"17" серпня 2011 р. Справа № 2-15/17167-2007
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Вовка І.В. (головуючого),
Гончарука П.А.,
. Остапенка М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.06.2011 року за скаргою Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" на дії відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції у справі № 2-15/17167-2007 за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" до Поштовського житлово-комунального підприємства про стягнення заборгованості,
У лютому 2011 року стягувач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із скаргою про визнання неправомірними дій ВДВС Бахчисарайського районного управління юстиції з винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.12.2010 року та визнання недійсною цієї постанови.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.04.2011 року (суддя Іщенко І.А.) скаргу задоволено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.06.2011 року (судді Голик В.С., Сотула В.В., Черткова І.В.) зазначену ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ВДВС Бахчисарайського районного управління юстиції вважає, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати.
У відзиві на касаційну скаргу стягувач вважає, що постанова апеляційного господарського суду є законною та підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга -без задоволення.
Заслухавши пояснення представника стягувача, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.01.2008 року в даній справі 28.01.2008 року було видано наказ про стягнення з боржника заборгованості в сумі 79 079,43 грн., 129,99 грн. 3 % річних, 1 159,83 грн. інфляційних втрат та судових витрат.
21.07.2008 року ВДВС Бахчисарайського районного управління юстиції відкрито кілька виконавчих проваджень, які об'єднано в зведене виконавче провадження, до якого входив і спірний наказ.
В процесі здійснення виконавчого провадження грошові кошти вилучалися у боржника, про що свідчать відповідні акти опису та арешту майна і не заперечується державним виконавцем.
27.12.2010 року ВДВС Бахчисарайського районного управління юстиції постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 ЗУ "Про виконавче провадження" наказ про примусове виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим повернено стягувачу.
Зазначену постанову разом з наказом було направлено стягувачу лише 12.02.2011 року.
Предметом даного судового розгляду є вимоги стягувача про визнання неправомірними дій ВДВС Бахчисарайського районного управління юстиції з винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу та визнання недійсною цієї постанови.
Висновок попередніх судових інстанцій про задоволення скарги про визнання неправомірними дій ВДВС Бахчисарайського районного управління юстиції з винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу та визнання недійсною цієї постанови мотивовано доведеністю обставин неналежного виконання державним виконавцем покладених на нього обов'язків щодо накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться та надходять до каси боржника, та відсутністю підстав на вчинення ним оскаржуваних дій.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 40 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Згідно з ч. 2 ст. 5 ЗУ "Про виконавче провадження" державний виконавець, зокрема, здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Частиною 3 ст. 5 цього Закону передбачено право державного виконавця при здійсненні виконавчого провадження накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством; на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Судами попередніх інстанцій встановлено обставини неналежного виконання державним виконавцем покладених на нього обов'язків щодо виконання судового рішення та безпідставного повернення виконавчого документа.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, висновок суду першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, про задоволення скарги про визнання неправомірними дій ВДВС Бахчисарайського районного управління юстиції з винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу та визнання недійсною цієї постанови ґрунтується на матеріалах справи і вимогах закону.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
За таких обставин, оскаржені судові рішення як обґрунтовані й законні підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга -без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.06.2011 року - без змін.
Головуючий суддя І.Вовк
Судді П.Гончарук
М.Остапенко