Запорізької області
05.08.11 Справа № 4/5009/3323/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська музична видавнича група”, (юридична адреса: 03124, м. Київ, вул. М.Василенка, буд. 7-А; поштова адреса: 69071, м. Запоріжжя, пров. Соколиний, буд. 7)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “РИФ”, (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 184)
про заборону використання музичних творів та стягнення 18 750,00 грн. компенсації за використання музичних творів і стягнення 1 875,00 грн. штрафу до Державного бюджету України
суддя Зінченко Н.Г.
За участю представників сторін:
від позивача -ОСОБА_1, довіреність б/н від 04.07.2011 р.;
від відповідача -ОСОБА_2, довіреність № 6/05-11 від 06.05.2011 р.;
14.06.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “Українська музична видавнича група”, м. Київ (далі за текстом скорочено -ТОВ “УМВГ”) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “РИФ”, м. Запоріжжя (ТОВ “Компанія РИФ”) про заборону відповідачу використовувати музичні твори “ІНФОРМАЦІЯ_1” (автор музики ОСОБА_3, автор слів ОСОБА_4, виконавець ОСОБА_5), “ІНФОРМАЦІЯ_2” (автор музики та слів ОСОБА_6, виконавець ОСОБА_7) та “ІНФОРМАЦІЯ_3” (автор музики та слів ОСОБА_6, виконавець ОСОБА_7), стягнення 18 750,00 грн. компенсації за використання музичних творів і стягнення 1 875,00 грн. штрафу до Державного бюджету України.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.06.2011 р. порушено провадження у справі № 4/5009/3323/11, судове засідання призначено на 11.07.2011 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.
З метою витребування у сторін додаткових документів і доказів, що мають суттєве значення для повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору по суті, в судовому засіданні, на підставі ст. 77 ГПК України, оголошувалися перерви до 28.07.2011 р. і до 05.08.2011 р.
В судовому засіданні 05.08.2011 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.
За письмовими клопотаннями представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на приписах ст., ст. 11, 12 Бернської конвенції “Про охорону літературних і художніх творів”, ст., ст. 418, 242, 432, 443, 445 ЦК України, ст., ст. 1, 7, 8, 15, 21-25, 31-33, 35, 50-53 Закону України “Про авторське право і суміжні права” і полягають в наступному. 09.04.2009 р. ТОВ “Компанія “РИФ”, що надає послуги з громадського харчування у кафе “Наутилус” за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 184, в період часу з 21:42 по 22:48 було здійснене публічне виконання музичного твору “ІНФОРМАЦІЯ_1” (автор музики ОСОБА_3, автор слів ОСОБА_4, виконавець ОСОБА_5), музичного твору “ІНФОРМАЦІЯ_2” (автор музики та слів ОСОБА_6, виконавець ОСОБА_7) та музичного твору “ІНФОРМАЦІЯ_3” (автор музики та слів ОСОБА_6, виконавець ОСОБА_7). Подання зазначених музичних творів здійснювалось на другому поверсі кафе “Наутилус”. Музичні твори “ІНФОРМАЦІЯ_1” та “ІНФОРМАЦІЯ_3” були подані шляхом програвання фонограм виконань цих творів за допомогою музичної апаратури, яка складалася з динаміків, підсилювача та ноутбука, а музичний твір “ІНФОРМАЦІЯ_2” був поданий шляхом співу музикантів (у живому виконанні). Даний факт був задокументований Асоціацією “Файненшл.Протекшн.Ло.”, Об'єднанням підприємств “Українська ліга музичних прав” (уповноважена організація колективного управління в сфері суміжних прав згідно з свідоцтвом № 3 від 07.10.2003 р.) ОСОБА_8 у акті фіксації використання об'єктів інтелектуальної власності від 09.04.2009 р., а також підтверджується відеозаписом, зробленим асоціацією. Виключні майнові права на публічне виконання зазначених музичних творів належить ТОВ “УМВГ”, якому вони були передані за договорами про передачу виключних авторських прав (субвидавничий договір)№ 4001/07 від 22.12.2006 р. і № 4015/08 від 15.12.2007 р., укладених ТОВ “УМВГ” з ПП “Українське музичне видавництво”, яке, в свою чергу, набуло прав на спірні музичні твори за авторськими договорами про передачу виключних майнових прав (видавничий договір) з авторами музики та слів творів. Відповідач за дозволом на використання спірних музичних творів до позивача, як суб'єкта авторського права, не звертався, чим порушив виключні майнові авторські права позивача, передбачені ст. 15 Закону України “Про авторське право і суміжні права”. На підставі викладеного, позивач просить позов задовольнити повністю.
