08 червня 2011 р. № 50/503-32/380 (10/88-ПН-09)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Демидової А.М.,
суддів:Козир Т.П.,
Мирошниченко С.В.,
Панової І.Ю.,
Подоляк О.А.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Херсон"
про перегляд Верховним Судом України
постановиВищого господарського суду України
від 23.03.2011
у справі№50/503-32/380
за позовом Першого заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Херсонської обласної ради
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Херсон"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлайф"
2. Концерн "Титан"
проВизнання недійсними рішень та статуту
Рішенням господарського суду м. Києва від 17.11.2010, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2011, позов задоволено та визнано недійсними рішення позачергових загальних зборів засновників (учасників) товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Херсон", що відбулися 12.01.2009, оформлені протоколом № 5 від 12.01.2009.
Постановою Вищого господарського суду України від 23.03.2011 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Херсон" залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 17.11.2010 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2011 у справі № 50/503-32/380 -без змін.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Херсон" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 23.03.2011 у справі №50/503-32/380.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Херсон" у заяві від 21.04.2011 без номера ( вх. №03.14.04.-11/974/2011) просить постанову Вищого господарського суду України від 23.03.2011 скасувати повністю та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 23.04.2009 у справі №2/138-08, від 10.06.2010 у справі №18/269/09, від 25.10.2007 у справі №42/296 (21/28) та від 06.10.2005 у справі №9/50, мотивовано "неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України статті 148 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), пунктів 19, 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", статті 361 Закону України "Про прокуратуру", статей 6, 7, 143 Конституції України та рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 у подібних правовідносинах.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права постанови Вищого господарського суду України від 25.10.2007 у справі №42/296(21/28), від 06.10.2005 у справі №9/50, оскільки предмети спорів у цих справах та у справі, про перегляд якої подано заяву, є різними. Так, у справі №42/296(21/28) заявлено позов про стягнення штрафних санкцій в сумі 29280,66 грн., у справі №9/50 -про стягнення 33513,70 грн. заборгованості, тоді як у справі №50/503-32/380, про перегляд постанови у якій просить заявник, предметом спору є визнання недійсним рішення загальних зборів товариства та статуту.
Зі змісту постанови суду касаційної інстанції від 23.03.2011 у справі №50/503-32/380, про перегляд якої просить заявник, та постанови Вищого господарського суду України від 10.06.2010 у справі №18/269/09, на яку він посилається, вбачається, що судові рішення в цих справах прийнято і застосовано відповідні норми матеріального права в залежності від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи щодо наявності підстав для визнання недійсними спірних рішень загальних зборів товариства.
У постанові Вищого господарського суду України від 23.03.2011 у справі №50/503-32/380, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення відповідача про вихід Херсонської обласної ради з учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Херсон", оскільки рішення Херсонської обласної ради №777 від 28.11.2008 не є належним повідомленням про вихід учасника з товариства в порядку, передбаченому пунктом 13.8. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Херсон" та відповідно до вимог статті 148 Цивільного кодексу України. У зв'язку з цим суд касаційної інстанції погодився з висновком судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог з огляду на те, що відповідачем не доведено, що Херсонська обласна рада станом на 12.01.2009 не була учасником товариства, а тому загальні збори Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Херсон" 12.01.2009, на яких були присутні та приймали рішення учасники, які володіли лише 50% голосів, на підставі статті 60 Закону України "Про господарські товариства та пункту 7.2.8. Статуту товариства, були не повноважними, а прийняті на них рішення є недійсними.
Водночас, суд касаційної інстанції у постанові від 10.06.2010 у справі №18/269/09, на яку посилається заявник, погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо відмови в задоволення позовних вимог про визнання рішення загальних зборів недійсними, виходячи із встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи стосовно того, що право відповідача, передбачене частиною 1 статті 148 Цивільного кодексу України, бути повідомленим за три місяці про вихід позивача із товариства не є порушеним та з врахуванням того, що позивачем не наведено обґрунтованих та переконливих фактів, які б свідчили про порушення його прав та охоронюваних інтересів при прийнятті спірного рішення, оскільки на час прийняття загальними зборами спірного рішення, позивач не був учасником товариства.
Тобто, неоднакові правові висновки, покладені в основу згаданих постанов суду касаційної інстанції, не можна розцінювати як ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки при їх прийнятті суд касаційної інстанції виходив з різних фактичних обставин справи.
Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 11116 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
Крім того, дослідивши постанову від 23.04.2009 у справі 2/138-08, на яку посилається заявник та постанову суду касаційної інстанції, про перегляд якої просить заявник, на предмет неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих ж самих норм матеріального права, колегія суддів встановила, що у постанові Вищого господарського суду України від 23.04.2009 у справі 2/138-08, на яку посилається заявник, судом касаційної інстанції положення статті 148 ЦК України не застосовувались. Також, колегія Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що у зазначених постановах не застосовувались статті 361 Закону України "Про прокуратуру", статті 6, 7, 143 Конституції України.
Посилання заявника на неоднакове застосування Вищим господарським судом України постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" та рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 не береться до уваги в силу приписів пункту 1 статті 11116 ГПК України.
З огляду на викладене підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України відсутні.
Керуючись статтями 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Херсон" у допуску справи №50/503-32/380 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий, суддя А.Демидова
Судді
Т. Козир
С. Мирошниченко
І. Панова
О. Подоляк