"16" серпня 2011 р. Справа № 31/41
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кочерової Н.О.,
суддівІванової Л.Б.,
Шевчук С.Р.,
розглянувши
касаційну скаргу Державної екологічної інспекції в Донецькій області
на постановуДонецького апеляційного господарського суду
від 14.06.2011 року
у справі№ 31/41
господарського суду Донецької області
за позовомКраматорського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі:
1) Державної екологічної інспекції в Донецькій області,
2) Часовоярської міської ради
докомунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу"
простягнення збитків, заподіяних державі у сумі 257 332, 19 грн.
за участю представників сторін:
від позивача 1: не з'явилися
від позивача 2: не з'явилися
від відповідача: ОСОБА_1 дов. від 31.12.2010
від прокуратури: Гаврилова Ю.Ю. посв. № 69
В лютому 2011 року Краматорський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Донецькій області та Часовоярської міської ради звернувся до господарського суду з позовом до комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" про стягнення збитків, заподіяних державі у розмірі 257 332, 19 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що відповідачем в період часу з 29.05.2009 року по 31.12.2009 року при скиданні промивних вод були допущені перевищення гранично допустимих скидів забруднюючих речовин, які встановлені у дозволі на спеціальне водокористування та нормативів гранично допустимих скидів забруднюючих речовин зі стоковими водами Часовоярського РВУ КП "Компанія "Вода Донбасу". Внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин з промивними водами Часовоярської фільтрувальної станції відповідач заподіяв державі збитки в розмірі 257 332, 19 грн., які мають бути ним відшкодовані.
Рішенням господарського суду Донецької області від 26.04.2011 року (суддя Ушенко Л.В.) у задоволенні позову відмовлено.
При цьому, рішення місцевого господарського суду мотивоване відсутністю підстав для стягнення шкоди, оскільки факт перевищення відповідачем встановлених нормативів гранично допустимих скидів не встановлений, а показники фактичного скиду забруднюючих речовин на одиницю часу не визначені.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.06.2011 року (судді: Дучал Н.М. -головуючий, Запорощенко М.Д., Новикова Р.Г.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.
В касаційній скарзі Державна екологічна інспекція в Донецькій області просить постанову апеляційного господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. При цьому, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального права.
Заслухавши пояснення представника відповідача та прокуратури, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Зі змісту ст.1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, 27.09.2007 року Часово-Ярському регіональному виробничому управлінню КП „Компанія „Вода Донбасу” (правонаступник Державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню „Укрпромводчермет” та Комунального підприємства „Донецькоблводоканал”) Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області видано дозвіл № Укр.-Дон-3437 строком до 01.07.2010 року на спеціальне водокористування.
До вказаного дозволу додані показники граничнодопустимих скидів (ГДС) речовин зі зворотними водами Часовоярського районного управління ДВП "Укрпромводпостач", зокрема ГДС речовин до водного об'єкту зі зворотними водами Часовоярської фільтрувальної станції, затверджені начальником державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області та погоджені відділом регуляторної політики державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області.
Листом Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області № 08-2692 від 12.05.2010 року подовжено термін дії дозволу на спеціальне водокористування до 01.07.2011 року.
В лютому 2010 року відповідно до ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та відповідно до вимоги № 135 від 09.02.2010 року Краматорської міжрайонної природоохоронної прокуратури відділом оперативного міжрайонного оперативного екологічного контролю по Торецькому регіону Державної екологічної інспекції в Донецькій області проведено позапланову перевірку дотримання Часовоярським регіональним виробничим управлінням комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" вимог природоохоронного законодавства України у сфері охорони водних ресурсів.
За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища від 17.02.2010 року, в якому встановлено, що в період з 29.05.2009 року по 31.12.2009 року Часовоярське регіональне виробниче управління комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в порушення ст. 44 Водного кодексу України здійснювало наднормативний скид забруднюючих речовин із зворотними водами зокрема Часовоярської фільтрувальної станції в поверхневі водні об'єкти.
За результатами проведеної перевірки Державною екологічної інспекцією в Донецькій області видано Припис № 13 від 23.02.2010 року, яким приписано забезпечити екологічно безпечний скид зворотних вод в поверхневі водні об'єкти.
При цьому, заявлена позивачем до стягнення шкода розрахована за наступними Методиками:
- за період з 29.05.2009 року по 23.08.2009 року розрахунок збитків, завданих державі в результаті наднормативного скиду забруднюючих речовин з промивними водами Часовоярської фільтрувальної станції виконаний у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища т ядерної безпеки України від 18.05.1995 року № 37 та становить 0,34 грн.
- за період з 24.08.2009 року по 31.12.2009 року розрахунок збитків виконаний у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища т ядерної безпеки України від 20.07.2009 року № 389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за № 767/16783 (надалі Методика).
