"11" серпня 2011 р. Справа № 26/424
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Добролюбової Т.В.
суддівГоголь Т.Г., Осетинського А.Й.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін за первісним позовом:
позивача:
відповідача:
матеріали касаційної скарги не з'явились, повідомлені належно
ОСОБА_1 -дов. від 05.03.09
Приватного підприємства "Пронет"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 31.05.11
у справі№26/424
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Старбуд"
доПриватного підприємства "Пронет"
простягнення 284243,43 грн.
за зустрічним позовомПриватного підприємства "Пронет"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Старбуд"
простягнення 342237,58 грн.
Розпорядженням Заступника секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 09.08.11 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. - головуючого, Гоголь Т.Г., Осетинського А.Й.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Старбуд” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного підприємства “Пронет” 284 243, 43 грн., з яких: 190 800 грн. -основного боргу, 28 892, 57 грн. - інфляційних втрат, 9 722, 96 грн. -3% річних, 54 827, 90 грн. -пені. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на неналежне виконанням відповідачем умов договору на розробку проектної документації №23-07/2007 від 16.07.07, у зв'язку з чим вважав підставним повернення відповідачем суми авансового платежу, з урахуванням 3% річних, інфляційних втрат та пені за невиконані роботи.
Водночас Приватне підприємство "Пронет" звернулося до Господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Старбуд" 342 237,58 грн., з яких: 297 000 грн. -основного боргу; 34 155,00 грн. -інфляційних втрат та 11 082, 58 грн. - 3% річних. Зустрічний позов обґрунтований тим, що відповідач належним чином виконав роботи за спірним договором №23-07/2007, втім позивач відмовився від їх прийняття, невчасно і неналежним чином оплачував проведення робіт.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.11 (суддя Пінчук В.І.) первісний позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства "Пронет" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Старбуд" 190 800 грн. попередньої оплати (авансу). Господарський суд першої інстанції виходив з того, що позивачем перераховано на рахунок відповідача спірну суму авансу, проте останній вчасно не приступив до виконання робіт за договором і не виконав роботи в обумовлений ним строк. В іншій частині позову відмовлено. Відмовляючи у стягнення річних і пені, суд дійшов висновку про те, що відповідач не мав перед позивачем грошових зобов'язань в розумінні приписів статті 625 Цивільного кодексу України та позивачем не визначено строку заборгованості по пені. У зустрічному позові відмовлено у повному обсязі. Суд виходив з недоведеності матеріалами справи факту направлення позивачу та отримання останнім актів здачі-приймання проектної документації. Судове рішення обґрунтовано приписами статей 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, статті 33 Господарського процесуального кодексу України.
Київський апеляційний господарський суд постановою від 31.05.11 (судді: Суховий В.Г., Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.) перевірене рішення суду першої інстанції скасував в частині задоволення первісного позову та прийняв цій частині нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовив повністю. Апеляційний суд виходив з того, що позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення суми основного боргу за договором, втім місцевим господарським судом помилково було задоволено позовні вимоги про стягнення (повернення) суми попередньої оплати за договором. В решті рішення суду першої інстанції залишив без змін. Апеляційна інстанція визнала недоведеним факт виконання відповідачем робіт за спірним договором.