Відповідач позов не визнав, заявлені позовні вимоги вважає безпідставними, необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Відповідач зазначає, що в ході судового вирішення спору позивачем не надано оригіналів документів, які посвідчують належність йому авторських прав на музичний твір. Між тим, відсутність оригіналів таких документів ставить під сумнів належність авторських прав на спірні музичні твори позивачу, а тому відповідач заперечує те, що позивач володіє авторськими правами на музичні твори, що є предметом розгляду у цій справі. Відповідач також категорично заперечує факт виконання 09.04.2009 р. у кафе “Наутилус” музичних творів “ІНФОРМАЦІЯ_1”, “ІНФОРМАЦІЯ_2” та “ІНФОРМАЦІЯ_3”, а доказові матеріали позивача з цього приводу вважає недостовірними та недостатніми. Зокрема, в силу п. 3.3. Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України 24.07.2002 р. № 219, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.08.2002 р. за № 680/6968, підтвердженням отримання послуги є розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція). Таким чином, наданий позивачем до матеріалів справи рахунок не є підтвердженням присутності представника в кафе в певний час, оскільки за даним рахунком неможливо ідентифікувати особу, дату та час, коли і кому він був виписаний. Акт фіксації складений одноособово ОСОБА_9 та ОСОБА_10, в ньому зазначено, що суб'єкт господарювання не повідомлявся про проведення контролю. Отже, ніхто з працівників або уповноважених осіб відповідача до перевірки (фіксації) залучений не був. Акт фіксації був зроблений одноособово особою, яка є уповноваженим представником зацікавленої сторони. В акті не зазначено, за допомогою яких технічних засобів відбувалося програвання виконань музичних творів. Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Надані позивачем фото і відео матеріали не доводять обставин, на яких ґрунтується позов, є суперечливими по відношенню один до одного і не є фактичними даними, на підставі яких можуть бути встановлені обставини, покладені в основу позовних вимог. Таким чином, відповідач вважає, що позивачем не доведений факт, що мало місце використання спірних музичних творів в приміщенні кафе ТОВ “Компанія “Риф”, що виключає факт порушення прав позивача. З урахуванням викладеного, просить у задоволенні позову відмовити.
Позивач в судовому засіданні 05.08.2011 р. надав суду заперечення на відзив, в якому зазначив наступне. Відповідно до чинного законодавства України сумніви особи не можуть бути покладені в обґрунтування того чи іншого факту. Статтею 435 ЦК України встановлено, що суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору. Тому, за наявності відповідних договорів про передачу виключних авторських прав, твердження відповідача щодо належності позивачу авторських прав на спірні музичні твори є безпідставними. Також позивач наполягає на тому, що надані до матеріалів справи акт фіксації, відеозапис та рахунок містять фактичні дані про порушення відповідачем майнових прав позивача шляхом використання спірних музичних творів. Крім того, позивач просить суд звернути увагу, що в позовній заяві (вих. № 01 від 26.05.2011 р.) була допущена описка: замість правильного 09.04.2009 р. помилково було вказано, що обставини справи відбулися 09.04.2010 р.
Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
22.12.2006 р. ТОВ “Первое Музыкальное издательство” (Видавник) та ТОВ “Українська музична видавнича група” (Субвидавник) укладено договір про передачу виключних авторських прав (субвидавничий договір) № 4001/07, за умовами якого ТОВ “Українська музична видавнича група” передані виключні майнові авторські права на твори з Каталогу Видавника, що означає право Субвидавника на свій розсуд здійснювати, дозволяти або забороняти здійснювати виключно на території України у відношенні цих творів певні дії, у т.ч.: відтворення, публічне виконання та сповіщення творів (п., п. 1.5, 2.1, 2.2).
Пунктом 1.4 субвидавничого договору від 22.12.2006 р. № 4001/07 визначено, що Каталог -це набір творів, як оприлюднених, так й не оприлюднених раніше, права на використання яких передані Видавнику на підставі відповідних договорів, діючих в період, вказаний в п. 2.3 цього Договору. Каталог надається в електронному вигляді на будь-якому відповідному носії. На запит Субвидавника Видавник зобов'язується надати виписку з каталогу, оформлену Додатком до договору.
