Запорізької області
28.07.11 Справа № 20/5009/3766/11
Суддя Гандюкова Л.П.
За позовом Концерну “Міські теплові мережі” (69006, м.Запоріжжя, бул.Гвардійський, 137) в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району (69065, м.Запоріжжя, вул.Щаслива, 2-А)
до Суб'єкта підприємницької діяльності-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про стягнення суми 4 051,89 грн. грн.
Суддя Гандюкова Л.П.
Представники сторін:
Від позивача - ОСОБА_2 (довіреність №15/27 від 04.01.2011р.);
Від відповідача -не з'явився;
Заявлений позов про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_1 на користь Концерну “Міські теплові мережі” суми 4 051,89 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію згідно з договором №671 від 01.10.2002р.
Ухвалою господарського суду від 08.07.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/5009/3766/11, судове засідання призначено на 28.07.2011р.
У судовому засіданні 28.07.2011р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві. На підставі ст.ст.11, 15, 16, 509, 526, 530, 538 ЦК України, ст.ст.193, 276 ГК України просить позов задовольнити, стягнути з відповідача 4 051,89 грн. заборгованості за теплову енергію спожиту в період травень 2010р. -лютий 2011р. згідно з договором №67 від 01.10.2002р. про постачання теплової енергії в гарячій воді, укладеним з Концерном “Міські теплові мережі”.
26.07.2011р.від відповідача через канцелярію суду отримано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній проти позову заперечив з наступних підстав. Позивачем не надано доказів у підтвердження отримання відповідачем зазначених в позовній заяві робіт та послуг, теплова енергія у встановленому договором обсязі відповідачу не поставлялась. Згідно з п.6.4 договору підставою для розрахунків є Акт надання послуг, підписаний обома сторонами. Договором не передбачено надання письмових заперечень стосовно об'ємів поставляємой теплової енергії та сум, нарахованих до сплати. Враховуючи невиконання позивачем своїх зобов'язань за договором по постачанню теплової енергії у необхідному об'ємі, відсутність узгоджених Актів, вважає, позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають, просить у позові відмовити.
У судове засідання 28.07.2011р. відповідач не з'явився, уповноваженого представника не направив, витребувані документи, крім одержаного судом письмового відзиву, не представлено. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заяв або клопотань процесуального характеру від відповідача не надійшло.
Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст.75 ГПК України у відсутність відповідача, за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд
За договором №73 купівлі-продажу об'єкта комунальної власності від 14.08.2001р. ОСОБА_1 придбав у власність нежитлове приміщення першого поверху загальною площею за внутрішніми замірами 147,4 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
01.10.2002р. між Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району (Енергопостачальна організація, позивач) та приватним підприємцем адвокатом ОСОБА_1 (Споживач) укладений Договір № 671 про постачання теплової енергії в гарячій воді на викуплене вбудоване приміщення по АДРЕСА_1. В подальшому до договору укладалися Додаткові угоди від №1 від 01.10.2004р., б/н від 01.08.2008р., якими вносилися зміни та доповнення.
Згідно з Додатковою угодою №1 від 01.10.2004р. в преамбулу договору внесено зміни та визначено, що Споживачем за договором №671 від 01.10.2002р. є Приватний підприємець ОСОБА_1, який діє на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи, виданого відділом реєстрації та єдиного реєстру Ленінської районної адміністрації Запорізької міської ради від 30.12.1999р. за реєстр.№25489551ФО120728.
Відповідно до умов договору позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач -оплачувати одержану теплову енергію разом з витратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі відповідача, за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені Договором (п.п.1.2, 1.3, 1.4, 4.2.1). Відповідно до п.2.2 Договору теплова енергія постачається відповідачу у вигляді гарячої води на опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону та гаряче водопостачання -протягом року.
Згідно з п.10.1 договір набуває чинності після підписання його обома сторонами та діє з 01 жовтня 2002р. по 30 вересня 2003р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоди сторін про його розірвання. Усі зміни та доповнення до договору повинні бути оформлені письмово, узгоджені та підписані обома сторонами.
Доказів досягнення сторонами згоди щодо розірвання не надано, отже, враховуючі зазначені положення, договір на час розгляду спору судом є діючим.
Облік споживання теплової енергії за опалення проводиться розрахунковим способом; за гаряче водопостачання -за приладами обліку (п.5.1).
У розділі VІ Договору встановлено порядок розрахунків. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Енергопостачальна організація після 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає відповідачу рахунок за фактично спожиту теплову енергію, акт надання послуг і податкову накладну. Відповідач зобов'язаний оформити акт надання послуг і до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, повернути його позивачу (п.п.6.2, 6.3).
Пунктами 6.1, 6.4, 6.5 та 6.6 договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі в національній грошовій одиниці (гривні) відповідно до встановлених тарифів. Підставою для розрахунків відповідача з позивачем є акт надання послуг, підписаний обома сторонами. Розрахунок кількості теплової енергії, яка відпущена відповідачу, проводиться на підставі показань розрахункових приладів обліку з урахуванням втрат, або розрахунковим способом -при відсутності приладів обліку Споживач зобов'язаний до 20 числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію.
