30 травня 2011 р. № 19/361-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Владимиренко С.В.,
суддів:Демидової А.М.,
Мирошниченко С.В.,
Плюшка І.А.,
Шевчук С.Р.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс"
про перегляд Верховним Судом України
постановиВищого господарського суду України
від 03.03.2011
у справі№19/361-09
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Атомбудсервіс”
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс"
простягнення заборгованості
Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 03.03.2011 у справі №19/361-09.
Зазначеною постановою Вищого господарського суду України від 03.03.2011 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.11.2010 залишено без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.11.2010 залишено без змін.
Заявник у заяві від 01.04.2011 без номера (вх. № 03.14.04-11/844/2011 від 16.05.2011) просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 03.03.2011 у справі №19/361-09 і направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції. Заяву з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 25.03.2010 у справі №28/284/09 мотивовано неоднаковим застосуванням судами одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах. Зокрема заявник зазначає, що суд касаційної інстанції, застосовуючи до спірних правовідносин норми глави 61 Цивільного кодексу України, глави 33 Господарського кодексу України, дійшли різних висновків щодо стягнення суми боргу за спірними договорами підряду з врахуванням чи без врахування 5% вартості виконаних робіт (гарантійних), що притримуються замовником, відповідно до умов спірних договорів.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску даної справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.
Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Зі змісту постанови суду касаційної інстанції від 03.03.2011 у справі №19/361-09, про перегляд якої просить заявник, та постанови Вищого господарського суду України від 25.03.2010 у справі №28/284/09, на яку посилається заявник, вбачається, що судами касаційної інстанції не допущено різного застосування норм матеріального права.
Судові рішення в цих справах прийнято і застосовано відповідні норми матеріального права в залежності від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи щодо наявності підстав для стягнення заборгованості за спірними договорами.
Так, зокрема, при прийнятті постанови від 03.03.2011 у справі №19/361-09, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції, виходив з того, що пунктом 5.3 Додаткової угоди №9/1 до спірного договору підряду передбачено, що 5% вартості виконаних робіт притримуються замовником до закінчення гарантійного строку, тобто 12 календарних місяців від дати здачі-приймання повного комплексу робіт. З огляду на це суд касаційної інстанції, враховуючи, що акт приймання виконаних підрядних робіт (Типова форма КБ-2в) №1 за серпень 2007 року був підписаний замовником 22.08.2007, дійшов висновку, що заборгованість по оплаті за виконані роботи останній повинен був сплатити 22.08.2008.
Водночас, суд касаційної інстанції, приймаючи постанову у справі №28/284/09, на яку посилається заявник, виходив з того, що підпунктом 3.7.3.4 спірного договору підряду сторони погодили, що з суми кожного нарахованого платежу, який відповідач повинен здійснити відповідно до умов цього договору, відповідач у вигляді гарантії виконання позивачем належним чином своїх зобов'язань за цим договором, утримує суму рівну 5% від суми нарахованого платежу. Сторони домовились, що оплата фактично виконаних робіт за останніми актами прийняття робіт (форма № КБ) та довідкою про вартість виконаних робіт (форма №КБ-3) на загальну суму 5% від загальної договірної ціни, здійснюється відповідачем протягом п'яти робочих днів з моменту підписання обома сторонами фінального акта прийняття робіт. Виходячи з цього, суд касаційної інстанції, враховуючи той факт, що з часу підписання укладеного договору підряду відповідач підписував акти без відповідних фіксацій 5% утримання та сплачував вартість виконаних робіт без утримання 5%, погодився з висновками судів попередніх судових інстанцій про стягнення заборгованості з відповідача з урахуванням 5% гарантійних.
Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 11116 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
З огляду на викладене підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України відсутні.
Керуючись статтями 11116, 11117, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" у допуску справи №19/361-09 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддя
С. Владимиренко
Судді
А. Демидова
С. Мирошниченко
І. Плюшко
С. Шевчук