Згідно п. 2.3 субвидавничого договору № 4001/07 від 22.12.2006 р. передача прав діє з 1 січня 2007 року по 31 грудня 2008 року.
В подальшому, додатковими угодами від 31.12.2008 р. і від 31.12.2009 р. сторони домовилися, що передача прав за договором № 4001/07 від 22.12.2006 р. продовжена відповідно на строк до 31.12.2009 р. та до 31.12.2010 р.
Відповідно до п. 2.7 субвидавничого договору № 4001/07 від 22.12.2006 р. Видаввник передав Субвидавнику право представляти та захищати свої майнові та немайнові інтереси, а також здійснювати будь-які, за вибором Субвидавника, юридичні дії, пов'язані з неправомірним використанням творів, права на які йому передані у відповідності до умов договору.
01.04.2009 р. ТОВ “Первое Музыкальное издательство” та ТОВ “Українська музична видавнича група” була укладена додаткова угода до субвидавничого договору № 4001/07 від 22.12.2006 р., якою сторони узгодили, що на виконання п. 3.1 договору Видавник передає Субвидавнику виключні майнові авторські права на твори, які були внесені до Каталогу Видавника протягом строку дії договору, що означає право Субвидавника на власний розсуд здійснювати, дозволяти або забороняти здійснювати по відношенню до зазначених творів наступні дії: відтворення творів; публічне виконання та публічне сповіщення твору; публічна демонстрація та публічний показ твору; будь-яке повторне оприлюднення твору, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж тою, що здійснила його перше оприлюднення; переклад твору; переробку, адаптацію, аранжування або інші подібні зміни твору; включення твору, як складової частини, до збірок, антологій, енциклопедій тощо; розповсюдження творів шляхом першого продажу, в тому числі шляхом продажу, здачі у прокат та іншими способами; імпортування примірників твору.
До матеріалів справи позивачем наданий оригінал виписки з Каталогу Видавника, оформлений як додаток до договору від 22.12.2006 р. № 4001/07, якою Видавник підтвердив, що право на використання творів “ІНФОРМАЦІЯ_2” (автор музики та слів ОСОБА_6, виконавець ОСОБА_7) та “ІНФОРМАЦІЯ_3” (автор музики та слів ОСОБА_6, виконавець ОСОБА_7) передані Субвидавнику відповідно до п. 2.1 субвидавничого договору № 4001/07 від 22.12.2006 р. (а.с. 13).
Як зазначено в цій же виписці з Каталогу Видавника (додаток до договору від 22.12.2006 р. № 4001/07) права на виконання творів “ІНФОРМАЦІЯ_2” та “ІНФОРМАЦІЯ_3” придбані Видавником на підставі авторського договору про передачу виключних авторських прав (видавничий договір) № 22/05 від 21.02.2005 р., укладеним з ОСОБА_6.
Крім того, 15.12.2007 р. ТОВ “Первое Музыкальное издательство” (Видавник) та ТОВ “Українська музична видавнича група” (Субвидавник) укладено договір про передачу виключних авторських прав (субвидавничий договір) № 4015/08, за умовами якого ТОВ “Українська музична видавнича група” передані виключні майнові авторські права на твори з Каталогу Видавника, що означає право Субвидавника на свій розсуд здійснювати, дозволяти або забороняти здійснювати виключно на території України у відношенні цих творів певні дії, у т.ч.: відтворення, публічне виконання та сповіщення творів (п., п. 1.3, 2.1, 2.2).
Пунктом 1.2 субвидавничого договору від 15.12.2007 р. № 4015/08 визначено, що Каталог -це набір творів, як оприлюднених, так й не оприлюднених раніше, права на використання яких передані Видавнику. Каталог надається в електронному вигляді на будь-якому відповідному носії. На запит Субвидавника Видавник зобов'язується надати виписку з каталогу, оформлену Додатком до договору.
Згідно п. 2.3 субвидавничого договору № 4015/08 від 15.12.2007 р. передача прав діє з моменту підписання договору по 31 грудня 2008 року.
В подальшому, додатковими угодами від 31.12.2008 р. і від 31.12.2009 р. сторони домовилися, що передача прав за договором № 4015/08 від 15.12.2007 р. продовжена відповідно на строк до 31.12.2009 р. та до 31.12.2010 р.
