"11" серпня 2011 р. Справа № 5023/988/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоЗаріцької А.О.,
суддівКатеричук Л.Й.,
Поліщука В.Ю.
розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 8 червня 2011 року
у справі
господарського суду № 5023/988/11
Харківської області
за позовом
допублічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"
закритого акціонерного товариства "Харківенергоремонт"
провизнання вимог шляхом включення до реєстру вимог кредиторів
за участю представників: ЗАТ "Харківенергоремонт" Гедзит Н.В.,
ПАТ "УкрСиббанк" Гончарова Ю.М.,
Рішенням господарського суду Харківської області від 29 березня 2011 року (суддя Шатерніков М.І.) позовні вимоги задоволено, визнано майнові вимоги ПАТ "УкрСиббанк" до ЗАТ "Харківенергоремонт" в ліквідаційній процедурі у загальному розмірі 49 179 340, 57 грн. та 2 049, 23 євро, що станом на 11 лютого 2011 року за курсом НБУ становить 22 146, 34 грн., шляхом включення вимог ПАТ "УкрСиббанк" до реєстру кредиторів ЗАТ "Харківенергоремонт" та вирішено задовольнити їх в ході проведення ліквідаційної процедури за рахунок продажу нежитлових приміщень літ. "А-5", загальною площею 3 900, 3 кв.м., які знаходяться за адресою: 61057, м. Харків, пров. Театральний, буд. 11/13, стягнуто з ЗАТ "Харківенергоремонт" на користь ПАТ "УкрСиббанк" 85 грн. витрат з оплати державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення дійшов висновку, що вимоги АТ "УкрСиббанк" були пред'явлені у відповідності до вимог чинного законодавства, а саме до закінчення двомісячного строку після опублікування оголошення про ліквідацію боржника, в зв'язку з чим, позов про їх визнання підлягає задоволенню.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 8 червня 2011 року (колегія суддів: Здоровко Л.М. -головуючий, Плахов О.В., Шутенко І.А.) рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове про відмову у позові, стягнуто з ПАТ "УкрСиббанк" на користь ЗАТ "Харківенергоремонт" державне мито за подання апеляційної скарги у розмірі 42, 50 грн. Доручено господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
Не погоджуючись з винесеною у справі постановою суду апеляційної інстанції ПАТ "УкрСиббанк" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ч. 1 ст. 111 ЦК України, ч.ч. 5, 15 ст. 11, ч. 9 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. 82 ГПК України, оскільки не було витребувано у відповідача оригіналу постанови про визнання боржника банкрутом у справі про банкрутство ЗАТ "Харківенергоремонт" № 5023/1208-11, просить постанову Харківського апеляційного господарського суду скасувати, рішення господарського суду Харківської області залишити в силі.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги з наступних підстав.
11 лютого 2011 року ПАТ "УкрСиббанк", на підставі ч. 4 ст. 105 ЦК України, ст. 60 ГК України та ст. 1 ГПК України звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до ЗАТ "Харківенергоремонт" про визнання майнових вимог до ЗАТ "Харківенергоремонт" в ліквідаційній процедурі у загальному розмірі 49 179 340, 57 грн. та 2 049, 23 євро (станом на 11 лютого 2010 року за курсом НБУ становить 22 146, 34 грн.), шляхом включення вимог позивача до реєстру кредиторів ЗАТ "Харківенергоремонт" та задовольнити їх в ході проведення ліквідаційної процедури за рахунок продажу нежитлових приміщень літ. "А-5", загальною площею 3 900, 3 кв.м., які знаходяться за адресою: 61057, м. Харків, пров. Театральний, 11/13. Судові витрати позивач просив покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 31 січня 2011 року направив до на адресу ЗАТ "Харківенергоремонт", рекомендованим листом з повідомленням про вручення, заяви щодо включення вимог ПАТ "УкрСиббанк" в реєстр вимог кредиторів. Однак, відповідач відмовився від прийняття поштової кореспонденції, в зв'язку з чим заяву про визнання майнових вимог позивача до ЗАТ "Харківенергоремонт" було повернуто на адресу банку з відмітками від 4 лютого та від 7 лютого 2011 року про відмову від отримання відправлення спецзв'язку.
Позивач вважав, що відмовившись від розгляду його заяви про включення вимог до реєстру кредиторів відповідач, фактично відмовився від їх визнання, чим порушив права позивача, як кредитора, на задоволення своїх вимог в процесі ліквідації підприємства відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Харківської області від 18 жовтня 2010 року у справі № 57/180-10 (новий номер 16/230-09) були повністю задоволені первісні позовні вимоги ПАТ "УкрСиббанк" до ЗАТ "Харківенергоремонт" та на задоволення вимог позивача за кредитними договорами від 16 серпня 2006 року № 10939073000 (№ 20-06-к/978-2) та № 10939074000 (№ 19-06-к/978-2) в сумі 49 179 340, 57 грн. та 2 049, 23 євро було звернуто стягнення за договором іпотеки від 16 серпня 2006 року з урахуванням договорів про внесення змін та доповнень до нього, на предмет іпотеки: нерухоме майно - нежитлові приміщення літ. “А-5”, загальною площею 3 900, 3 кв. м., які знаходяться за адресою: 61057, м. Харків, пров. Театральний, 11/13, та належать ЗАТ “Харківенергоремонт” на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Харківської міської ради на підставі розпорядження Харківського міського голови № 1344 та реєстраційного посвідчення, виданого КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації". На виконання зазначеного рішення господарським судом Харківської області 13 грудня 2010 року видано наказ (а.с. 19-31).