Згідно з розрахунком, загальний розмірів збитків, заподіяних державі, склав 257 332, 19 грн., стягнення яких і є предметом позову у даній справі.
Відповідно до п. 3 ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.
У відповідності з ч.1 та п.6 ч.2 ст.70 Водного кодексу України, скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.
Водокористувачі зобов'язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи.
За змістом ст.1 Водного кодексу України:
граничнодопустима концентрація (ГДК) речовин у воді -це встановлений рівень концентрації речовини у воді, вище якого вода вважається не придатною для конкретних цілей водокористування;
гранично допустимий скид (ГДС) речовини - маса речовини у зворотній воді, що є максимально допустимою для відведення за встановленим режимом даного пункту водного об'єкта за одиницю часу;
забруднення вод - надходження до водних об'єктів забруднюючих речовин;
вода зворотна - вода, що повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його природні ланки у вигляді стічної, шахтної, кар'єрної чи дренажної води;
ліміт скиду забруднюючих речовин - граничний обсяг скиду забруднюючих речовин у поверхневі водні об'єкти, який встановлюється в дозволі на спеціальне водокористування.
З наявного в матеріалах справи розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів Часовоярським управлінням КП "Компанія "Вода Донбасу" в результаті наднормативного скиду забруднюючих речовин з промивними водами Часовоярської фільтрувальної станції в період з 29.05.2009 року по 31.12.2009 року вбачається, що необхідним показником для правильного визначення розміру збитків є показник маси наднормативного скиду забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами.
Відповідно до п. 1.7 Методики № 767/16783, наднормативний скид забруднюючих речовин у водний об'єкт -частина маси фактично скинутої речовини у зворотних водах, що перевищує масу речовини, максимально допустиму для відведення за розрахунковий період.
Пунктом 2.1 Методики визначено, що наднормативними скидами забруднюючих речовин у водний об'єкт з перевищенням ГДС вважаються зокрема скиди зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством, або таких, що не підлягають нормуванню згідно із законодавством.
Відповідно до п. 5.1 Методики розрахунок маси наднормативного скиду забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами внаслідок перевищення встановленого нормативу ГДС здійснюється за формулою (1):
Мі = (Сіф -Сід) х Qіф х t х 10-6,
де Мі - маса наднормативного скиду і-тої забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами, т; Сіф -середня фактична концентрація і-тої забруднюючої речовини у зворотних водах, г/м3; Сід -значення затвердженого нормативу ГДС і-тої забруднюючої речовини, г/м3; Qіф -фактичні витрати зворотних вод, м3/год; t -тривалість скидання зворотних вод, м3/год; 10-6 -коефіцієнт перерахування маси забруднюючих речовин.
Як вбачається з наведеної формули, необхідними показниками для розрахунку маси наднормативного скиду забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами є показники фактичного скиду забруднюючих речовин на одиницю часу (Qіф та t).
Однак, як вбачається з матеріалів справи, матеріалами перевірки встановлено перевищення граничнодопустимої концентрації забруднюючих речовин за контрольний період в одиницях виміру маси на одиницю об'єму (мг/л).
Натомість факт перевищення нормативу граничнодопустимого скиду не встановлено, а отже і не визначено показників фактичного скиду забруднюючих речовин на одиницю часу.
Як наслідок, вказані показники не були застосовані при розрахунку маси наднормативного скиду забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами.
Таким чином, без визначення всіх необхідних показників правильний розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, не можливий.
А отже, наведений розрахунок розміру збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, не можна вважати правильним з огляду на не встановлення всіх необхідних для такого розрахунку показників.
Крім того, цілком вірно суди попередніх інстанцій зауважили, що положення Методики не містять обставин, які обумовлюють можливість застосування граничнодопустимої концентрації речовин у воді замість граничнодопустимого скиду.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Статтею 111 Водного кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд цілком вірно зробив висновок, що підстави для задоволення позову щодо стягнення збитків у сумі 257332,19 грн. відсутні з огляду на те, що факт перевищення відповідачем встановлених нормативів гранично допустимих скидів забруднюючих речовин матеріалами перевірки не встановлений та факт заподіяння відповідачем шкоди (збитків) в розмірі 257 332,19 грн. не підтверджується.
Таким чином, враховуючи вимоги закону та беручи до уваги встановлені господарськими судами обставини справи, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, з яким погодився і апеляційний господарський суд, стосовно відсутності правових підстав для стягнення збитків.
Посилання скаржника на порушення норм матеріального та процесуального права при винесенні постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеного судового акту колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції в Донецькій області залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.06.2011 року у справі № 31/41 без змін.
Головуючий Н. Кочерова
Судді Л. Іванова
С. Шевчук