01.08.2008 р. сторонами була укладена Додаткова угода до Договору, якою сторони доповнили розділ 1.4 Договору підпунктом 1.4.1, згідно з яким розрахунки з відповідачем за відпущену теплову енергію позивачем проводяться відповідно з тарифами, затвердженими рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради №327 від 28.07.2008 р., а саме: плата за одиницю приєднаного теплового навантаження за місяць протягом року за Гкал/годину становить 10 225,032 грн. (з ПДВ), плата за спожиту теплову енергію за Гкал становить 300,192 грн.(з ПДВ).
Крім того, цією ж додатковою угодою сторони доповнили розділ 1.4 Договору підпунктом 1.4.2, згідно з яким за заповнення теплоносієм позивача теплових мереж та систем теплоспоживання, а також за заповнення нормативного витоку теплоносія відповідач сплачує вартість отриманого теплоносія та витрати по його хімічній обробці по плановій собівартості позивача за тарифом 12,66 грн/тону (без ПДВ) та тепла у воді за тарифами згідно з п. 1.4.1 додаткової угоди.
Відповідно до п.1.9 Договору тарифи для розрахунків встановлюються відповідними органами влади згідно діючого законодавства. У разі зміни тарифів на теплову енергію в період дії Договору, Споживач сплачує за спожиту теплову енергію за новими тарифами, затвердженими згідно діючого законодавства, з дати їх введення. Про зміну тарифів Енергопостачальна організація повідомляє Споживача у письмовій формі або через засоби масової інформації (пункт. 1.9 Договору в редакції додаткової угоди до Договору від 01.08.2008р.).
Відповідно до п.3.2.2 Договору відповідач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати теплової енергії в обсягах згідно рахунків за теплову енергію і в терміни, які передбачені розділом VІ договору.
Із матеріалів справи слідує, що позивач у період з травня 2010р. по лютий 2011р. постачав теплову енергію, направляв відповідачу акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки на загальну суму 4 051 грн. 89 коп. Направлення відповідачу актів та рахунків у вказаний період підтверджується відповідними реєстрами відправки рекомендованих листів з відміткою поштового відділення.
Відповідно до акту, складеного 29.09.2010р. інспектором Ленінської філії Концерну “Міські теплові мережі”, при відвіданні абонента ПП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, при обстеженні приміщення на першому поверсі дев'ятиповерхового житлового будинку встановлено: система опалення -домова; підключеними залишаються 3 радіатора; стояки -не ізольовані; є підвід гарячого водопостачання, встановлений водомір. Споживач повідомлений про оплату за приєднану теплову енергію за місяць протягом року. Акт підписаний споживачем.
Супровідним листом від 10.06.2011р. №1006-ю акти приймання-передачі теплової енергії за період з травня 2010р. по лютий 2011р. були повторно направлені відповідачу з вимогою їх підписання, що підтверджується фіскальним чеком №4933 від 14.06.2011р. та листом вкладення у конверт від 14.06.2011р. У примітці зазначених актів вказано про необхідність повернення оформленого належним чином одного примірника акту теплопостачальній організації. У разі неповернення або ненадання письмових заперечень про підписання акту у встановлений договором термін, акт вважається погодженим. 21.07.2011р. позивачем відповідно до п.6.7 також був направлений відповідачу акт звірки взаємних розрахунків станом на 21.07.2011р. згідно договору 671 від 01.10.2011р., який відповідач не підписав та не надав на нього заперечень.
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання чинності цим Кодексом.
Аналогічні приписи щодо застосування Господарського кодексу України встановлені п. 4 Прикінцевих положень цього Кодексу.
Правовідносини сторін виникли у 2002 році і продовжують існувати після 01.01.2004р., тому суд застосовує норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Згідно з ст.ст.11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
Приписами ст.629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач направлені йому акти приймання-передачі теплової енергії у встановленому договором порядку не оформив, заперечень щодо підписання у встановлені терміни не направив, оплату спожитої теплової енергії не здійснив. Доказів належного виконання договірних зобов'язань та погашення заявленої до стягнення суми заборгованості станом на день розгляду справи відповідач не надав.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми 4 051 грн. 89 коп. заборгованості є обґрунтованими, доведеними, основані на договорі, відповідають вимогам чинного законодавства України та підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача спростовуються вищевикладеним. Суд враховує, що згідно з ст.129 Конституції України, ст.4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно з ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження своїх заперечень щодо того, що у спірний період теплова енергія у обсязі, зазначеному в актах приймання передачі, йому не поставлялася. Позовні вимоги відповідач не спростував. Письмових заперечень щодо актів позивачу не направив, отже акти вважаються узгодженими та є підставою для здійснення розрахунків.
Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.
Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, п/р № НОМЕР_2 у АК ПІБ, МФО 313333) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м.Запоріжжя, бул.Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458, п/р№26004045320001 в АКБ “Індустрілбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849) суму 4 051 грн. 89 коп. основного боргу, суму 102 грн. витрат на державне мито та суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Суддя Л.П. Гандюкова
Рішення підписано у повному обсязі 01.08.2011 р.