"10" серпня 2011 р. Справа № 5015/93/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіОстапенка М.І.,
суддіКондратової І.Д.,
суддіСтратієнко Л.В.
за участю представників сторін
від позивачаОСОБА_1- пред. за дов. № 19-11/47 від 23.05.2011 р.;
від відповідача 1не з'явились;
від відповідача 2не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії -Львівського обласного управління відкритого акціонерного товариства "Ощадбанк"
на рішення Господарського суду Львівської області від 09.03.2011р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.06.2011 р.
у справі № 5015/93/11 Господарського суду Львівської області
за позовомПублічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії -Львівського обласного управління відкритого акціонерного товариства "Ощадбанк"
до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Богородчанський молокозавод"
2. Відкритого акціонерного товариства "Маслосоюз"
простягнення 3733955, 55 грн. шляхом звернення стягнення на предмет застави
Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії -Львівського обласного управління відкритого акціонерного товариства "Ощадбанк" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Богородчанський молокозавод" та Відкритого акціонерного товариства "Маслосоюз" про стягнення заборгованості в сумі 3 733 955,55 грн. шляхом звернення стягнення на заставлене майно -цілісний майновий комплекс (далі ЦМК), що знаходиться в с. Слобідка Стрийського району Львівської області по вул. Колеси, 2 та перебуває у власності ТзОВ "Богородчанський молокозавод" із застосуванням процедури на прилюдних торгах.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 09.03.2011 року у справі № 5015/93/11 (суддя Манюк П.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.06.2011 р. (колегія суддів у складі : головуючий суддя -Скрипчук О.С., судді -Дубник О.П., Процик Т.С.) в позові ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії -Львівського обласного управління ВАТ "Ощадбанк" відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії -Львівського обласного управління Відкритого акціонерного товариства "Ощадбанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 09.03.2011р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.06.2011 р., прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновки судів попередніх інстанцій про те, що питання щодо забезпечення вимог банку вже були предметом розгляду в інших судових справах, є такими, що відповідають фактичним обставинам справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Богородчанський молокозавод" надало відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення Господарського суду Львівської області від 09.03.2011р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.06.2011 р. у справі № 5015/93/11 залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши, згідно ст. 1115, ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії -Львівського обласного управління відкритого акціонерного товариства "Ощадбанк" не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, місцевий та апеляційний господарські суди встановили, що за період з 1997 по1998 р.р. між Ощадним банком України, правонаступником якого є ПАТ "Державний ощадний банк України" (банк) та ВАТ "Маслосоюз" (позичальник) були укладені кредитні договори від 15.10.1997 р. № 16-82, від 03.09.1998 р. № 18-131, від 24.12.1997 р. № 105-101, від 01.04.1998 р. № 16-121.
28.11.1997 р. між позивачем та відповідачем 2 в забезпечення виконання боргового зобов'язання було укладено договір застави, зі змінами від 29.04.1998 р., що посвідчений державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори № 1-3911, згідно якого у забезпечення своєчасного повернення отриманої позики ВАТ "Маслосоюз"передало у заставу позивачу цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: с.Слобідка Стрийського району Львівської області. Вказаний договір укладений з метою забезпечення кредитних договорів від 15.10.1997 р. № 16-82, від 03.09.1997 р. № 601-74, від 24.12.1997 р. № 105-101, від 05.02.1998 р. № 16-16-110, від 01.04.1998 р. № 16-121.
На підставі виконавчого напису № 1-2166 від 23.05.2002 р. про стягнення на предмет застави -ЦМК ВАТ "Маслосоюз", Відділом державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції 09.09.2002 р. проведено торги з продажу ЦМК ВАТ "Маслосоюз", переможцем яких стало ТОВ "Альма-Віта Плюс". Від реалізації ЦМК виконавчою службою перераховано на рахунок позивача грошову суму в розмірі 629923,12 грн.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.03.2008 р. у справі № 1/106-28/151 (1/408-38/256), яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 17.09.2008 р., визнано недійсними аукціонні торги від 09.09.2002 р. з продажу спірного цілісного майнового комплексу.
18.01.2010 р. постановою Відділу державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції закінчено виконавче провадження про звернення стягнення на ЦМК, належний ВАТ "Маслосоюз". Підставою закінчення виконавчого провадження була постанова Господарського суду Львівської області від 09.10.2009 р. у справі № 4/92 (7/193-7/90), якою ВАТ "Маслосоюз" визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.
