Запорізької області
11.08.11 Справа № 4/5009/3427/11
Суддя Зінченко Н.Г.
За позовом Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж, (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 25)
до відповідача Державного сільськогосподарського підприємства “Хортиця” (69017, м. Запоріжжя, о-в Хортиця)
про стягнення 8 629,75 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії
Суддя Зінченко Н.Г.
Представники сторін:
Від позивача - ОСОБА_1, довіренність №167 від 24.05.2011р.;
Від відповідача -Кіргож Т.П., директор, на підставі наказу №8 від 01.04.2008р.
17.06.2011р. до господарського суду Запорізької області звернулося Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж з позовною заявою до відповідача Державного сільськогосподарського підприємства “Хортиця”, м. Запоріжжя про стягнення 8 629,75 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії.
Ухвалою від 17.06.2011р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 13.07.2011р. Ухвалою суду від 13.07.2011р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 08.08.2011р. В судовому засіданні 08.08.2011р. оголошено перерву до 11.08.2001р.
В судовому засіданні 11.08.2011 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.
За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст.ст. 11,15,16,509,525,526,530 ЦК України, ст.ст. 173-175, 193 ГК України, Закону України "Про електроенергетику" №575/97 від 16.10.1997 р., Правил користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕЕ України від 31 липня 1996 р. N 28 і полягають в наступному. 01.06.1993 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 17 про постачання електричної енергії. Згідно з умовами договору, позивач здійснює поставку електроенергії, а відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувати за спожиту електроенергію та здійснювати інші платежі. Пунктом 2.1. Договору, передбачено обов'язок Споживача сплачувати за спожиту активну електричну енергію і плату за перетоки реактивної електричної енергії, та вносити інші платежі за розрахунковий період в грошовій формі, у відповідності з встановленою системою обліку електричної енергії, класом напруги по діючим на період розрахунків тарифам, та умовами цього Договору. Пунктом 2.4. та 4.8. Договору визначено порядок встановлення договірної величини споживання електричної енергії, та встановлено відповідальність у разі її перевищення. У відповідності зі ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», п. 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28 (в редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005р. № 910), договір про поставку електричної енергії є основним документом, який регламентує відношення між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем, і визначає смисл правових відносин, прав і обов'язків сторін. Абзацом дев'ятнадцятим пункту 1.2. ПКЕЕ визначено, що договірна величина споживання електричної енергії це узгоджена в договорі між постачальником електричної і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період. В пункті 6.14. ПКЕЕ зазначено, що перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії. Відповідно до пункту 6.16. ПКЕЕ обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору. Між позивачем та відповідачем було узгоджено обсяги поставки електричної енергії на 2010 в додатку № 1 до Договору. Відповідно до умов якого договірна величина споживання електричної енергії у січні 2010 становить 23 тис. кВт*год., у червні 15 тис. кВт*год., у липні 17 тис. кВт*год. На виконання умов Договору Споживачем було надано акти про споживання активної електричної енергії відповідно до яких в січні 2010 було спожито ЗО 520 кВт*год., в червні 15 030 кВт*год., в липні 22 620 кВт*год. Таким чином в порушення умов Договору та норм ПКЕЕ Споживачем було перевищено договірну величину споживання електричної енергії у вищевказані періоди 2010 року. Постачальником електричної енергії на вартість різниці між обсягом фактично спожитої величини і обсягом договірної величини електричної енергії були направлені споживачу платіжні вимоги - доручення від 11.02.2010 № 407 на суму 4 715,79 грн., від 12.07.2010 .№ 2297 на суму 20,42 гри., від 12.08.2010 № 2391 на суму 3 893,54 грн. Всього на суму 8 629,75 грн. На момент подання позовної заяви суми вказані у платіжних вимогах-дорученнях Відповідачем не сплачено. З урахуванням викладеного, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача 8 629,75 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії.
Відповідач проти заявлених вимог заперечив, вважає, що позивач не довів факту перевищення ДСП “Хортиця” у січні, червні та липні 2010 року договірних величин споживання електричної енергії на суму 8 629,75 грн. Свою позицію відповідач мотивує тим, що він не є власником електричних мереж та не споживає електричну енергію для власних потреб.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
01.06.1993 р. між Відкритим акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” (позивачем) та Державним сільськогосподарським підприємством “Хортиця” (відповідачем) був укладений Договір № 17 про постачання електричної енергії (далі за текстом -Договір).
За умовами Договору позивач (постачальник електричної енергії) зобов'язався здійснювати поставку відповідачу (споживачу) теплову енергію.
Пунктом 2.1. Договору, передбачено обов'язок Споживача сплачувати за спожиту активну електричну енергію і плату за перетоки реактивної електричної енергії, та вносити інші платежі за розрахунковий період в грошовій формі, у відповідності з встановленою системою обліку електричної енергії, класом напруги по діючим на період розрахунків тарифам, та умовами цього Договору.
Пунктом 2.4. та 4.8. Договору визначено порядок встановлення договірної величини споживання електричної енергії, та встановлено відповідальність у разі її перевищення.
Додатком № 1 до Договору сторони узгодили,що договірна величина споживання електричної енергії у січні 2010 становить 23 тис. кВт*год., у червні 15 тис. кВт*год., у липні 17 тис. кВт*год.
Згідно зі ст. 714 ЦК України та ст. 275 ГК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
У відповідності до положень ст. 26 Закону України “Про електроенеогетику” споживач у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачує енергопостачальнику двократну вартість різниці фактичної спожитої і договірної величини.
Пунктом 6.14 ПКЕЕ передбачено, що перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.
Період підбиття підсумків розрахункового періоду та повідомлення споживача про їх результати розпочинається з 3 робочего дня і має не перевищувати 10 робочих днів від останнього дня періоду для здійснення споживачем остаточного розрахунку.
