"15" серпня 2011 р. Справа № 17/013-10/19
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
ГоловуючогоКота О.В.
суддівШевчук С.Р.
Іванової Л.Б.
розглянувши касаційні скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю “Атлас Ворд Білдінг Системс Україна”,
Товариства з обмеженою відповідальністю “Олга-Трейдінг”
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.06.2011р.
у справі№ 17/013-10/19 господарського суду Київської області
за позовомПрокурора Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації
доВишгородської районної державної адміністрації
треті особи1) Приватне підприємство “Фірма “Каріна”,
2) Товариство з обмеженою відповідальністю “Олга-Трейдінг”,
3) Товариство з обмеженою відповідальністю “Атлас Ворд Білдінг Системс Україна”,
4) ОСОБА_1,
5) ОСОБА_2,
6) ОСОБА_3,
7) Приватне підприємство “Єліма”,
8) Товариство з обмеженою відповідальністю “Арма Факторінг”,
9) Колективне сільськогосподарське підприємство ім. Ватутіна
провизнання протиправними та скасування розпоряджень
в судовому засіданні взяли участь представники :
- - позивачане з'явились
- відповідачаОСОБА_4. дов. б/н від 20.06.2011р.
- третьої особи-1не з'явились
- третьої особи-2ОСОБА_5., ОСОБА_6. дов. Від 12.08.11р.
- третьої особи-3ОСОБА_7. дов. б/н від 08.02.11р.
- третьої особи-4не з'явились
- третьої особи-5не з'явились
- третьої особи-6не з'явились
- третьої особи-7не з'явились
- третьої особи-8не з'явились
- третьої особи-9не з'явились
- прокуратуриГромадський С.О.
В січні 2010 року Прокурор Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Вишгородської районної державної адміністрації, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне підприємство "Фірма "Каріна" про визнання протиправними та скасування розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 26.04.2004 р. № 271 "Про передачу в оренду земельної ділянки приватного підприємства "Фірма "Каріна" під розміщення тепличного господарства" та розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 03.03.2006 р. № 115 "Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення ПП. "Фірма "Каріна" на території Новопетрівської сільської ради за межами населеного пункту". При цьому, позовні вимоги мотивовані незаконністю набуття третьою особою в оренду, а в подальшому у власність земельної ділянки площею 12,2803 га на території Новопетрівської сільської ради за межами населеного пункту на підставі оскаржуваних розпоряджень.
Рішенням господарського суду Київської області від 15.03.2010р. (суддя Карпечкін Т.П.) у справі № 17/013-10/19 позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 26.04.2004 р. № 271 "Про передачу в оренду земельної ділянки приватного підприємства "Фірма "Каріна" під розміщення тепличного господарства". Визнано протиправним та скасовано розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 03.03.2006 р. № 115 "Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення ПП. "Фірма "Каріна" на території Новопетрівської сільської ради за межами населеного пункту". Стягнуто з відповідача судові витрати.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2011р. (у складі головуючого Майданевича А.Г, суддів Гаврилюка О.М., Мальченко А.О.) у даній справі № 17/013-10/19 вищезазначене рішення суду залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю “Атлас Ворд Білдінг Системс Україна” звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та припинити провадження у справі.
Також, із касаційною скаргою на прийняті у справі судові рішення до Вищого господарського суду України звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Олга-Трейдінг”, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати з прийняттям нового рішення про відмову у позові.
15.08.2011 року на адресу Вищого господарського суду України надійшов лист від Київської обласної державної адміністрації, в якому позивач заперечує проти поданих касаційних скарг і просить прийняті у справі судові рішення залишити без задоволення, а справу -слухати без участі його представника.
Відповідач не скористався правом, наданим ст. 1112 ГПК України, не надіслав відзив на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.
Позивач та треті особи 1, 4-9 не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.
Перевіривши доводи касаційних скарг, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно рішення II сесії XXIII скликання Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 12.06.1998 року №22 “Про затвердження технічної документації по виготовленню державного акту на право постійного користування землею радгоспу ім. Ватутіна” земельна ділянка площею 12,2803 га входила до складу земель, переданих у постійне користування радгоспу ім. Ватутіна (державний акт на право постійного користування землею серії II-КВ №000380 від 19.08.1998 року, ділянка №6).
Так, розпорядженням Вишгородської РДА від 26.04.2004 року №271 “Про передачу в оренду земельної ділянки ПП “Фірма “Каріна” під розміщення тепличного господарства” затверджено технічну документацію з укладення договору оренди земельної ділянки з третьою особою під розміщення тепличного господарства на території Новопетрівської сільської ради розроблену ТОВ “Земельний кадастр” та надано третій особі в оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею 12,2803 га під розміщення тепличного господарства на території Новопетрівської сільської ради.
29.04.2004 року між відповідачем та третьою особою було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого третя особа отримала в оренду земельну ділянку площею 12,2803 га під розміщення тепличного господарства на території Новопетрівської сільської ради за межами населеного пункту із цільовим призначенням: землі промислового призначення.
Відповідно до п.п. 1, 3 ст. 124 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року (в редакції, що діяла на момент прийняття розпорядження адміністрації № 271 від 26.04.2004 року) передача в оренду земельних ділянок, що перебували у державній або комунальній власності, здійснювалась на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.
Нормами статті 79 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року визначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України “Про землеустрій” від 22.05.2003 року № 858-ІУ, передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.
