"11" серпня 2011 р. Справа № 5013/157/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -суддіДерепи В.І.
суддів :Капацин Н.В. -доповідача у справі
Карабаня В.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Будівельна компанія "Левша"
на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.05.2011
у справі № 5013/157/11
господарського судуКіровоградської області
за позовомПриватного підприємства "Будівельна компанія "Левша"
доПублічного акціонерного товариства "Приватбанк" в особі філії "Кіровоградське регіональне управління ПАТ КБ" Приватбанк"
третьої особиПриватний нотаріус Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_2
провизнання недійсним договору
за участю представників від:
позивача не з"явився
відповідача
третьої особиОСОБА_1. (довір. від 03.09.2009р.)
не з"явився
Приватне підприємство "Будівельна компанія "Левша" (Позивач) звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" в особі філії "Кіровоградське регіональне управління ПАТ КБ" Приватбанк" (Відповідач) про визнання недійсним іпотечного договору від 31.08.2007р. Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що згідно з частиною 3 статті 5 Закону України "Про іпотеку" частина об"єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як окремий об"єкт нерухомості, Позивачем придбано за договором купівлі-продажу № 79 від 23.07.2007р. і зареєстровано в БТІ об"єкт нерухомості, до складу якого входить корпус 301, огорожа, замощення, а за оспорюваним іпотечним договором у заставу передано лише нежитлову будівлю без виділення як окремого об"єкта в натурі.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 05.04.2011р. у справі № 5013/157/11, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 30.05.2011р., у задоволенні позову відмовлено з посиланням на статті 181, 182, 186 Цивільного кодексу України, частину 4 статті 5 Закону України "Про іпотеку", де зазначено, що нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями, предметом іпотеки за договором від 31.08.2007р. є не частина об'єкта, а нежитлова будівля як цілісний об'єкт нерухомості.
Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Приватне підприємство "Будівельна компанія "Левша" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.04.2011р., постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.05.2011р. у справі № 5013/157/11, а справу направити на новий розгляд.
В касаційній скарзі заявник вказує на те, що предметом іпотеки було визначено виключно будівлю, а об'єкти нерухомості під літерою N-N2 (огорожа), літерою "І" (замощення) в заставу не передавалися, вони є самостійними об'єктами і будівлею не являються, згідно з Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції від 07.02.2002р. № 7/5 записи про нерухоме майно мають містити описи нерухомого майна, отриманого у порядку технічної інвентаризації (дані про розміри земельної ділянки, будівлі, її частини, споруди та інші характеристики, перелік яких установлений нормативно-правовими актами).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 31.08.2007р. між Приватним підприємством "Будівельна компанія "Левша" (Іпотекодавець) і Закритим акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Приватбанк" (Іпотекодержатель) укладено іпотечний договір, яким передбачено забезпечення виконання зобов'язань Іпотекодавця (Позичальника) за кредитним договором № 90 від 24.07.2007р., зокрема, повернення кредиту на суму 3 740 000 грн., сплати процентів за користування кредитом, сплати винагороди за обслуговування відновлювальної кредитної лінії, сплати пені, штрафу.
В пункті 7 іпотечного договору зазначено, що предметом іпотеки є нежитлова будівля площею 5 493,3 кв.м. разом з усіма її приналежностями, що знаходяться за адресою: м. Кіровоград, вул. Добровольського, 2н.
До матеріалів справи додано витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством "Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації, де зазначено, що нежитлова будівля за адресою: м. Кіровоград, вул. Добровольського, буд. 2н зареєстрована на праві приватної власності за Приватним підприємством "Будівельна компанія "Левша". Далі слідує опис об'єкта: корпус 301 загальною площею 5 493,3 кв.м., огорожа, замощення.
Тобто, в силу частини 4 статті 5 Закону України "Про іпотеку" Позивачем передано в іпотеку нежитлова будівля з усіма приналежностями, а тому безпідставні посилання Позивача на частину 3 статті 5 Закону України "Про іпотеку", яка передбачає передачу в іпотеку частини об'єкта нерухомості.
З умов договору вбачається, що в іпотеку була передана вся нежитлова будівля, а не окрема її частина. Огорожа та замощення є складовою об'єкта нерухомості, не є частиною нерухомого майна і не можуть бути виділені як окремий об"єкт.
Тому суди попередніх інстанцій обґрунтовано не прийняли до уваги доводи Позивача і підставно залишили позов без задоволення.
Доводи заявника, викладені в касаційній скарзі були предметом дослідження в судах першої і апеляційної інстанції, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судами висновків.
За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає правових підстав для скасування постанови Дніпропетровського апеляційного суду від 30.05.2011р. у справі № 5013/157/11, а касаційна скарга Приватного підприємства "Будівельна компанія "Левша" залишається без задоволення.
Керуючись ст.ст. 1115 -1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну Приватного підприємства "Будівельна компанія "Левша" залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.05.2011р. у справі № 5013/157/11 залишити без змін.
Головуючий - суддя В.І. Дерепа
Судді Н.В. Капацин
В.Я. Карабань