"10" серпня 2011 р. Справа № 9/215-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіОстапенка М.І.
суддіКондратової І.Д.,
суддіСтратієнко Л.В.,
за участю представників сторін
від позивачаОСОБА_1- пред. за дов. № 70 від 01.04.2011 р.,
від відповідача 1ОСОБА_2- пред. за дов. № 0791/150 від 21.03.2011 р.,
від відповідача 2не з'явились;
від третьої особине з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк"
на рішення Господарського суду Вінницької області від 09.02.2011р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.06.2011 р.
у справі № 9/215-10 Господарського суду Вінницької області
за позовомВиконавчого комітету Вінницької міської ради
до1. Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Диженю Плаза"
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3
провизнання договору наступної іпотеки № 3616 від 16.11.2007р. недійсним
Виконавчий комітет Вінницької міської ради звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Універсал Банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Диженю Плаза" про визнання договору наступної іпотеки № 3616 від 16.11.2007р. недійсним.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 09.02.2011р., залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.06.2011 р., позов задоволено повністю.
Рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів мотивовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Диженю Плаза" незаконно набуло право власності на будівлю "ІНФОРМАЦІЯ_1", яка стала предметом іпотеки, тоді як законним власником цього майна є позивач, що підтверджується судовими рішеннями. Зазначені обставини стали підставою для визнання договору іпотеки недійсним як такого, що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 583 та ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України, відповідно до яких право передавати майно у заставу та право розпорядження майном належить власникові.
Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, Публічне акціонерного товариства "Універсал Банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 09.02.2011р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.06.2011 р., прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, відповідач посилається на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції та постанові апеляції, обставинам справи, а також на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права.
Зокрема, заявник зазначає, що судами попередніх інстанцій не оглянуто та не досліджено відповідність наявної в матеріалах справи копії договору іпотеки її оригіналу, чим порушено ч. 2 с. 34 Господарського процесуального кодексу (надалі - ГПК) України; суди визнали як преюдиційні рішення районного та господарського судів у справах, в розгляді яких банк не брав участі, чим порушили ч. 2 ст. 35 ГПК України; суди першої та апеляційної інстанції не дослідили ту обставину, чи було виконано рішення Господарського суду Вінницької області від 01.08.2008 р. у справі № 8/18-08; постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2008 р. у справі № 22-а-9562/08 про скасування постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 13.07.2007 р. у справі № 2-а-3855 не породжує наслідків, визначених ст. ст. 215, 216 Цивільного кодексу (надалі -ЦК) України; судами безпідставно не застосовано ст. 23 Закону України "Про іпотеку", відповідно до якої при переході права власності на предмет іпотеки, іпотека зберігає силу для набувача відповідного нерухомого майна навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.
Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідача 1, перевіривши, згідно ст. 1115, ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 16.11.2007 р. ТОВ "Диженю Плаза" передало ВАТ "Банк Універсальний" в наступну іпотеку належну йому на праві власності (договір купівлі-продажу від 05.10.2007р., посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстраційним № 10448, зареєстрований в КП "ВОБТІ" 08.10.2007р. в реєстровій книзі №16 за реєстровим № 894) окремо стоячу будівлю "ІНФОРМАЦІЯ_1" літ "А" загальною площею 2546,0 кв.м, що знаходиться у АДРЕСА_1 в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором № 14/167к-07 від 15.11.2007 р.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 29.01.2008р. у справі № 2-782/08, що набрало законної сили 18.04.2008р., договір купівлі-продажу від 05.10.2007р. будівлі "ІНФОРМАЦІЯ_1", яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ПП "Верітус" та покупцем ТОВ "Диженю Плаза" визнано недійсним; скасовано реєстраційне посвідчення від 08.10.2007, видане КП "ВООБТІ" на будівлю "ІНФОРМАЦІЯ_1" в АДРЕСА_1 ТОВ "Диженю Плаза".
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 01.08.2008р. у справі № 8/18-08 ТОВ "Диженю Плаза", залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 06.11.2008р. постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2009 р. у справі № 8/18-08, зобов'язано повернути Вінницькій територіальній громаді в особі Вінницької міської ради з чужого незаконного володіння будівлю "ІНФОРМАЦІЯ_1", яка розташована у АДРЕСА_1, загальною площею 2546 кв.м.; визнано право власності на окремо стоячу будівлю "ІНФОРМАЦІЯ_1", яка розташована у АДРЕСА_1, загальною площею 2546 кв.м. за Вінницькою міською радою.
Предметом даного судового розгляду є вимоги позивача про визнання недійсним договору іпотеки, з посиланням на те, що власником будівлі "ІНФОРМАЦІЯ_1", що розташована в АДРЕСА_1, є територіальна громада м. Вінниці в особі Вінницької міської ради, з володіння якої майно вибуло не з її волі.
Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. (ст. 215 ЦК України).
Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (п. 1 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 р. № 02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними").
Відповідно до статті 583 ЦК України заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.
Згідно з ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).
Господарськими судами встановлено, що договір купівлі -продажу укладений 05.10.2007 р. між ПП "Верітус" та ТОВ "Диженю Плаза" в подальшому визнано недійсним рішенням суду від 29.01.2008р., яке набрало законної сили і ТОВ "Диженю Плаза" не є власником окремої будівлі по АДРЕСА_1, а рішенням Господарського суду Вінницької області від 01.08.2008р. у справі № 8/18-08 визнано право власності на окремо стоячу будівлю "ІНФОРМАЦІЯ_1" у АДРЕСА_1 за Вінницькою міською радою і право власності зареєстровано за власником - Вінницькою міською радою.
Виходячи із фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій, колегія суддів вважає, що суди обґрунтовано дійшли висновку про задоволення позовних вимог Виконавчого комітету Вінницької міської ради і правомірно, з посиланням на ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 ЦК України визнали недійсним оспорений договір іпотеки з огляду на те, що його зміст суперечить ст. ст. 576, 583 ЦК України, ч. 3 ст. 11 Закону України "Про заставу", ст. 5 Закону України "Про іпотеку".
Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Доводи ПАТ "Універсал Банк", викладені в касаційній скарзі, щодо незастосування до спірних правовідносин норми ст. 23 Закону України "Про іпотеку" колегією суддів відхиляються, оскільки дана стаття закріплює правові наслідки у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, разом з тим, в даному випадку майно з володіння територіальної громади м. Вінниці в особі Вінницької міської ради вибуло не з її волі, права законного власника відновлені шляхом витребування майна з чужого незаконного володіння, що свідчить про відсутність підстав стверджувати про перехід права власності у розумінні ст. 23 Закону України "Про іпотеку". Інші доводи касаційної скарги колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а також зводяться до переоцінки доказів, що у відповідності до ст. 1117 ГПК України виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені апеляційним та місцевим господарськими судами, на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 09.02.2011р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.06.2011 р. у справі № 9/215-10-без змін.
Головуючий суддя Остапенко М.І.
Суддя Кондратова І.Д.
СуддяСтратієнко Л.В.