Згідно порядку укладення договорів оренди землі, передбаченого у ст.16 Закону України “Про оренду землі” від 06.10.1998 року № 161-XIV (у редакції станом на 23.12.2004 року) зазначається, що передача земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту її відведення. У разі зміни цільового призначення земельної ділянки надання її в оренду здійснюється за проектом відведення в порядку, встановленому законом.
Розпорядженням Вишгородської РДА №115 від 03.03.2006 року “Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення ПП “Фірма “Каріна” на території Новопетрівської сільської ради за межами населеного пункту”, керуючись ст. ст. 17, 127, 128, 130 та п. 12 розділу Х “Перехідні положення” Земельного кодексу України, Закону України “Про місцеві державні адміністрації”, було передано у власність третій особі шляхом купівлі-продажу земельну ділянку сільськогосподарського призначення під господарськими будівлями та дворами, існуючий тепличний комплекс площею 12,2803 га на території Новопетрівської сільської ради за межами населеного пункту.
Прокурор Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації не погодившись із прийнятими розпорядженнями звернувся до господарського суду із позовом про визнання протиправними та скасування розпоряджень Вишгородської районної державної адміністрації від № 271 від 26.04.2004 р. та № 115 від 03.03.2006 р. При цьому, позовні вимоги мотивовані незаконністю набуття третьою особою в оренду, а в подальшому у власність земельної ділянки площею 12,2803 га на території Новопетрівської сільської ради за межами населеного пункту на підставі оскаржуваних розпоряджень.
Статтею 116 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент прийняття розпорядження Вишгородської РДА від 26.04.2004 року №271) встановлено, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
При цьому, статтею 141 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент прийняття розпорядження Вишгородської РДА від 26.04.2004 року №271) передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є:
а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;
б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;
в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;
г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;
ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Матеріали справи не містять відомостей про те, що земельна ділянка площею 12,2803 га, яка була надана у постійне користування радгоспу ім. Ватутіна, була вилучена у останнього в порядку, передбаченому Земельним кодексом України, як і про те, що право радгоспу ім. Ватутіна користування земельною ділянкою площею 12,2803 га було припинено.
Посилання скаржників на п. е) ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України (щодо припинення права користування земельною ділянкою у зв'язку з набуттям іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці) судом апеляційної інстанції обґрунтовано відхилені, оскільки ст. 141 Земельного кодексу України вказаним пунктом було доповнено лише з 20.11.2009 року згідно із Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю” від 05.11.2009 року № 1702-VI.
В той же час, згідно пунктів 1, 2, 5 ст. 149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.
Районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:
а) сільськогосподарського використання;
б) ведення лісового і водного господарства, крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті;
в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо).
Враховуючи наведені норми законодавства України, яке діяло на момент прийняття розпорядження Вишгородської РДА від 26.04.2004 року №271, вилучення земельної ділянки мало здійснюватись відповідачем відповідно до вимог ст. ст. 141, 149, 151 Земельного кодексу України.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в порушення вказаних норм закону, зазначена земельна ділянка площею 12,2803 га, межі якої, до передачі в оренду, в натурі на місцевості не встановлювались, була передана в довгострокову оренду ПП “Фірма “Каріна” без розроблення проекту відведення, на підставі технічної документації по оформленню договору оренди земельної ділянки, цільове призначення виходячи з наявних матеріалів справи також змінювалось.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про оренду землі” орендарі набувають права на оренду земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, цим та іншими законами України та договором оренди землі.
Як зазначили попередні судові інстанції, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про вилучення земельної ділянки площею 12,2803 га із постійного користування радгоспу ім. Ватутіна.
Отже, колегія суддів погоджується з висновками попередніх судових інстанцій, враховуючи зазначені положення земельного законодавства, що передача в оренду земельної ділянки ПП “Фірма “Каріна” та її подальший продаж повинен був здійснюватись виключно після вилучення ділянки у постійного землекористувача -радгоспу ім. Ватутіна.
Відтак, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що земельна ділянка площею 12,2803 га, яка була надана у постійне користування радгоспу ім. Ватутіна, була вилучена у останнього в порядку, передбаченому Земельним кодексом України, як і того, що право радгоспу ім. Ватутіна користування земельною ділянкою площею 12,2803 га було припинено, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 26.04.2004 року №271 “Про передачу в оренду земельної ділянки ПП “Фірма “Каріна” під розміщення тепличного господарства” та розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 03.03.2006 року №115 “Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення ПП “Фірма “Каріна” на території Новопетрівської сільської ради за межами населеного пункту” прийняті всупереч ст. 19 Конституції України та ст. ст. 141, 149, 151 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент їх прийняття), наслідком чого є правомірне задоволення позовних вимог.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вищезазначені висновки попередніх судових інстанцій зроблені з дотриманням вимог ст. ст. 43, 47, 43, 84 ГПК України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи та правильного застосування законодавства під час розгляду справи.
З огляду на викладене та враховуючи, що скаржники в силу ст.33 ГПК України не довели в установленому законом порядку тих обставин, на які вони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень та оскільки в силу вимог ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційних скарг та скасування оскаржуваних судових рішень.
Щодо інших доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вказаних висновків судів, спростовуються вищенаведеним, та, крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень касаційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Атлас Ворд Білдінг Системс Україна”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Олга-Трейдінг” залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2011р. у справі № 17/013-10/19 залишити без змін.
Головуючий О.В. Кот
С у д д я С.Р. Шевчук
С у д д я Л.Б. Іванова