Відповідно до п. 2.7 субвидавничого договору № 4015/08 від 15.12.2007 р. Видавник передав Субвидавнику право представляти та захищати свої майнові та немайнові інтереси, а також здійснювати будь-які, за вибором Субвидавника, юридичні дії, пов'язані з неправомірним використанням творів, права на які йому передані у відповідності до умов договору.
29.03.2009 р. ТОВ “Первое Музыкальное издательство” та ТОВ “Українська музична видавнича група” була укладена додаткова угода до субвидавничого договору № 4015/08 від 15.12.2007 р., якою сторони узгодили, що на виконання п. 3.1 договору Видавник передає Субвидавнику виключні майнові авторські права на твори, які були внесені до Каталогу Видавника протягом строку дії договору, що означає право Субвидавника на власний розсуд здійснювати, дозволяти або забороняти здійснювати по відношенню до зазначених творів наступні дії: відтворення творів; публічне виконання та публічне сповіщення твору; публічна демонстрація та публічний показ твору; будь-яке повторне оприлюднення твору, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж тою, що здійснила його перше оприлюднення; переклад твору; переробку, адаптацію, аранжування або інші подібні зміни твору; включення твору, як складової частини, до збірок, антологій, енциклопедій тощо; розповсюдження творів шляхом першого продажу, в тому числі шляхом продажу, здачі у прокат та іншими способами; імпортування примірників твору.
До матеріалів справи позивачем наданий оригінал виписки з Каталогу Видавника, оформлений як додаток до договору від 15.12.2007 р. № 4015/08, якою Видавник підтвердив, що право на використання твору “ІНФОРМАЦІЯ_1” (автор музики ОСОБА_3, автор слів ОСОБА_4, виконавець ОСОБА_5) передані Субвидавнику відповідно до п. 2.1 субвидавничого договору № 4015/08 від 15.12.2007 р. (а.с. 20).
Як зазначено в цій же виписці з Каталогу Видавника (додаток до договору від 15.12.2006 р. № 4015/08) права на виконання твору “ІНФОРМАЦІЯ_1” придбані Видавником на підставі авторського договору про передачу виключних авторських прав (видавничий договір) № А101/09 від 29.03.2009 р., укладеним з ОСОБА_11.
Таким чином, матеріали справи свідчать, що дійсно ТОВ “Українська музична видавнича група” за договорами про передачу виключних авторських прав (субвидавничими договорами) № 4001/07 від 22.12.2006 р. і № 4015/08 від 15.12.2007 р. отримало виключні авторські права на музичні твори “ІНФОРМАЦІЯ_1” (автор музики ОСОБА_3, автор слів ОСОБА_4, виконавець ОСОБА_5), “ІНФОРМАЦІЯ_2” (автор музики та слів ОСОБА_6, виконавець ОСОБА_7) та “ІНФОРМАЦІЯ_3” (автор музики та слів ОСОБА_6, виконавець ОСОБА_7).
Наведеним спростовуються доводи відповідача, що позивач не довів, що він є власником (суб'єктом авторсько го права) спірних музичних творів та не довів свого права вимагати компенсації за публічне виконання цих музичних творів без його дозволу.
Матеріали справи свідчать, що листом від 01.08.2008 р. директор ТОВ “УМВГ” звернувся до Асоціації “Файненшл.Протекшн.Ло.”, як недержавної неприбуткової організації, що сприяє розвитку та законному обігу об'єктів інтелектуальної власності, з проханням щодо проведення компанії з моніторингу з боку асоціації кафе, барів, ресторанів, торгових центрів тощо, за наслідками якого повідомляти про кожен факт використання музичних творів (об'єктів авторського права). (а.с. 36).
09.04.2009 р. представником асоціації ОСОБА_9 , що діяв в інтересах ТОВ “УМВГ”, за участю ОСОБА_10 -представника об'єднання підприємств “Українська Ліга Музичних Прав”, яке згідно зі свідоцтвом № 3 від 07.10.2003 р., виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, є уповноваженою організацією в зазначеній сфері, складено Акт фіксації використання об'єктів інтелектуальної власності.
