20 травня 2011 р. № 22/63
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Шевчук С.Р.,
суддів:Владимиренко С.В.,
Демидова А.М.
Мирошниченка С.В.,
Плюшка І.А.,
розглянувши заяву Вищий навчальний комунальний заклад "Львівський медичний коледж післядипломної освіти"
про перегляд Верховним Судом України
постановиВищого господарського суду України
від 17.03.2011
у справі№22/63
за позовом Заступника прокурора міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради уповноважений орган: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги
доВищого навчального комунального закладу "Львівський медичний коледж післядипломної освіти"
про стягнення 39025,57 грн. орендної плати та 26688,31 грн. плати за землю
Вищим навчальним комунальним закладом "Львівський медичний коледж післядипломної освіти" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 17.03.2011 у справі № 22/63.
Зазначеною постановою Вищого господарського суду України касаційну скаргу Вищого навчального комунального закладу "Львівський медичний коледж післядипломної освіти" залишено без задоволення, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.08.2010 у справі № 22/63 залишено без змін.
Заявник просить прийняти заяву про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 17.03.2011 у справі №22/63 та винести рішення про задоволення заяви. Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 26.05.2009 року у справі № 13/8, від 21.11.2007 у справі № 14/222-07-4621, від 17.06.2004 у справі № 11/383, від 17.12.2008 у справі № 4/157-42/130, від 09.01.2008 у справі № 16/109, від 03.03.2004 у справі № 10/46 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних відносинах.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску даної справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.
Відповідно до пункту першого статті 11116 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
Аналізуючи зміст постанови суду касаційної інстанції, про перегляд якої просить заявник, та постанов Вищого господарського суду України від 26.05.2009 у справі №13/8, від 21.11.2007 у справі № 14/222-07-4621, від 17.06.2004 у справі № 11/383, від 09.01.2008 у справі № 16/109, на які посилається заявник, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені постанови не можуть бути доказом неоднакового застосування норм матеріального права, оскільки спірні правовідносини у даних справах не є подібними.
Так, у справі № 22/63 про перегляд постанови суду касаційної інстанції у якій просить заявник, предметом спору є стягнення орендної плати та плати за землю за договором оренди. Позов обґрунтовано тим, що відповідачем не сплачено в повному обсязі орендну плату та плату за землю за договором оренди.
Наразі, у справах, в яких судом касаційної інстанції прийнято постанови, на які посилається заявник як на доказ неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, предмети спорів відрізняються від предмету спору у справі № 22/63.
Так, у справі № 13/8 позивач просив стягнути заборгованість з плати за землю у вигляді земельного податку та штрафні санкції за несвоєчасність сплати. Постановою суду у справі № 13/8 провадження у справі припинено у зв'язку з непідвідомчістю даного спору господарським судам.
У справі № 14/222-07-4621, Заступник прокурора Приморського району міста Одеси звернувся з позовом в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров'я України в особі клінічного санаторію ім. В.П. Чкалова про стягнення на користь позивача суми несплаченого податку на землю. Позов обґрунтовано тим, що позивачем сплачено земельний податок за земельну ділянку, яка використовується відповідачем, тому спірна сума є заборгованість відповідача перед позивачем. В постанові суду від 21.11.2007 суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те що спір носить господарський характер та, зважаючи на відсутність у відповідача перед позивачем певних господарських зобов'язань, відмовив у задоволенні позову.
У справі № 16/109 позивач просить стягнути з відповідача оренду плату з урахуванням її індексації та пеню. Суд касаційної інстанції погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанції про доведеність позивачем неналежного виконання відповідачем умов договору.
У справі № 11/383 Державне науково-виробниче підприємство "Електронмаш" подано позов до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва визнання недійсними рішень. Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні рішення органів податкової служби України прийняті на підставі акту перевірки, висновки якого ґрунтуються на неправильному застосування частини п'ятої статті 12 Закону України "Про плату за землю", відтак, на думку позивача, спірні рішення є неправомірними і підлягають визнанню недійсними.
Що стосується постанов Вищого господарського суду України від 17.12.2008 у справі №4/15742/10, від 03.03.2004 у справі № 10/46, на які також посилається заявник, то даними постановами скасовані судові рішення судів нижчих інстанцій, а справи направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Колегія суддів зазначає, що прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору зі справи, а тому на такі постанови не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом першим частини першої статті 11116 цього Кодексу.
З огляду на викладене підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України відсутні.
Керуючись статтями 86, 11114-11121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Відмовити Вищому навчальному комунальному закладу "Львівський медичний коледж післядипломної освіти" у допуску справи №22/63 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддя С. Шевчук
Судді
С. Владимиренко
А. Демидова
С. Мирошниченко
І. Плюшко