Як встановлено судами заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, наказ господарського суду Харківської області у справі № 57/180-10 (16/230-09) не виконаний.
Судами також встановлено, що ЗАТ "Харківенергоремонт" було прийнято рішення щодо ліквідації юридичної особи, про що свідчить оголошення № 4774 про ліквідацію відповідача, опубліковане в журналі "Бюлетень державної реєстрації" від 1 грудня 2010 року № 163 (23) (а.с. 17-18).
Частинами 1-4 ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. У разі виявлення обставин, зазначених у абзаці першому цієї частини, після прийняття рішення про ліквідацію до створення ліквідаційної комісії (призначення ліквідатора) заява про порушення справи про банкрутство подається власником майна боржника (уповноваженою ним особою). За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії. Кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом. У разі, якщо справу про банкрутство порушено за заявою власника майна боржника (уповноваженої ним особи), яка подана до створення ліквідаційної комісії (призначення ліквідатора), розгляд справи про банкрутство здійснюється без урахування особливостей, передбачених цією статтею.
Керуючись вказаною нормою Закону суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення не врахував, що 23 лютого 2011 року голова ліквідаційної комісії ЗАТ “Харківенергоремонт” звернувся до господарського суду із заявою про порушення відносно ЗАТ “Харківенергоремонт” справи про банкрутство на підставі ст. 51 Закону, постановою господарського суду Харківської області від 4 березня 2011 року у справі № 5023/1208-11 вказане товариство визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Матеріали справи містять копію вказаної постанови про визнання ЗАТ “Харківенергоремонт” банкрутом. Зазначений факт також підтверджено поясненнями позивача, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу відповідача (а.с.103 зворот), разом з тим, суд першої інстанції не виконав вимог ст. 43 ГПК України про всебічний, повний і об'єктивний розгляд справи і не зробив висновків пов'язаних з визнанням боржника банкрутом.
Порядок задоволення вимог кредиторів в процесі ліквідації суб'єкта господарювання, визнаного судом банкрутом, визначено Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Відповідно до ч. 15 ст. 11 вказаного Закону після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі ст. 14 цього Закону.
Конкурсні кредитори, за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують (ч. 1 ст. 14 Закону).
Таким чином, для набуття статусу кредитора необхідно мати підтверджені відповідно до законодавства вимоги до боржника щодо грошових зобов'язань.
Оскільки, як встановлено судом апеляційної інстанції, до прийняття оскаржуваного рішення по справі відповідача було визнано банкрутом, - вимоги ПАТ "УкрСиббанк" про визнання його вимог в процесі ліквідації ЗАТ "Харківенергоремонт" підлягають заявленню та подальшому розгляду виключно в порядку, визначеному Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, тобто в межах справи про банкрутство ЗАТ "Харківенергоремонт".
Матеріали справи містять лист голови ліквідаційної комісії відповідача від 2 березня 2011 року, з якого вбачається про звернення позивача у процедуру банкрутства, однак вказаного судом апеляційної інстанції не враховано і даної обставини не перевірено, тобто не встановлено чи звертався банк у справі про банкрутство боржника із відповідною заявою з вимогами, чи були визнані такі вимоги ліквідатором, судом (а.с. 94-95).
Таким чином, судами попередніх інстанцій не враховано того, що після публікації оголошення про порушення справи про банкрутство боржника господарський суд на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України має зупинити позовне провадження та роз'яснити позивачу зміст ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Якщо позивач у місячний строк з дня публікації не звернувся із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у позові. У разі звернення позивача із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, після винесення ухвали суду за результатами розгляду цих вимог позовне провадження має бути припинене на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Відносини неспроможності виникають з моменту порушення господарським судом справи про банкрутство, тому ухвала місцевого господарського суду про порушення справи про банкрутство є юридичним фактом, з яким пов'язано виникнення відносин неспроможності.
Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом“ є спеціальним законом та має пріоритет перед іншим законодавством, норми якого регулюють питання ліквідації юридичних осіб.
Таким чином, місцевий господарський суд, прийнявши оскаржуване рішення по суті заявлених вимог, не лише виключив ПАТ "УкрСиббанк" з процесу у справі про банкрутство боржника передбаченого ст. 51 Закону, але поза процедурою банкрутства надав ПАТ "УкрСиббанк" перевагу перед іншими кредиторами ЗАТ "Харківенергоремонт".
З аналізу ч. 3 ст. 112 ЦК України вбачається, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом саме до товариства в особі його ліквідаційної комісії.
Крім того, важливо враховувати, що відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли би порушити права інших осіб.
За вказаних обставин колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що процедура, яка запроваджена стосовно неплатоспроможного боржника, регулюється Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом“, однак суди попередніх інстанцій припустилися порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не врахували вказаних вище положень Закону та ГПК України, тому рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції не можна вважати такими, що прийняті з дотриманням вимог закону, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню, а справа - передачі до господарського суду Харківської області на новий розгляд.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 8 червня 2011 року та рішення господарського суду Харківської області від 29 березня 2011 року у справі № 5023/988/11 скасувати.
Справу передати до господарського суду Харківської області на новий розгляд.
Головуючий А. Заріцька
Судді Л. Катеринчук
В. Поліщук