Згідно з цим Актом з метою контролю за правомірним використанням музичних творів та фонограм був відвіданий суб'єкт господарювання, за результатами відвідування встановлено, що ТОВ “Компанія “РИФ”, яке здійснює діяльність в кафе “Наутилус” за адресою: м. Запоріжжя, пр-т Леніна, 184, 09.04.2009 р. в період часу з 21:42 по 22:48 в процесі своєї діяльності використовувало музичні твори та фонограми (записів виконань) цих творів, в тому числі: “ІНФОРМАЦІЯ_3” і “ІНФОРМАЦІЯ_2” виконавець ОСОБА_7 та “ІНФОРМАЦІЯ_1” виконавець ОСОБА_5. Подання зазначених музичних творів здійснювалось на другому поверсі кафе “Наутилус”. Музичні твори “ІНФОРМАЦІЯ_1” та “ІНФОРМАЦІЯ_3” були подані шляхом програвання фонограм виконань цих творів за допомогою музичної апаратури, яка складалася з динаміків, підсилювача та ноутбука, а музичний твір “ІНФОРМАЦІЯ_2” був поданий шляхом співу музикантів (у живому виконанні). Під час складання акту в приміщення кафе знаходилися відвідувачі та його працівники. Фіксування використання об'єктів інтелектуальної власності здійснювалося за допомогою відеокамери SONY модель № HDR-TG1E шляхом здійснення відеозапису та фотозйомки. Диск для лазерних систем зчитування з зафіксованим відеозаписом є додатком до Акту. (а.с. 21).
Також додано письмове пояснення присутнього відвідувача кафе ОСОБА_8, який підтвердив факт використання об'єктів інтелектуальної власності та підписав Акт фіксації. (а.с. 41).
Вирішуючи даний спір, суд враховує, що відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.
Позов -це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально -правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально -правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.
Відповідно до статті 440 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Згідно зі статтею 443 ЦК України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Статтею 445 ЦК України встановлено, що автор має право на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.
Частиною 2 пункту 1 статті 15 Закону України “Про авторське право і суміжні права” встановлено, що майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.
Згідно з ч. 1 п. 1 ст. 31, ч. 1 п. 1 ст. 32 цього ж Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору.
Відповідно до приписів ч. 1 п. 1, п. 3 ст. 15 Закону України “Про авторське право і суміжні права” до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: а) виключне право на використання твору; б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема: 1) відтворення творів; 2) публічне виконання і публічне сповіщення творів; 3) публічну демонстрацію і публічний показ.
Відповідно до змісту п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 15, п. “а” ст. 50 Закону України “Про авторське право і суміжні права” використання твору без дозволу особи, яка має авторське право, є порушенням авторського права.
Згідно з підпунктом “г” ч. 1 ст. 52 цього Закону при порушеннях будь-якою особою авторського права, передбачених статтею 50 цього Закону, суб'єкти авторського права мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про авторське право і суміжні права” публічне виконання -подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.
Підпунктом “г” частини другої статті 52 Закону України “Про авторське право і суміжні права” встановлено, що суд має право постановити рішення про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. Частиною 3 цієї статті передбачено право суду постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.
Позивач просить заборонити ТОВ “Компанія “РИФ” використання музичних творів “ІНФОРМАЦІЯ_1” (автор музики ОСОБА_3, автор слів ОСОБА_4, виконавець ОСОБА_5), “ІНФОРМАЦІЯ_2” (автор музики та слів ОСОБА_6, виконавець ОСОБА_7) та “ІНФОРМАЦІЯ_3” (автор музики та слів ОСОБА_6, виконавець ОСОБА_7), стягнути з нього компенсацію за публічне виконання вищевказаних музичних творів в розмірі 18 750,00 грн. та накласти штраф.
У матеріалах справи міститься акт фіксації використання об'єктів інтелектуальної власності від 09.04.2009 р., DVD+R диск з відео та аудіо записом, що є належним доказом у справі на підтвердження в порядку ст. 34 ГПК України факту публічного використання відповідачем спірних музичних творів -текстів та музики, що разом є піснями: “ІНФОРМАЦІЯ_1”, “ІНФОРМАЦІЯ_2” та “ІНФОРМАЦІЯ_3”.
Аналогічна правова позиція, що акт фіксації використання об'єктів інтелектуальної власності та DVD+R диск з відео та аудіо записом є належними доказами у підтвердження факту публічного використання музичних творів викладена в постанові Вищого господарського суду України від 09.11.2010 р. у справі № 28/196/09-11/152/10.
Із змісту вище наведеного діючого законодавства слідує, що стягнення компенсації є одним з видів відповідальності за порушення авторського права, який застосовується як альтернативний захід у випадку неможливості точного обчислення завданих у зв'язку з правопорушенням збитків та розміру отриманого порушником доходу. У визначенні розміру такої компенсації необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.
