"16" серпня 2011 р. Справа № 35-26/149-10-3543
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кочерової Н.О.,
суддівІванової Л.Б.,
Шевчук С.Р.,
розглянувши
касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" в особі Запорізької філії приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"
на постановуОдеського апеляційного господарського суду
від 07.06.2011 року
у справі№ 35-26/149-10-3543
господарського суду Одеської області
за позовомприватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" в особі Запорізької філії приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"
доприватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Остра",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача -ОСОБА_1,
простягнення 33 358, 36 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явились
від відповідача: ОСОБА_2. дов від20.05.2011
від третьої особи: не з'явились
У вересні 2010 року приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" в особі Запорізької філії приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулось до господарського суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Остра" про стягнення в порядку регресу 24 990 грн. страхового відшкодування, 2 575,68 грн. пені, 805, 16 грн. - 3% річних, 2 244,10 грн. втрат від інфляції, 2 743,42 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.
Рішенням господарського суду від 18.04.2011 року (суддя Гут С.Ф.) позов задоволено частково.
Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Остра" суму страхового відшкодування у розмірі 24 990 грн., 3% річних у розмірі 805,16 грн., індекс інфляції у розмірі 2 244,10 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 2 743,42 грн. та судові витрати.
В решті позову відмовлено.
Задовольняючи позов господарський суд виходив з обґрунтованості позовних вимог.
Відмову у стягнення пені суд мотивував спливом строку позовної давності.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2011 року (судді: Бєляновський В.В. -головуючий, Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.) рішення місцевого господарського суду скасовано частково.
Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Остра" 24 990 грн. страхового відшкодування та судові витрати.
В решті позову відмовлено.
Постанова мотивована тим, що до позивача перейшло право зворотної вимоги до відповідача виключно у межах фактичних витрат, тобто без права на розширення вказаних меж шляхом додаткового нарахування пені, інфляційних втрат, 3% річних та процентів за користування чужими грошовими коштами.
В касаційній скарзі приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" в особі Запорізької філії приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі. При цьому, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як було встановлено господарськими судами та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, 01.11.2007 року на вул. Грязнова у місті Запоріжжі сталася дорожньо -транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням власника цього автомобіля ОСОБА_1., та автомобіля Merсedes -Веnz Е320, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням власника ОСОБА_3.
Постановою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 26.11.2007 року у справі № 3-9825/07 ОСОБА_1. визнано винним у скоєні даного адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та застосовано до нього стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 34 грн.
Також встановлено, що внаслідок даної пригоди автомобіль Merсedes -Веnz Е320 отримав механічні пошкодження, а тому власнику була завдана матеріальна шкода, розмір якої згідно з висновком дослідження експерта -автотоварознавця № 198/06 від 30.06.2010 року складає 29 039,28 грн.
Вартість відновлювального ремонту автомобіля Merсedes -Веnz склала 26 915 грн.
Як встановлено господарськими судами, згідно договору оренди транспортного засобу від 05.09.2008 року власник автомобіля Mersedes ВеnzЕ320 Букін В.М. зобов'язав товариство з обмеженою відповідальністю "Південна промислова компанія" застрахувати за всіма доцільними видами страхування, у випадку пошкодження автомобіля внаслідок ДТП нести витрати на його відновлення.
Згідно договору добровільного страхування наземного транспорту №4143-а/07зп від 04.09.2007 року приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" в особі Запорізької філії приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" взяло на себе зобов'язання виплатити страхове відшкодування при настанні страхового випадку, в тому числі, за ризиком "Збитки внаслідок ДТП".
Судами досліджено, що страховим актом № 3977-а/07зп від 23.11.2007 року та доповненнями до нього № 1 від 17.12.2007 року та № 2 від 21.12.2007 року, вищезгадана дорожньо-транспортна пригода визнана страховим випадком, а сума страхового відшкодування визначена в 26 915 грн.