Відповідно до п.4.2 договору в редакції додаткової угоди від 01.01.2005р. до договору № 17 про постачання електричної енергії споживач зобов'язаний до 14 год. другого робочого дня наступного за розрахунковим надати акт про спожиту електричну енергію.
Відповідно до умов пункту 6.39. ПКЕЕ у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.
Як вбачається з матеріалів справи, акти про спожиту електричну енергію за січень 2010р. ДСП "Хортиця" надало разом з супровідним листом від 23.02.2010 № 5 (вх. Від 25.02.2010 № 2868/019-44), тобто пізніше встановлених нормативними актами термінів.
Оскільки, відповідачем не було надано акт про спожиту у січні 2010 електричну енергію до 14 год. другого робочого дня наступного за розрахунковим, як це передбачено в п. 4.2. Договору, визначення обсягу спожитої електричної енергії за цей період було здійснено за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період відповідно до умов пункту 6.39. "Правил користування електричною енергією" затвердженими Постановою НКРЕ від 31.07.1996 року № 28.
Відповідно до акту про спожиту у грудні 2009 електричну енергію відповідачем було спожито 30 520 кВт*год. (середньодобовий обсяг споживання: 30 520 кВт*год. / 31 день = 984,516 кВт*год.).
Таким чином у січні 2010 відповідачем було спожито 30 520 кВт*год. (984,516 кВт*год. * 31 день = 30 520 кВт*год.). Тобто відповідач перевищив договірну величину споживання електричної енергії у січні 2010 на 7 520 кВт*год. (30 520 - 23 000 = 7 520), що за діючими на той час тарифами (0,6271 грн.) становить 4 715,79 грн.
На виконання умов Договору Споживачем було надано акти про споживання активної електричної енергії відповідно до яких в червні 2010р. спожито 15 030 кВт*год., в липні 2010р. спожито 22 620 кВт*год.
Таким чином в порушення умов Договору та норм ПКЕЕ Споживачем було перевищено договірну величину споживання електричної енергії у вищевказані періоди 2010 року, у зв'язку з чим постачальником електричної енергії вартість спожитої електричної енергії була розрахована відповідно до ст. 26 Закону України “Про електроенеогетику”, тобто у двократній вартісті різниці фактичної спожитої і договірної величини.
Згідно розрахунку позивача за червень 2010р. відповідачу нараховано - 20, 42 грн., за липень 2010р. - 3 893,54 грн.
Позивачем на вартість різниці між обсягом фактично спожитої величини і обсягом договірної величини електричної енергії були направлені споживачу платіжні вимоги - доручення від 11.02.2010 № 407 на суму 4 715,79 грн., від 12.07.2010 .№ 2297 на суму 20,42 гри., від 12.08.2010 № 2391 на суму 3 893,54 грн. Всього на суму 8 629,75 грн. (Копії зазначених документів знаходяться в матеріалах справи).
Відповідач доказів сплати вимог не надав.
Заперечення відповідача відносно того, що що він не є власником електричних мереж та не споживає електричну енергію для власних потреб спростовується наступним.
Відповідно до умов пункту 6.18. ПКЕЕ у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленного споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно. У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів, виходячи з умов відповідних договорів.
Відповідач не надав суду доказів, що він звертався до позивача з заявою щодо припинення користування електричною енергією або розірвання договору. Договір від 01.06.2993р. №17 укладений між сторонами у справі є чинним, а тому оплата спожитої електричної енергії повинна здійснюватися в порядку, обсягах та терміни, передбачені договором.
До того ж, у спірний період відповідач подав рапорти про споживання електричної енергії, в яких відображав відповідні обсяги споживання електричної енергії, які скріплені підписом директора та печаткою ДСП “Хортиця”.
За приписами ст. 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог. Заперечення відповідача суд вважає хибними.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з ДСП “Хортиця” 8 629,75 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії за договором №17 про постачання електричної енергії від 01.06.1993р. документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.
Враховуючи, що платіжним дорученням № 8433 від 25.05.2011 р. позивачем сплачено 1 326,61 грн. державного мита, тоді як позовні вимоги повинні були бути оплачені державним митом в розмірі 102 грн., суд вважає за необхідне в порядку ст. 47 ГПК України, ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” та п. 17 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної Державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.1993 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.1993 р. за № 50, видати позивачу довідку на повернення з Державного бюджету України 1 224,61 грн. зайво сплаченого державного мита.
На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 33, 44, 47, 49, 82-84 ГПК України, суд -
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Державного сільськогосподарського підприємства “Хортиця” (69017, м. Запоріжжя, о-в Хортиця, код ЄДРПОУ 00498052, р/р № 26008001000241 в Запорізькій філії ВАТ банк «Біг Енергія», МФО 313708) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж, (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 25, код ЄДРПОУ 00130926, п/р зі спеціальним режимом використання № 260313141419 в ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) 8 629 (вісім тисяч шістсот двадцять дев'ять) грн. 75 коп. заборгованості. Видати наказ.
3.Стягнути з Державного сільськогосподарського підприємства “Хортиця” (69017, м. Запоріжжя, о-в Хортиця, код ЄДРПОУ 00498052, р/р № 26008001000241 в Запорізькій філії ВАТ банк «Біг Енергія», МФО 313708) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж, (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 25, код ЄДРПОУ 00130926, р/р № 260030231709 у АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627) 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
4.Видати Відкритому акціонерному товариству “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя довідку на повернення з Державного бюджету України державного мита в сумі 1 224,61 грн., сплаченого платіжним дорученням №8433 від 25.05.2011 р.
Суддя Н.Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення., якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “ 12” серпня 2011 р.