08 серпня 2011 р. № 41/208пд
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Шевчук С.Р.
суддів:Демидової А.М.
Заріцької А.О.
Мирошниченка С.В.
Муравйова О.В.
розглянувши заяву Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
про перегляд Верховним Судом України
постановиВищого господарського суду України від 07.06.2011
у справі№ 41/208пд
за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
доГорлівської міської ради
за участюПрокурора Центрально-Міського району міста Горлівка
прозобов'язання поновити на новий строк дію договору оренди земельної ділянки
Рішенням господарського суду Донецької області від 17.12.2009 у справі № 41/208пд задоволено позовні вимоги Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до Горлівської міської ради про зобов'язання поновити на новий строк дію договору оренди земельної ділянки; зобов'язано відповідача поновити на новий строк дію договору оренди земельної ділянки площею 0,1137 га кадастровий номер 1410600000:02:018:0015 по АДРЕСА_1 шляхом підписання тексту договору, що відповідає раніше укладеному договору оренди земельної ділянки площею 0,1137 га кадастровий номер 1410600000:02:018:0015 по АДРЕСА_1 від 22.09.2004 між позивачем та відповідачем на тих самих умовах та на той самий строк.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2011, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 07.06.2011 у справі № 41/208пд, рішення місцевого суду скасовано, прийнято нове, яким в позові відмовлено.
Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 подано касаційну скаргу від 06.06.2011 б/н (вх. № 03.14.04-11/1520/2011), яка за своїм змістом фактично є заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 07.06.2011 у справі № 41/208пд, в якій він просить скасувати згадану постанову Вищого господарського суду України та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2011, а рішення господарського суду Донецької області від 17.12.2009 у справі № 41/208пд просить залишити без змін. Заява (касаційна скарга) мотивована неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних відносинах. При цьому заявник, посилаючись на постанову Вищого господарського суду України від 04.03.2008 у справі № 20/483д/07-9/605д/07, вказує на неоднакове застосування судом касаційної інстанції статті 33 Закону України "Про оренду землі".
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.
Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Зі змісту постанови суду касаційної інстанції від 07.06.2011 у справі № 41/208пд, про перегляд якої просить заявник, та постанови від 04.03.2008 у справі № 20/483д/07-9/605д/07, на яку він посилається, вбачається, що судові рішення в цих справах прийнято і застосовано відповідні норми матеріального права в залежності від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи щодо наявності підстав для продовження дії договору оренди земельної ділянки.
У постанові Вищого господарського суду України від 07.06.2011 у справі № 41/208пд, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції, погоджуючись з необґрунтованістю позовних вимог про зобов'язання Горлівської міської ради поновити на новий строк дію договору оренди земельної ділянки, виходив з встановлених судами попередніх інстанцій фактів, відповідно до яких 20.11.2009 позивач звернувся до відповідача з заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк, а саме більше, ніж через два роки після закінчення строку дії даного договору, що є порушенням двомісячного строку, встановленого пунктом 8 договору, а у відповідь отримав лист Управління муніципальних послуг Горлівської міської ради від 24.11.2009 №17-08-5433, яким йому було запропоновано оформити земельну ділянку під обслуговування саме того об'єкту нерухомого майна, що знаходиться на ній, оскільки на земельній ділянці здійснено будівництво торгового кіоску, в той час як договором було передбачено використання земельної ділянки для будівництва автообслуговуючого комплексу. Таким чином, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що орендодавець не погоджувався на поновлення договору на попередніх умовах від 22.09.2004, що передбачено статтею 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки орендар використав землю не за цільовим призначенням.
В постанові Вищого господарського суду України від 04.03.2008 у справі № 20/483д/07-9/605д/07, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для зобов'язання органу місцевого самоврядування поновити строк дії договору оренди земельної ділянки в зв'язку з недоведеністю направлення орендодавцем орендарю письмових заперечень (у формі листа-повідомлення) проти поновлення договору оренди землі в межах місячного терміну, передбаченого частиною третьою статті 33 Закону України "Про оренду землі", що, в свою чергу, вказує на факт продовження дії вказаного договору на той самий строк (до 15.12.2008). При цьому, суд касаційної інстанції погодився, що листи орендодавця від 21.03.2007 та від 10.05.2007 № 10-08-В/284 не є письмовими запереченнями проти поновлення договору оренди та не породжують юридичних наслідків для сторін, оскільки надіслані поза межами місячного строку.
Вказане свідчить лише про те, що судом касаційної інстанції у зазначених вище справах при здійсненні оцінки наявності підстав для зобов'язання органу місцевого самоврядування поновити строк дії договору оренди земельної ділянки були встановлені різні фактичні обставини, у зв'язку з чим були прийняті різні по своїй суті судові рішення.
Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 11116 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України
Відмовити Фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 у допуску справи № 41/208пд до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддяС.Шевчук
СуддіА.Демидова
А.Заріцька
С.Мирошниченко
О.Муравйов