30 травня 2011 р. № 07/1331
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Владимиренко С.В.,
суддів:Демидова А.М.
Мирошниченка С.В.,
Плюшко І.А.
Шевчук С.Р.,
розглянувши заяву Спілка фермерів "Деметра"
про перегляд Верховним Судом України
постановиВищого господарського суду України
від 16.02.2011
у справі№ 07/1331
за позовом Фермерського господарства "Ольвія"
доСпілки фермерів "Деметра"
Фермерського господарства"ОСОБА_1"
Фермерського господарства "Оріон"
третя особаЗакрите акціонерне товариство "Агротехнологічна компанія "Подолія"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс -Логістік Плюс"
простягнення 3 580 054,09 грн.
Спілкою фермерів "Деметра" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 16.02.2011 у справі № 07/1331.
Зазначеною постановою Вищого господарського суду України від 16.02.2011 касаційну скаргу спілки фермерів "Деметра" залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2010 у справі № 07/1331 залишено без змін.
Заявник у заяві від 22.03.2011, без номеру (вх. № 03.14.04-11/808/2011 від 12.05.2011) просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 16.02.2011 у справі № 07/1331, а справу передати на новий розгляд до Вищого господарського суду України. Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 28.09.2010 у справі №5020-3/331, від 07.10.2010 у справі № 37/163, від 16.12.2010 у справі №13/328-8/56, від 13.01.2011 у справі № 25/79, від 22.12.2010 у справі №17/90пн мотивовано неоднаковим застосуванням судами одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме статей 22, 1166 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Зі змісту постанови суду касаційної інстанції від 16.02.2011 у справі №07/1331, про перегляд якої просить заявник, та постанов Вищого господарського суду України від 07.10.2010 у справі № 37/163, від 13.01.2011 у справі № 25/79, від 28.09.2010 у справі № 5020-3/331, від 16.12.2010 у справі № 13/328-8/56, від 22.12.2010 у справі № 17/90пн, на які посилається заявник, вбачається, що судами касаційної інстанції не допущено різного застосування норм матеріального права. Судові рішення в цих справах прийнято і застосовано відповідні норми матеріального права в залежності від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи щодо наявності підстав для стягнення з відповідачів вартості збитків у зв'язку з невиконання останніми укладених угод.
У постанові від 16.02.2011 у справі № 07/1331, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції підтримав висновки апеляційного господарського суду щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідачів вартості збитків як суми витрат, понесених позивачем внаслідок порушення відповідачами його майнових прав, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи стосовно доведеності вини відповідачів у вчиненні позивачу перешкод щодо користування майном саме у період виконання останнім своїх обов'язків перед третьою особою. У вирішенні спору судом апеляційної інстанції було встановлено наявність підстав, передбачених положенням статті 1166 Цивільного кодексу України для відшкодування відповідачами збитків позивачу.
Водночас у постанові від 07.10.2010 у справі № 37/163, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції з огляду на недоведеність факту неправомірності дій відповідача та наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та збитками позивача, погодився з висновком суду першої інстанції про відмову у стягненні збитків, оскільки в діях відповідача відсутній повний склад цивільного правопорушення.
У постанові від 13.01.2011 у справі № 25/79, на яку також посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції про залишення без змін рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди з тих підстав, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про наявність в діях працівників відповідача ознак протиправної поведінки або наявності в таких діях вини працівників відповідача, а також позивачем не доведено причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та завданою позивачу шкодою.
Приймаючи постанову у справі № 5020-3/331 від 28.09.2010, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції, виходив з того, що позивачем не доведено фактів, які могли б свідчити, що понесені витрати майнового характеру (зниження прибутку тощо) зумовлені виключно протиправними діями відповідача і всупереч вжитих заходів, які також не доведено, були невідворотнім результатом порушення відповідачем зобов'язання, тобто не доведено наявність прямого причинного зв'язку між невиконанням відповідачем своїх обов'язків щодо повернення майна та збитками.
У постанові від 16.12.2010 у справі № 13/328-8/56, предметом спору у якій є витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення збитків, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволення позовних вимог, виходячи з встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи щодо недоведеності позивачем наявності та розміру завданих збитків.
Тобто, неоднакові правові висновки, покладені в основу згаданих постанов суду касаційної інстанції, не можна розцінювати як ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки при їх прийнятті суд касаційної інстанції виходив з різних фактичних обставин справи щодо наявності всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв'язку між ними та вини заподіювача шкоди.
Також слід зазначити, що при прийнятті постанови від 22.12.2010 у справі № 17/90пн, на яку посилається заявник як на доказ неоднакового застосування норм матеріального права, судом касаційної інстанції не застосовувались статті 22, 1166 Цивільного кодексу України, а застосовані положення статтей 33, 36, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
З огляду на викладене підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України відсутні.
Керуючись статтями 53, 86, 11114-11121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Відмовити Спілці фермерів "Деметра" у допуску справи № 07/1331 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддя
С. Владимиренко
Судді
А.Демидова
С. Мирошниченко
І. Плюшко
С. Шевчук