач у справі - ПП "Морський майстер" до початку розгляду справи по суті заявлених вимог звернувся до господарського суду Запорізької області з зустрічним позовом та просив суд стягнути з ВАТ "Дніпроенерго" 66 044,16 грн. пені за невиконання обов'язку щодо надання карт зміни інформативного параметра по поверхні бетонного покриття (а.с.35-36).
Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.04.2011 р. первісний позов задоволено повністю. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю (а.с.71-74).
Задовольняючи заявлені первісні позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що договором встановлена відповідальність за порушення взятих на себе зобов'язань зі своєчасного надання послуг у вигляді пені, вимога про стягнення якої обґрунтовано заявлена позивачем.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд зазначив, що умовами договору не передбачена відповідальність за ненадання або несвоєчасне надання карт зміни інформативного параметра по поверхні бетонного покриття.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.06.2011 р. рішення господарського суду Запорізької області від 13.04.2011 р. залишено без змін (а.с.119-121).
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні первісного позову.
Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням норм процесуального та матеріального права (а.с.127-129).
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Під час вирішення спору по суті та перегляді прийнятого рішення в апеляційному порядку, судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини.
06.09.2010 р. між сторонами у справі укладений договір № 1274.
За умовами договору, відповідач зобов'язався, зокрема, надати послуги з ремонту дамби ставка-охолоджувача, а позивач зобов'язався прийняти такі послуги та оплатити їх вартість.
Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.
Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно п. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Терміни надання послуг визначені у п. 3.2. договору -протягом вересня-жовтня 2010 р.
Надані послуги оформлюються актами здачі-приймання наданих послуг в строк до 15 днів після отримання актів позивачем (п. 3.5. договору).
Судами встановлено, що послуги відповідачем не були надані у встановлений договором строк, відповідні акти здачі-приймання наданих послуг не оформлені у встановленому договором порядку.
Предметом первісного позову у даній справі є обов'язок відповідача сплатити передбачену п. 7.1. договору пеню за порушення термінів надання послуг.
В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч. 2 ст. 217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесена пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ЦК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Згідно п. 7.1. договору, у разі порушення строків надання послуг з винної сторони стягується пеня у розмірі 0,2 % від вартості таких послуг за кожен день прострочення.
Загальна вартість послуг з ремонту дамби ставка-охолоджувача згідно п. 2.1. договору становить 282 239,00 грн.
Враховуючи встановлення судами факту прострочення виконання відповідачем зобов'язання, передбаченого умовами договору, ними зроблено правильний висновок щодо задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 64 914,97 грн. за період з 01.11.2010 р. по 23.02.2011 р.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодилась апеляційна інстанція, дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову про стягнення з ВАТ "Дніпроенерго" пені за ненадання карт зміни інформативного параметра по поверхні бетонного покриття.
Так, в силу ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Як встановлено судами, в укладеному сторонами договорі № 1274 від 06.09.2010 р. не передбачена відповідальність за ненадання карт зміни інформативного параметра по поверхні бетонного покриття. Відтак, вимога ПП "Морський майстер" про застосування такої відповідальності до ВАТ "Дніпроенерго" є необгрунтованою.
Доводи, викладені у касаційній скарзі, не приймаються до уваги, оскільки були предметом дослідження судів попередніх інстанцій та їм дана відповідна правова оцінка.
За таких обставин, підстав для зміни чи скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 14.06.2011 р., якою залишено без змін рішення господарського суду Запорізької області від 13.04.2011 р., немає.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів
постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.06.2011 р. у справі № 27/5009/997/11-28/5009/997/11 господарського суду Запорізької області залишити без змін, а касаційну скаргу Приватного підприємства "Морський майстер" -без задоволення.
Головуючий суддя Кузьменко М.В.
Судді Васищак І.М.
Палій В.М.