Частиною 3 пункту 2 статті 52 Закону України “Про авторське право і суміжні права” передбачено, що при визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пунктом "г" цієї частини межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.
Беручи до уваги, що відповідачем тричі вчинено порушення майнових авторських прав позивача -неправомірно використано 3 твори: музичного твору “ІНФОРМАЦІЯ_1” (автор музики ОСОБА_3, автор слів ОСОБА_4, виконавець ОСОБА_5), музичного твору “ІНФОРМАЦІЯ_2” (автор музики та слів ОСОБА_6, виконавець ОСОБА_7) та музичного твору “ІНФОРМАЦІЯ_3” (автор музики та слів ОСОБА_6, виконавець ОСОБА_7), суд погоджується з розміром заявленої до стягнення суми компенсації у розмірі 18 750,00 грн. (30 мінімальних заробітних плат 625,00 грн. на час вчинення порушення, тобто із розрахунку 10 мінімальних заробітних плат за кожний використаний відповідачем твір), а також стягує з відповідача штраф у розмір 10 відсотків від цієї суми, що складає 1 875,00 грн., в дохід Державного бюджету України.
Заперечення відповідача спростовуються наведеними вище нормами законодавства та доказами. Всупереч ст., ст. 33, 34 ГПК України доказів на підтвердження отримання дозволу на використання творів, виключні права на які належать ТОВ “УМВГ”, відповідач не представив, в судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що ТОВ “Компанія “РИФ” не зверталося до позивача для отримання дозволу на використання спірних музичних творів, як до суб'єкта авторського права на ці музичні твори. Крім того, відповідач також не спростував факт, що саме ТОВ “Компанія “РИФ” здійснює діяльність в кафе “Наутилус” за адресою: м. Запоріжжя, пр-т Леніна, 184. Натомість, залучена до матеріалів справи копія Дозволу № 652 на розміщення об'єкту торгівлі та сфери послуг, строк дії якого продовжено до 01.07.2013 р., підтверджує, що ТОВ “Компанія “РИФ” надано дозвіл на здійснення діяльності з обслуговування населення в підприємстві громадського харчування кафе “Наутілус”, площа 442,1 кв.м. по пр. Леніна, 184 в м. Запоріжжі. оана
На підставі викладеного, позов задовольняється повністю.
Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати стягуються судом з відповідача в дохід державного бюджету України.
Керуючись ст., ст. 440, 443, 445 ЦК України, Законом України “Про авторське право і суміжні права”, ст., ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю “Компанія “РИФ”, (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 184, код ЄДРПОУ 32372532) використання музичного твору “ІНФОРМАЦІЯ_1” (автор музики ОСОБА_3, автор слів ОСОБА_4, виконавець ОСОБА_5), музичного твору “ІНФОРМАЦІЯ_2” (автор музики та слів ОСОБА_6, виконавець ОСОБА_7) та музичного твору “ІНФОРМАЦІЯ_3” (автор музики та слів ОСОБА_6, виконавець ОСОБА_7).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “РИФ”, (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 184, код ЄДРПОУ 32372532) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська музична видавнича група”, (03124, м. Київ, вул. М.Василенка, буд. 7-А, код ЄДРПОУ 30673676) компенсацію у розмірі 18 750 (вісімнадцять тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. за використання музичного твору “ІНФОРМАЦІЯ_1” (автор музики ОСОБА_3, автор слів ОСОБА_4, виконавець ОСОБА_5), музичного твору “ІНФОРМАЦІЯ_2” (автор музики та слів ОСОБА_6, виконавець ОСОБА_7) та музичного твору “ІНФОРМАЦІЯ_3” (автор музики та слів ОСОБА_6, виконавець ОСОБА_7). Видати наказ.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “РИФ”, (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 184, код ЄДРПОУ 32372532) на користь Державного бюджету України штраф в розмірі 1 875 (одна тисяча вісімсот сімдесят п'ять) грн. 00 коп. Видати наказ.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “РИФ”, (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 184, код ЄДРПОУ 32372532) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, на р/р № 31119095700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ банку 095) 187 (сто вісімдесят сім) грн. 50 коп. державного мита. Видати наказ.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “РИФ”, (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 184, код ЄДРПОУ 32372532) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, на р/р № 31218264700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264) 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Суддя Н.Г.Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “11” серпня 2011 р.