На виконання умов добровільного страхування позивачем було сплачено товариству з обмеженою відповідальністю "Південна Українська Компанія" страхове відшкодування в сумі 26 915грн.
Також судами з'ясовано, що цивільно-правова відповідальність третьої особи за шкоду, спричинену при експлуатації автомобіля ВАЗ 21099, застрахована у відповідача на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (полісу) № ВВ/1494213 від 31.10.2007 року. За договором сторони встановили ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну -25 500грн., франшизу-510грн., строк дії - один рік; визначено забезпечений транспортний засіб - автомобіль ВАЗ тощо.
Оскільки цивільна-правова відповідальність ОСОБА_1. застрахована приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Остра" на підставі Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач звернувся з позовом саме до нього з регресною вимогою про стягнення страхового відшкодування у розмірі 24 990грн. (за вирахуванням франшизи) на підставі ст.27 Закону України "Про страхування".
Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно із ч.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Пунктом 1 частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 27 Закону України "Про страхування", ст.993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Таким чином, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, яка відповідальна за завдані збитки.
З огляду на це, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про задоволення позову в частині стягнення з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ОСТРА" основної суми збитків в порядку регресу у розмірі 24 990грн.
Частково скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції апеляційний господарський суд виходив з аналізу норм п. 1 ч. 3 ст. 22, ст. 993, ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" з яких вбачається, що до позивача виключно у межах фактичних витрат (24 990 грн. виплаченого страхового відшкодування), перейшло право зворотної вимоги до особи (ПАТ "СК" Остра"), відповідальної за заподіяний збиток, тобто без права на розширення вказаних меж шляхом додаткового нарахування пені, інфляційних втрат, 3% річних та процентів за користування чужими грошовими коштами, оскільки у деліктних правовідносинах чинне цивільне законодавство не передбачає відшкодування шкоди в порядку регресу у більшому розмірі, зокрема, з врахуванням пені, інфляційних втрат, 3% річних та процентів за користування чужими грошовими коштами.
За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог про стягнення пені, 3% річних, втрат від інфляції та процентів за користування чужими грошовими коштами, оскільки зі сторони відповідача існує обов'язок щодо відшкодування шкоди внаслідок деліктного зобов'язання, а тому положення ст.ст. 536, 549, ч. 2 ст. 625, ст. ст. 692, 1048, ч. 2 ст. 1214 ЦК України до спірних правовідносин не застосовуються.
Проте, колегія суддів касаційної інстанції не може погодитись з таким висновком з огляду на наступне.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення річних, інфляційних втрат та процентів за користування чужими коштами, судом апеляційної інстанції не враховано, що відповідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, із завдання майнової шкоди.
Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Способи відшкодування шкоди, згідно статті 1192 Цивільного кодексу України обирає потерпілий.
Судом встановлено, що у даному випадку шкода відшкодовується у грошовому виразі.
При цьому, грошове зобов'язання не є окремим видом зобов'язання, а являє собою спосіб виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди.
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За користування чужими грошовими коштами згідно статті 536 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого господарського суду, яким позовні вимоги в частині стягнення 805, 16 грн. -3% річних, 2 244,10 грн. втрат від інфляції, 2 743,42 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами задоволено, а в частині стягнення пені відмовлено у зв'язку зі спливом позовної давності.
Таким чином, незаконне та необґрунтоване рішення апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення господарського суду першої інстанції залишенню без змін.
Наведене свідчить про те, що апеляційна інстанція допустила порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до помилкового скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення 3% річних, втрат від інфляції, процентів за користування чужими грошовими коштами.
Таким чином, прийнята у справі постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду -залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" в особі Запорізької філії приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2011 року скасувати, а рішення господарського суду Одеської області від 18.04.2011 року у справі № 35-26/149-10-3543 залишити без змін.
Головуючий Н. Кочерова
Судді Л. Іванова
С. Шевчук