"10" серпня 2011 р. Справа № 11/454/07
Вищий господарський суд України у складі колегії:
головуючого:
суддів:Черкащенка М.М.
Кочерової Н.О.,
Студенця В.І.
за участю представників
сторін позивача -не з'явився;
відповідача -Дякур Т.С.;
третьої особи 1 -не з'явився;
третьої особи 2 -не з'явився;
третьої особи 3 -не з'явився;
розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства Виробничо -комерційна фірма "Ютас"
на постанову Одеського апеляційного господарського суду
від19.05.2011
та на рішення господарського суду Миколаївської області
у справі № 11/454/07
за позовом Приватного підприємства Виробничо -комерційна фірма "Ютас"
доЗакритого акціонерного товариства "ОТП Банк" в особі Миколаївської філії
за участю третьої особи
без самостійних вимог
на предмет спору
на стороні позивача 1. Закритого акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" в особі Миколаївської філії
за участю третіх осіб
без самостійних вимог
на предмет спору
на стороні відповідача 2. Фізична особа ОСОБА_1;
3. Приватний нотаріус ОСОБА_2;
про визнання недійсним договору іпотеки
Приватне підприємство Виробничо -комерційна фірма "Ютас" ( далі ПП ВКФ "Ютас" звернулась до господарського суду Миколаївської області з позовом Закритого акціонерного товариства "ОТП Банк" в особі Миколаївської філії (далі ЗАТ "ОТП Банк"), третя особа на стороні позивача Закрите акціонерне товариство "Страхова група ТАС" в особі Миколаївської філії ( далі ЗАТ "Страхова група "ТАС") про визнання недійсним договору іпотеки.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 11.06.2007 порушено провадження у справі № 11/454/07 за позовом ПП ВКФ "Ютас" до ЗАТ "ОТП Банк", третя особа на стороні позивача ЗАТ "Страхова група "ТАС" про визнання недійсним договору іпотеки.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 09.10.2007 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимоги на предмет спору, на стороні відповідача фізичну особу ОСОБА_1 та приватного нотаріуса ОСОБА_2.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 09.03.2011 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.05.2011 рішення господарського суду Миколаївської області від 09.03.2011 залишено без зміни, а апеляційну скаргу ПП ВКФ "Ютас" -без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Миколаївської області від 09.03.2011 та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.05.2011, ПП ВКФ "Ютас" подало касаційну скаргу, в якій просило рішення та постанову скасувати, як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.07.2011 касаційну скаргу прийнято та призначено до розгляду на 10.08.2011.
Відповідно до розпорядження в. о. Секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 09.08.2011 № 03.10-05/170 у зв'язку із відпусткою судді Кривди Д.С. для розгляду справи № 11/454/07, призначеної до перегляду в касаційному порядку на 10.08.2011 колегією суддів у складі: головуючий-суддя Черкащенко М.М., судді Кривда Д.С., Студенець В.І., сформовано колегію суддів у такому складі: головуючий-суддя Черкащенко М.М., судді: Кочерова Н.О., Студенець В.І.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами встановлено, що ПП ВКФ "Ютас" є власником нерухомого майна -нежитлових приміщень, які розташовані в АДРЕСА_1, яке зареєстроване в ММБТІ під реєстраційним номером 16914551, номер запису 2817 в книзі 25.
Між ПП ВКФ "Ютас" та "ОТП Банк" 12.04.2007 укладено договір іпотеки вказаного майна, за умовами якого фірма "Ютас" для забезпечення повного і своєчасного виконання боржником -громадянином ОСОБА_1 його боргових зобов'язань, які виникли у нього на підставі кредитного договору №СМ ME 400-/054/2007, укладеного з ЗАТ "ОТП Банк" 12.04.2007.
ПП ВКФ "Ютас" вважає, що договір іпотеки є недійсним, з огляду на те, що його волевиявлення не було вільним та не відповідало його внутрішній волі укласти договір іпотеки, оскільки він мав намір укласти договір купівлі -продажу нерухомого майна (нежитлових приміщень), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України встановлено, що 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Статтею 229 ЦК України передбачено, що якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
Згідно ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.
Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
В п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 " Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначено, що відповідно до статей 229 - 233 ЦК правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним.
Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення.
Не є помилкою щодо якості речі неможливість її використання або виникнення труднощів у її використанні, що сталося після виконання хоча б однією зі сторін зобов'язань, які виникли з правочину, і не пов'язане з поведінкою іншої сторони правочину. Не має правового значення помилка щодо розрахунку одержання користі від вчиненого правочину.
Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком ( ч. ст. 546 ЦК України).
Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи ( ст. 575 ЦК України).
Згідно ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Статтею 11 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.
У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.
Господарськими судами встановлено, що спірний договір іпотеки укладено на забезпечення кредитного договору.
Відхиляючи твердження позивача про те, що його волевиявлення не було вільним і не відповідало його внутрішній волі, а також те, що відповідач скористався його правовою необізнаністю, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до договору іпотеки, позивачу було відомо про укладення даного договору, до звернення ОСОБА_1 до "ОТП "Банк" з метою отримання кредиту.
При цьому колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що ті обставини, що кредитний договір, на забезпечення якого укладався договір іпотеки між позичальником і банківською установою, укладено на підставі фіктивних документів, що було встановлено вироком суду, який вступив у законну силу, не може бути підставою для визнання договору іпотеки недійсним на підставі ст. 229, 230 ЦК України.
Посилання ПП ВКФ "Ютас" в касаційній скарзі на те, що при укладенні договору представник підприємства передбачав, що договір іпотеки укладається з метою забезпечення кредитного договору між ОСОБА_1 та ЗАТ "ОТП Банк" по отриманню коштів ОСОБА_1 для розрахунку по договору купівлі - продажу приміщення за адресою: АДРЕСА_1, (договір купівлі -продажу вищезазначеного приміщення полягав в укладенні договору відступлення корпоративних прав ПП ВКФ "Ютас" на користь ОСОБА_1) колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що не має правового значення помилка щодо розрахунку користі від вчиненого правочину, помилка щодо мотивів правочину, а також неправильне тлумачення закону однією зі сторін, і такі помилки не можуть бути підставою для визнання правочину недійсним з підстав, передбачених ст. 229 ЦК України.
Згідно ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Приватного підприємства Виробничо -комерційна фірма "Ютас" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.05.2011 та рішення господарського суду Миколаївської від 09.03.2011у справі № 11/454/07 -без змін.
Головуючий - суддя Черкащенко М.М.
Судді: Кочерова Н.О.
Студенець В.І.