"10" серпня 2011 р. Справа № 34/2
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів :Остапенка М.І.,
Гончарука П.А.,
Стратієнко Л.В.
розглянувши касаційні скарги ПМП фірми "Максима"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2011 року
у справі за позовомПМП фірми "Максима"
до Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот"
простягнення коштів
у січні 2011 року, ПМП фірма "Максима" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" 16 914,92 грн. на відшкодування вартості понесених ним витрат на поліпшення орендованого майна, 18 775 грн. інфляційних втрат та 660,37 грн. 3 % річних.
Рішенням господарського суду м. Києва від 02.03.2011 року позов задоволено частково та постановлено про стягнення з відповідача 8 179,92 грн. заборгованості, а в решті позову відмовлено.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2011 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановлені у справі судові рішення оскаржено у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 02.08.2011 року порушено касаційне провадження у справі за касаційними скаргами позивача, у якій він посилається на порушення судами матеріальних та процесуальних норм, і просить судові рішення в частині відмови у задоволенні позову скасувати, прийнявши нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 778 ЦК України, наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.
Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами обох інстанцій, взаємовідносини сторін врегульовані договорами оренди № 149-2005/12 від 10.06.2005 року, № 114-2006/12 від 01.04.2006 року, № 90-2007/12 від 20.04.2007 року, № 19-20/08/12 від 21.04.2008 року та додатковими угодами до них, за умовами яких Акціонерна судноплавна компанія "Укррічфлот" (орендодавець) надавала ПМП фірма "Максима" (орендар) у тимчасове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 150 кв.м., яке знаходиться за адресою : м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 14.
Пунктами 5.5 договорів від 10.06.2005 року, від 01.04.2006 року, від 20.04.2007 року передбачено, що разі необхідності, за згодою сторін орендар має право проводити роботи з реконструкції та поліпшення об'єкта оренди. Вартість таких робіт та порядок розрахунків узгоджуються сторонами за допомогою додаткових угод до договору з обов'язковим складанням та узгодженням кошторису.
Згідно п. 5.10 та п. 5.11 договору від 21.04.2008 року, з урахуванням додаткової угоди № 1, орендар має право з дозволу орендодавця проводити реконструкцію, капітальний ремонт, технічне переобладнання орендованого приміщення. У разі закінчення або розірвання договору оренди виконані поліпшення, які здійснені за рахунок орендаря, підлягають компенсації орендарю у грошовій формі на підставі кошторисів, узгоджених з орендодавцем. Письмові узгодження та кошториси, які складені до укладання цього договору є дійсними.
У травні 2006 року, березні 2007 року, червні 2008 року та березні 2009 року, на підставі затверджених відповідачем локальних кошторисів на виконання робіт, позивач за свій рахунок здійснив поліпшення орендованого майна на загальну суму 16 914,92 грн., і це підтверджується належними доказами та відповідачем не оспорюється.
В той же час, згідно ст. 786 ЦК України, до вимог про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна давність в один рік.
Перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача - з моменту припинення договору найму.
Але у межах позовної давності з вимогами про відшкодування понесених витрат у 2006-2007 роках позивач не звернувся, а тому з огляду на відсутність підстав для поновлення позовної давності та заяви про її застосування зі сторони відповідача місцевий господарський суд, з яким погодився і апеляційний господарський суд, правомірно задовольнили позовні вимоги у частині відшкодування позивачу вартості поліпшень майна, які були у 2008-2009 роках, відмовили у решті вимог, зокрема і у відшкодуванні витрат, які не можуть розглядатись як судові, у розумінні ст. 44 ГПК України, а тому за таких обставин підстав для скасування судових рішень, за наведених у касаційних скаргах мотивів, судова колегія не вбачає.
З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України,
Касаційні скарги залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2011 року - без змін.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді П.А. Гончарук
Л.В. Стратієнко