29 червня 2011 р. № 8/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Мирошниченка С.В.
суддів:Демидової А.М.
Заріцької А.О.
Уліцького А.М.
Шевчук С.Р.
розглянувши заяву Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" в особі його Відокремленого підрозділу “Атомкомплект”
про перегляд Верховним Судом України
постановиВищого господарського суду України від 30.03.2011
у справі№ 8/15
за позовом Дочірнього підприємства Всеукраїнської громадської організації "Союз інвалідів України "Фаворит плюс"
доДержавного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" в особі його Відокремленого підрозділу “Атомкомплект”
провнесення змін до договору та стягнення суми
Рішенням господарського суду міста Києва від 15.07.2010 у справі № 8/15 відмовлено у задоволенні позову Дочірнього підприємства Всеукраїнської громадської організації "Союз інвалідів України "Фаворит плюс" до Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" в особі його Відокремленого підрозділу “Атомкомплект” про внесення змін до договору від 07.12.2006 № 1116106466 та стягнення 195 065,78 грн. пені, 143 559,35 грн. інфляційних втрат, 27 332,37 грн. трьох відсотків річних та 4 839 000,00 грн. матеріальних збитків.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2010, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 30.03.2011, рішення господарського суду міста Києва від 15.07.2010 скасовано повністю, прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково: внесено зміни до договору від 07.12.2006 № 1116106466, укладеного сторонами та викладено його окремі пункти, а саме - 3.2, 3.5.1., 3.5.2, 3.5.5, 3.8 і 10.1 в редакції позивача; стягнуто з відповідача на користь позивача 195 065,78 грн. пені, 143 559,35 грн. інфляційних втрат, 27 332,37 грн. 3% річних та судові витрати; вимоги позивача про стягнення з відповідача 4839 000 грн. матеріальних збитків залишено без розгляду.
Державним підприємством Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" подано заяву від 29.04.2011 № 3644/51 (вх. № 03.14.04 11/1382/2011) про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 30.03.2011 у справі № 8/15, в якій просить її скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду касаційної інстанції. Заяву мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних відносинах, при цьому заявник, посилаючись на постанови Вищого господарського суду України від 15.06.2010 у справі № 4/270д/09, від 26.01.2010 у справі № 9/23, від 24.03.2010 у справі № 8/226, від 17.02.2010 у справі № 10/215-09, від 08.07.2010 у справі № 32/571, вказує на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статей 530 та 652 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України)
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в допуску справи № 8/15 до провадження Верховного Суду України з таких підстав.
Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права постанови Вищого господарського суду України від 26.01.2010 у справі № 9/23 та від 24.03.2010 у справі № 8/226, оскільки при прийнятті зазначених постанов суд касаційної інстанції не здійснював застосування одних і тих же норм матеріального права (статей 530, 652 ЦК України), що призвело до прийняття різних за змістом судових рішень, а навпаки, дійшов аналогічних висновків, що й у постанові від 30.03.2011 у справі № 8/15, про перегляд якої просить заявник.
Так, в постанові від 30.03.2011 у справі № 8/15, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції підтримав правову позицію апеляційного господарського суду, виходячи з встановлених фактичних обставин справи про законність та обґрунтованість пропозицій позивача про внесення змін до спірного договору для приведення його у відповідність із обставинами, що суттєво змінилися та безпідставність ухилення відповідача від їх підписання, і зазначив, про наявність підстав передбачених статтями 525, 526, 530, 610, 625, 652, 653 ЦК України, статтями 174, 188 Господарського кодексу України (далі -ГК України) для внесення змін в договір від 07.12.2006 № 1116106466. Також, в даній постанові, колегія суддів касаційної інстанції, приймаючи до уваги доведеність факту порушення відповідачем порядку розрахунків та строку оплати за продукцію і виконані роботи погодився з обґрунтованістю позовних вимог про стягнення пені, інфляційних втрат, трьох відсотків річних за порушення виконання грошового зобов'язання за вказаним договором.
В постанові Вищого господарського Суду України від 26.01.2010 у справі № 9/23, на яку посилається заявник, Вищий господарський суд України, посилаючись на встановлені судами попередніх інстанцій обставини щодо порушення відповідачем семиденного строку з дня отримання відповідної вимоги строку оплати поставленого йому товару, погодився з обґрунтованістю позовних вимог про стягнення з відповідача сум пені, інфляційних втрат і відсотків річних. Таким чином, у даній справі, суд касаційної інстанції дійшов аналогічного висновку про наявність підстав для стягнення вказаних сум, що і в постанові, про перегляд якої просить заявник.
Постанова від 24.03.2010 у справі № 8/226, на яку посилається заявник, також не може розцінюватись як доказ неоднакового застосування одних і тих же норм матеріального права, оскільки суд касаційної інстанції також дійшов аналогічних постанові, про перегляд якої просить заявник, висновків з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи про наявність підстав для внесення змін до договору щодо вартості, умов розрахунків та строку його дії з огляду на обов'язок відповідача щодо виконання завдань загальнодержавної програми реконструкції систем радіаційного контролю АЕС України на 2007-2011 роки. Також Вищий господарський суд України погодився з обґрунтованістю позовних вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді пені, стягнення інфляційних втрат і 3% річних з огляду на доведеність факту порушення відповідачем грошового зобов'язання.
Постанова від 15.06.2010 у справі № 4/270д/09, на яку посилається заявник, також не є доказом неоднакового застосування норм матеріального права, оскільки предмет позову в частині застосування судом касаційної інстанції приписів статті 652 ЦК України не є аналогічним предмету позову у справі, про перегляд якої просить заявник, а саме, предметом позову у справі № 8/15 в цій частині є внесення змін до договору, а у справі № 4/270д/09 -розірвання договору. В частині позову щодо стягнення з відповідача сум пені, інфляційних втрат і 3% річних за порушення виконання грошового зобов'язання, судом касаційної інстанції з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи зазначено про доведеність факту прострочення виконання грошового зобов'язання в зв'язку з чим дана позовна вимога підлягає задоволенню, однак при цьому, судом не здійснювалось жодного посилання на приписи статі 530 ЦК України.
В постанові від 17.02.010 у справі № 10/215-09, на яку посилається заявник, Вищий господарський суд України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо недоведеності позивачем наявності обставин, передбачених статтею 652 ЦК України, що могли б бути підставою для зміни умов кредитного договору, тобто приймаючи протилежне судове рішення на підставі вказаної норми матеріального права, суд касаційної інстанції виходив з інших фактичних обставин справи, ніж у справі, про перегляд якої просить заявник.
Постановою Вищого господарського суду України від 08.07.2010 у справі № 32/571 касаційну скаргу задоволено частково, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду.
У зв'язку з цим колегія суддів зазначає, що прийняття касаційною інстанцією постанов про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі, а тому на відповідну постанову не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом статті 11116 цього Кодексу.
З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України
Відмовити Державному підприємству Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" в особі його Відокремленого підрозділу “Атомкомплект” у допуску справи № 8/15 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддя:С.Мирошниченко
Судді:А.Демидова
А. Заріцька
А. Уліцький
С.Шевчук