Приватне підприємство "Пронет" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та задовольнити зустрічний позов про стягнення з ТОВ "Старбуд" 342237,57 грн. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник посилається на порушення апеляційним судом приписів статей 525, 530, 610, 629, 853, 882, 887, 889, 890 Цивільного кодексу України, статей 33, 43 Господарського процесуального кодексу України. Підприємство не погоджується з висновком суду про недоведеність факту виконання робіт за спірним договором. При цьому, він наголошує на тому, що ним були надані суду докази направлення на адресу ТОВ "Старбуд" акта здачі-приймання робіт №2 і накладних на передачу проектної документації.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Старбуд" судом отримано відзив на касаційну скаргу, в якому товариство просить залишити без задоволення касаційну скаргу скаржника, а рішення господарського суду першої інстанції залишити в силі.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства відзначає наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що 16.07.07 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Старбуд” -замовником та Приватним підприємством “Пронет” -виконавцем укладений договір №23-07/2007 на розробку проектної документації. Відповідно до пункту 2.1 цього договору виконавець зобов'язався у відповідності з Технічним завданням виконати розробку проектної документації на створення інженерних систем будівлі готелю на 590 місць водно -оздоровчого комплексу у м. Феодосія та передати її замовнику, а замовник, в свою чергу, зобов'язався забезпечити фінансування вказаних робіт, прийняти проектну документацію та оплатити її вартість. На підставі умов договору сторонами були погоджені та підписані додатки до нього, які є його невід'ємною частиною. Так, 16.07.07 сторонами підписані Протокол погодження договірної ціни (Додаток № 1), Графік виконання робіт по проектуванню (Додаток № 2), Перелік продукції, яка надається замовнику (Додаток № 3), Вихідні дані для складання технічного завдання (Додаток № 4) та Графік платежів (Додаток №5). Згідно з пунктом 3.2.4 договору замовник зобов'язався надати виконавцю у письмовому вигляді технічне завдання та необхідні вихідні дані для виконання робіт. Виконавець упродовж 3 робочих днів з моменту підписання договору готує завдання на проектування та передає його на затвердження замовнику (пункт 3.5 договору). Відповідно до пункту 4.3 договору та пункту 1 Графіка платежів (Додаток № 5) замовник, в рахунок майбутнього виконання робіт за договором, перераховує на розрахунковий рахунок виконавця упродовж 5 банківських днів з моменту передання останньому погодженого технічного завдання, авансовий платіж у розмірі 15 % від суми договору; решту суми за договором замовник перераховує згідно з графіком (Додаток № 5), у якому зазначено, що останній розрахунок здійснюється упродовж 10 днів з дати підписання акта здачі-приймання проектної документації. У разі затримки замовником оплати авансу за цим договором, термін виконання зобов'язань виконавцем пропорційно подовжується на період такої затримки (пункт 6.3 договору). Разом з тим, пунктами 5.3, 5.4, 5.5 спірного договору передбачено, що виконавець зобов'язаний виконати проектні роботи в повному обсязі, якісно та у строк. Приймання виконаних робіт здійснюється комісією, яка складається з представників обох сторін у 5-денний строк з дня закінчення робіт. Після закінчення робіт виконавець надає замовнику комплект проектної документації згідно з актом здачі-приймання проектної документації. Замовник упродовж 5 днів з дня отримання акта здачі-приймання, зобов'язаний надіслати виконавцеві підписаний акт здачі-приймання проектної документації або вмотивовану відмову від приймання робіт. Замовник розглядає надану йому виконавцем проектну документацію впродовж 5 днів і за результатами її розгляду: підписує акт здачі-приймання проектної документації; не підписує його та надсилає виконавцю свою вмотивовану відмову із запереченнями та обґрунтуванням причин не підписання акту; у випадку відсутності вмотивованої відмови замовника упродовж 10 днів від дати отримання акта здачі-приймання замовником, акт здачі-приймання проектної документації вважається таким, що підписаний, а роботи прийнятими. Господарськими судами також установлено, що 02.06.08 і 16.10.08 позивач перерахував на рахунок відповідача 190 800 грн. (банківські виписки: від 02.06.08 на суму 46 120 грн. та від 16.10.08 на суму 144 680 грн.). Відтак відповідач повинен був приступити до виконання робіт з 16.10.08 та закінчити їх до 16.02.09, проте ним не були виконанні роботи, обумовлені договором. У зв'язку з невиконанням підрядних робіт позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення 190800 грн. перерахованих коштів, яка останнім залишена без задоволення. Водночас суди установили, що між сторонами велось листування щодо виконання підрядних робіт за спірним договором, втім такі роботи відповідачем не були виконані, акти виконаних робіт не підписані. Як убачається з матеріалів справи, предметом первісного позову є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю “Старбуд” про стягнення з