06 червня 2011 р. № 5020-6/041
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Демидової А.М.,
суддів:Козир Т.П.,
Мирошниченко С.В.,
Панової І.Ю.
Подоляк О.А.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Еко"
про перегляд Верховним Судом України
постановиВищого господарського суду України
від 09.03.2011
у справі№5020-6/041
за позовом ОСОБА_1
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Еко"
простягнення вартості частки майна в розмірі 333 730, 60 грн.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 12.10.2010 у справі №5020-6/041, яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.11.2010, позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Еко" про стягнення вартості частки майна товариства, яка підлягає виплаті учаснику, що вибув, у розмірі 333 730, 60 грн. задоволено.
Постановою Вищого господарського суду України від 09.03.2011 у справі №5020-6/041 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Еко" залишено без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.11.2010 у справі № 5020-6/041 -без змін; дію пункту 3 ухвали Вищого господарського суду України від 18.02.2011 у справі №5020-6/041 припинено.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Еко" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 09.03.2011 у справі №5020-6/041.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Еко" у заяві від 07.04.2011 б/н (вх. № 03.14.04.-11/882/2011) просить постанову Вищого господарського суду України від 09.03.2011 у справі №5020-6/041 скасувати та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 09.07.2008 у справі №6/729, від 14.08.2007 у справі №28/820-2007 та ухвалу Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 16.06.2005 у справі №6-18114кс04, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних відносинах.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права постанови Вищого господарського суду України від 09.07.2008 у справі №6/729 та від 14.08.2007 у справі №2-8/820-2007, оскільки предметами позовів у вказаних справах є визнання недійсними рішення загальних зборів акціонерів, натомість у справі №5020-6/041, у якій прийнято постанову про перегляд якої просить заявник, предметом позовних вимог є стягнення вартості частки майна у статутному фонді, тобто спірні правовідносини у даних справах не є подібними.
Зі змісту постанови суду касаційної інстанції від 09.03.2011 у справі №5020-6/041, про перегляд якої просить заявник, та ухвали Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 16.06.2005 у справі №6-18117кс-04, на яку він посилається, вбачається, що судові рішення в цих справах прийнято і застосовано відповідні норми матеріального права в залежності від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи щодо наявності підстав для стягнення вартості частки майна товариства, яка підлягає виплаті учаснику, що вибув.
У постанові Вищого господарського суду України від 09.03.2011 у справі №5020-6/041, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції виходив з того, що відповідачем не обґрунтовано правомірності своїх дій щодо відмови позивачеві у виплаті його частки у статутному капіталі або невідповідності висновків експерта бухгалтерським та статутним документам товариства, а також не надано контррозрахунок частки, яка на думку відповідача, підлягає сплаті позивачеві. За вказаних обставин суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що відповідач не виконав вимоги статті 54 Закону України "Про господарські товариства" та не здійснив передбачені нею дії, спрямовані на виплату позивачу його частки в статутному капіталі, у зв'язку з чим позов про стягнення вартості частки майна підлягає задоволенню.
Натомість, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України, приймаючи ухвалу від 16.06.2005 у справі №6-18114кс-04, на яку посилається заявник, виходила з того, що у матеріалах справи відсутні дані про те, що позивач вносив в статутний фонд свої кошти, а також погодилася з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, оскільки згідно з установчим договором від 28 квітня 1998 року при виході чи виключенні із товариства засновник не має права вимагати виплати його частки, яка була передана безкоштовно трудовому колективу відповідача господарствами області.
Вказане свідчить лише про те, що судами касаційних інстанцій у зазначених вище справах встановлені різні фактичні обставини справи, у зв'язку з чим були прийняті різні по своїй суті судові рішення.
Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 11116 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Еко" у допуску справи №5020-6/041 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий, суддя А.Демидова
Судді
Т. Козир
С. Мирошниченко
І. Панова
О. Подоляк