11.09.2002 р. було порушено справу № 4/92НР(7/193-7/90) про банкрутство ВАТ "Маслосоюз", у якій банк звернувся з грошовими вимогами до боржника і ці вимоги були визнані судом з включенням їх до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу. Грошові вимоги банку у вказаній справі про банкрутство були неодноразово предметом судового розгляду всіх судових інстанцій.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.12.2002 р. за результатами попереднього засідання затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого в четверту чергу включено грошові вимоги ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії -Стрийське відділення № 6311 у сумі 487738,02 грн. та ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Львівське обласне управління в сумі 3246217,53 грн. (всього на суму 3733955,55 грн.).
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.02.2009 р. у справі № 4/92НР(7/193-7/90), залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.04.2009 р. та постановою Вищого господарського суду України від 19.08.2009 р. відмовлено в задоволенні заяв про перегляд ухвали від 19.12.2002 р. за нововиявленими обставинами та віднесення вимог Філій банку до вимог першої черги як такі, що забезпечені заставою боржника, в зв'язку з тим, що заявниками не надано жодних доказів належності спірного майна на праві власності ВАТ "Маслосоюз".
Позивач вважає, що внаслідок визнання постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.03.2008 р. у справі № 1/106-28/151 (1/408-38/256) недійсними аукціонні торги від 09.09.2002 р. з продажу цілісного майнового комплексу ВАТ "Маслосоюз", продане на цих торгах майно (цілісний майновий комплекс по вул. Колеси, 2 в с. Слобідка Стрийського району) у нього, як кредитора, відновилось право застави на майно боржника згідно договорів застави від 28.11.1997 р. № 18-131, від 10.09.1998 р., від 29.11.1997 р. При цьому, позивач відзначає, що оскільки зобов'язання, забезпечене заставою, не виконано, а майно відчужене Товариству з обмеженою відповідальністю "Богородчанський молокозавод", застава зберігає силу відповідно до вимог ст. 27 Закону України "Про заставу".
Колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанції обґрунтовано відхилили вказані доводи позивача та відмовили у позові про стягнення заборгованості в сумі 3733955,55 грн. шляхом звернення стягнення на заставлене майно -цілісний майновий комплекс.
Припинення застави регулюється ст. 28 Закону України "Про заставу" який є спеціальним Законом, згідно якої застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання, в разі загибелі заставленого майна, в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно, в разі примусового продажу заставленого майна, при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави, в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.
Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що право застави банку щодо цілісного майнового комплексу ВАТ "Маслосоюз", що знаходиться за адресою: Львівська область, Стрийський район, с.Слобідка припинилося у зв'язку з примусовим продажем заставленого майна при проведенні торгів 09.09.2002 р. При цьому, суди підставно відзначили, що питання щодо забезпечення вимог ВАТ "Ощадний банк України" в особі філії - Львівського обласного управління заставою цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою Львівська область, Стрийський район, с. Слобідка, вже були предметом дослідження трьох судових процесів, у справах №1/106-28/151 (1/480-38/256), № 4/92 НР (7/193-7/90), № 9/12 (30/180) і судовими рішеннями, що набрали законної сили у цих справах було встановлено факт припинення у банку права застави, відповідно до положень статті 28 Закону України "Про заставу", та також було встановлено факт незабезпечення вимог банку заставою, і факт віднесення його вимог у справі про банкрутство ВАТ "Маслосоюз"до четвертої черги погашення, як таких, на які не поширюється дія застави. Доводи касаційної скарги зазначені висновки судів попередніх інстанцій не спростовують. При цьому, посилання скаржника на ст. 27 Закону України "Про заставу", згідно якої застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи, колегією суддів відхиляється, оскільки виключенням з цього правила є примусовий продаж заставленого майна (ст. 28 Закону).
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого або постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
З огляду на те, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами на підставі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, касаційна інстанція не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії -Львівського обласного управління відкритого акціонерного товариства "Ощадбанк", а оскаржувані судові рішення залишаються без змін.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії -Львівського обласного управління відкритого акціонерного товариства "Ощадбанк" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 09.03.2011р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.06.2011 р. у справі № 5015/93/11 -без змін.
Головуючий суддя Остапенко М.І.
Суддя Кондратова І.Д.
СуддяСтратієнко Л.В.