Приватного підприємства “Пронет” 284 243, 43 грн., з яких: 190 800 грн. -основного боргу (перерахованого авансу), 28 892, 57 грн. -інфляційних втрат, 9 722, 96 грн. -3% річних, 54 827, 90 грн. -пені. Підставою первісного позову позивачем визначено неналежне виконання відповідачем умов договору №23-07/2007 від 16.07.07, у зв'язку з чим останній має повернути позивачеві суму перерахованого авансового платежу. Предметом зустрічного позову є вимога Приватного підприємства "Пронет" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Старбуд" 342 237,58 грн., з яких: 297 000 грн. -основного боргу; 34 155,00 грн. -інфляційних втрат та 11 082, 58 грн. -3% річних. Як на підставу зустрічного позову, ПП "Пронет" посилалося на належне виконання ним підрядних робіт за спірним договором №23-07/2007, та безпідставну, на його думку, відмову ТОВ "Старбуд" від їх прийняття та оплати. Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення первісного позову, апеляційний суд виходив з його необґрунтованості. Втім в цій частині постанова апеляційного суду скаржником не оскаржена, а тому судом касаційної інстанції не переглядається. Скаржником оскаржено постанову у справі в частині відмови у задоволенні зустрічного позову. Відповідно до приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційна інстанція за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі. Як установлено апеляційним судом в ході розгляду справи, укладений між сторонами договір №23-07/2007 від 16.07.07 за своєю правовою природою є договором підряду на проведення проектних робіт. Параграфом 1 Глави 61 Цивільного кодексу України унормовано загальні положення про підряд. Відповідно до частини 4 статті 837 Цивільного кодексу України до окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів. Параграф 4 цієї ж Глави Цивільного кодексу регулює особливий вид договору підряду - договір на проведення проектних та пошукових робіт. Відповідно до приписів статті 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну документацію, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. За приписами пункту 1 частини 1 статті 889 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом. Разом з тим, пунктом 3 частини 1 статті 890 цього ж Кодексу унормовано, що підрядник зобов'язаний передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт. В розумінні наведених приписів готова проектно-кошторисна документація підлягає передачі замовнику у спосіб, передбачений укладеним договором, при цьому, результати виконаних робіт передаються із підписанням сторонами акта прийому-передачі виконаних робіт. Як вже зазначалося, сторони спірного договору обумовили (пункт 5.4 договору), що приймання виконаних робіт здійснюється комісією, яка складається з представників обох сторін у 5-денний строк з дня закінчення робіт; після закінчення робіт виконавець надає замовнику комплект проектної документації згідно з актом здачі-приймання проектної документації; замовник упродовж 5 днів з дня отримання акта здачі-приймання, зобов'язаний надіслати виконавцеві підписаний акт здачі-приймання проектної документації або вмотивовану відмову від приймання робіт. Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно з приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів і фактами, що є об'єктом судового дослідження. Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування. Відповідно до статті 33 названого Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Дослідивши обставини та зібрані у справі докази, місцевий господарський суд, з яким погодився і апеляційний господарський суд, визнав недоведеним факт виконання відповідачем за первісним позовом робіт за спірним договором, зокрема, виготовлення та передачу замовнику проектної документації, як-то передбаченого договором, а відтак дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення за невиконаним договором. При цьому, апеляційним судом були оцінені надані відповідачем листи про передачу проектної документації, накладних, актів здачі-приймання тощо, котрі, як визнав апеляційний суд, не підтверджують факту виготовлення та передачі зазначеної документації замовнику згідно з умовами договору. Відповідно до частини 1 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Згідно з приписами частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Довід касаційної скарги про належне виконання відповідачем підрядних робіт не може бути підставою для скасування постанови у справі, позаяк не спростовує встановленого апеляційним судом та стосується оцінки доказів, яка за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами суду касаційної інстанції. Решта доводів касаційної скарги визнаються неперконливими, оскільки також ґрунтуються на переоцінці доказів у справі. В частині відмови в задоволенні первісного позову постанова апеляційного суду не оскаржена, а відтак судом касаційної інстанції не переглядається.
За таких обставин, підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.05.11 у справі №26/424 залишити без змін.
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Пронет" залишити без задоволення.
Головуючий суддя Т. Добролюбова
Судді Т. Гоголь
А. Осетинський