"15" серпня 2011 р. Справа № 33/306-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
ГоловуючогоКота О.В.
суддівШевчук С.Р.
Іванової Л.Б.
розглянувши касаційну скаргуфізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.05.11р.
у справі№ 33/306-10 господарського суду Дніпропетровської області
за позовомпрокурора Апостолівського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Апостолівської міської ради,
м. Апостолове
дофізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Апостолове
простягнення 121, 16 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки
В судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача: не з'явились
- відповідача: не з'явились
- прокуратури: Громадський С.О.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.05.11р. (суддя Євстигнеєв О.С.) у відновленні пропущеного процесуального строку відмовлено, апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Апостолове Дніпропетровської області) від 20.04.2011р. на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2011р. у справі №33/306-10 залишено без розгляду. Дана ухвала суду мотивована відсутністю підстав для відновлення пропущеного процесуального строку.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду апеляційної інстанції, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати її та відновити строк подачі апеляційної скарги.
Позивач не скористався правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) не надіслав відзив на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, який оскаржується.
Сторони не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2011р. у справі №33/306-10 (суддя Рудовська І.А.) позов задоволено.
За приписами частини 1 статті 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.
Вищевказане рішення суду підписано і оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України 21.02.2011р., отже відповідно до ст. 93 ГПК України останній день подання апеляційної скарги - 03.03.2011р.
Скаржник звернувся з апеляційною скаргою лише 21.04.2011р. (згідно штампу господарського суду Дніпропетровської області №28154) з клопотанням про відновлення пропущеного строку.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги скаржник вказала, що не була присутня в судовому засіданні і копію рішення отримала тільки 18.04.2011р.
Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, тоді як ст.53 ГПК України передбачає право суду визнати причину пропуску процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
В той же час, господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Проте, скаржником не надано жодних доказів щодо наявності поважних причин пропуску строку, а тому апеляційний господарський суд цілком обґрунтовано не знайшов підстав для його поновлення, оскільки виходячи зі змісту ст.53 ГПК України поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Разом з тим, клопотання не містить підтвердження існування істотних перешкод, які б позбавили скаржника можливості для своєчасного оскарження в апеляційному порядку рішення суду.
Більш того, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, з протоколу судового засідання від 16.02.2011р. вбачається, що при оголошені вступної та резолютивної частини рішення в судовому засіданні був присутній представник відповідача ОСОБА_2, який на підставі довіреності відповідача від 22.12.2010р. мав право одержувати копії рішень, ухвал, постанов та інших документів, які знаходяться у справі. Однак, своїм правом отримати копію рішення в порядку ст.22 ГПК України, в межах строку на апеляційне оскарження, представник не скористався. Відповідач звернувся із заявою про видачу судового рішення лише 18.04.2011р., тобто після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Отже, наведене свідчить про те, що можливість своєчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.05.11р. винесена з дотриманням та правильним застосуванням норм процесуального права, зокрема ст.ст. 53, 93 ГПК України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення касаційної скарги.
Щодо доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вищенаведених висновків суду.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.05.11р. у справі № 33/306-10 залишити без змін.
Головуючий О.В. Кот
С у д д я С.Р. Шевчук
С у д д я Л.Б. Іванова