"16" серпня 2011 р. Справа № 12/16/20/1361
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кочерової Н.О.,
суддівІванової Л.Б.,
Шевчук С.Р.,
розглянувши
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІК"
на постановуРівненського апеляційного господарського суду
від 30.06.2011 року
у справі№ 12/16/20/1361
господарського суду Хмельницької області
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "ЛІК"
дотовариства з обмеженою відповідальністю "Хекро Пет Лтд"
простягнення заборгованості в сумі 1 360 209, 95 грн. за договором підряду № 010708 від 07.07.2008 року
за участю представників сторін:
від позивача: Левчій В.В. директор
від відповідача: ОСОБА_1. дов. від 18.01.2011
У липні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІК" звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Хекро Пет Лтд" про стягнення 1 595 967, 12 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що в процесі виконання договору будівельного підряду № 010708 від 07.07.2008 року за період з лютого по березень 2009 року відповідач, порушуючи умови договору, не виконував свої грошові зобов'язання перед позивачем в частині остаточного розрахунку.
Справа слухалася судами неодноразово.
При новому розгляді справи ухвалою господарського суду Хмельницької області від 31.05.2011 року (суддя Шпак В.О.) призначено повторну судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Ухвала мотивована тим, що висновки експерта, який проводив попередню експертизу, можуть викликати сумніви щодо їх правильності та повноти.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 31.05.2011року (суддя Шпак В.О.) зупинено провадження у справі до одержання результатів судової будівельно-технічної експертизи, посилаючись при цьому на ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.06.2011 року (судді: Петухов М.Г. -головуючий, Маціщук А.В., Гулова А.Г.) відмовлено у прийняті апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІК" в частині оскарження ухвали місцевого господар ського суду про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи, оскільки з приписів ст. 106 ГПК дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.06.2011 року (судді: Петухов М.Г. -головуючий, Маціщук А.В., Гулова А.Г.) ухвалу місцевого господарського суду про зупинення провадження у справі до одержання результатів судової будівельно-технічної експертизи залишено без змін.
Апеляційний господарський суд виходив з того, що призначення господарським судом судової експертизи є підставою для зупинення провадження у справі з огляду на п.1 ч.2 ст. 79 ГПК України.
У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІК" просить постанову апеляційного господарського суду та ухвали місцевого господарського суду скасувати. При цьому, скаржник посилається на порушення судами норм процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку, зокрема, призначення судової експертизи.
Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі (ч.1 ст.79 ГПК України), і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд, зокрема, у випадках призначення господарським судом судової експертизи (п.1 ч.2 ст.79 ГПК України).
Виходячи зі змісту норми ст.79 Господарського процесуального кодексу України, необхідною передумовою для застосування такого необов'язкового виду зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розгляду по суті заявлених позовних вимог, а призначення судової експертизи у відповідності до ст.41 Господарського процесуального кодексу України можливе у випадку, коли при вирішенні господарського спору виникають питання, які потребують спеціальних знань.
При необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту (ч.4 ст.42 ГПК України).
Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним господарським судом, відповідачем було подано клопотання про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи у зв'язку з тим, що експертом при проведенні попередньої будівельно-технічної експертизи не було досягнуто мети призначеної експертизи. А саме, не було встановлено відповідність роботи Системи технічному завданню, затвердженому відповідачем, не було здійснено аналізу роботи Системи на відповідність її параметрів вимогам технічних та санітарних норм чинних в України. Фактично всі дії, вчинені експертом, полягали у цитуванні параметрів роботи із технічного завдання, жодних досліджень та вимірювань взагалі не було здійснено. Зазначене в своїй сукупності викликає дуже істотні сумніви в правильності висновку будівельно-технічної експертизи № 8445 від 05.03.2010року. Відповідач зазначав, що повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи неможливо без призначення повторної будівельно-технічної експертизи.
З огляду на викладене, призначення господарським судом повторної судової експертизи, пославшись при цьому на те, що визначені питання дадуть можливість повно і всебічно дослідити обставини справи обставин, стало підставою для зупинення провадження у справі.
За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду стосовно того, що господарським судом першої інстанції зупинено провадження у справі цілком правомірно та у відповідності з вимогами процесуального законодавства.
Доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, а отже підстав для задоволення касаційної скарги та зміни чи скасування прийнятої апеляційним господарським судом постанови не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІК" залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.06.2011 року у справі № 12/16/20/1361 без змін.
Головуючий Н. Кочерова
Судді Л. Іванова
С. Шевчук