"11" серпня 2011 р. Справа № 07/44-91
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -судді Дерепи В.І.
суддів :Капацин Н.В. -доповідача у справі
Карабаня В.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_3
на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 01.07.2010
у справі№ 07/44-91
господарського судуВолинської області
за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України у Волинській області
доПриватного підприємства "Ніксервіс"
пророзірвання договору купівлі-продажу від 19.09.2008 № 556, повернення об'єкта у державну власність та стягнення неустойки в сумі 1 472 800 грн.
за участю представників від:
позивача ОСОБА_1 (довір. від 21.01.2011р.)
відповідача
Лавейкіної О.В.не з"явився
ОСОБА_2 (довір. від 18.07.2011р.)
Рішенням Господарського суду Волинської області від 12.01.2010р. у справі № 07/44-91, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.07.2010р., задоволено первісний позов Регіонального відділення фонду державного майна України по Волинській області (Позивач), розірвано договір купівлі-продажу від 19.09.2008р. № 556 державного майна групи інвентарних об'єктів колишнього військового містечка № 42 разом із земельною ділянкою,укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Волинській області і Приватним підприємством "Ніксервіс" (Відповідач), зобов'язано Приватне підприємство "Ніксервіс" повернути об'єкт державного майна у власність Регіонального відділення фонду державного майна України по Волинській області, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, стягнуто з Відповідача 1 472 800 грн. неустойки та судові витрати у розмірі 15 049грн.
В задоволенні зустрічного позову Приватного підприємства "Ніксервіс" про визнання недійсним пункту 8.2 договору купівлі-продажу № 556 від 19.09.2008р. відмовлено.
Судові рішення ґрунтуються на тому, що Відповідач не розрахувався у повному обсязі за об'єкт приватизації, відповідно до статей 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору і у встановлений строк.
Відповідач не сплатив передбачену договором ціну об'єкта, а тому в силу 29 Закону України "Про приватизацію державного майна" з Відповідача підлягає стягненню неустойка у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме 20 відсотків ціни, за яку придбано об'єкт, включаючи земельну ділянку.
Згідно зі статтями 203, 215 Цивільного кодексу України суд не знайшов правових підставі для визнання недійсним пункту 8.2 договору купівлі-продажу.
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 22.11.2010р. у даній справі, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.01.2011р., постановою Вищого господарського суду України від 31.03.2011р., залишено без задоволення заяву Приватного підприємства "Ніксервіс" про перегляд рішення Господарського суду Волинської області від 12.01.2010р. за нововиявленими обставинами.
Вважаючи постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.07.2010р. у справі № 07/44-91 такою, що порушує її права, до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в порядку статті 107 Цивільного кодексу України звернулася ОСОБА_3, як особа, яка не була залучена до участі щодо якої, на її думку, судові рішення стосуються її прав і обов'язків.
Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що оскаржуваними процесуальними актами порушенні її права.
Порушення своїх прав вказаними судовими рішення ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що між нею та Приватним підприємством "Ніксервіс" 10.10.2008р. укладено договір про спільну діяльність, метою якого є об'єднання майна і зусиль спільно діяти у сфері будівництва житлового будинку у м. Луцьку за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці знаходиться об'єкт приватизації, придбаний Приватним підприємством "Ніксервіс" за договором № 556 від 30.09.2008р.
З метою фінансування будівництва житлової забудови у розмірі 30% ОСОБА_3 передала свій депозит у заставу для отримання кредиту.
Також заявник вказує, що для здійснення розрахунку за договором купівлі-продажу № 556 від 19.09.2008р. були використані її кошти, був укладений договір застави майнових прав № 3МП-144/060-К08 від 15.10.2008р. на грошові кошти у сумі 100 000 Євро, 02.02.2009р. між ОСОБА_3 і ПП "Ніксервіс" укладено додатковий договір до договору про спільну діяльність від 10.10.2008р., за яким вона зобов'язалася повернути банку кошти на погашення кредиту і відсотків за користування кредитом згідно кредитного договору № 060-К08 від 15.10.2008р., у зв'язку з чим після завершення будівництва житлової забудови вона мала отримати у власність 40% загальної площі в житловій забудові.
Заявник вважає, що судами попередніх інстанцій не досліджено питання щодо порушення її прав та охоронюваних законом інтересів, оскільки ОСОБА_3 має відношення до об'єкта приватизації, купленого за договором № 556 від 19.09.2008р., укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області та Приватним підприємством "Ніксервіс".
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, суддю-доповідача у справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до договору купівлі-продажу № 556 від 19.09.2008р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області передало у власність Приватного підприємства "Ніксервіс" об'єкт приватизації державної власності (окреме індивідуально визначене майно -будівлі, споруди) -група інвентарних об'єктів колишнього військового містечка № 42.
Умови договору передбачають, що Покупець самостійно вирішує використання об'єкта приватизації, зокрема, під розбирання, для будівництва та обслуговування житлових будинків.
ОСОБА_3 надала докази, що підтверджують її участь у спорудженні житлових будинків на земельній ділянці, на якій знаходиться об'єкт приватизації за адресою: АДРЕСА_1
Відповідно до статті 107 Господарського процесуального кодексу касаційну скаргу мають право подати особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки.
З юридичного аналізу наведеного правового положення вбачається, що судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник.
В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків.
При винесенні оскаржуваних рішень місцевим господарським судом і судом апеляційної інстанції не досліджувалося питання можливого порушення права і охоронюваного законом інтересу Лавейкіної О.В.
В силу частини 2 статті 111-7 Господарського процесуального кодексу касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
За таких обставин колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Волинської області від 12.01.2010р., постанова Львівського апеляційного господарського суду від 01.07.2010р. у справі № 07/44-91 підлягають скасуванню, справа № 07/44-91 передається на новий розгляд до Господарського суду Волинської області.
Керуючись ст.ст. 1115 -1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Господарського суду Волинської області від 12.01.2010р., постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.07.2010р. у справі № 07/44-91 скасувати.
Справу № 07/44-91 передати на новий розгляд до Господарського суду Волинської області.
Головуючий - суддя В.І. Дерепа
Судді Н.В. Капацин
В.Я. Карабань