Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 121
Іменем України
10.08.2011Справа №5002-23/2997-2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобуріння» (вул. Воровського, буд. 22А, м. Первомайськ, Луганська область, 93200)
До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Архонт-Крим» (вул.Воровського, буд. 3, кв. 9, Київський район, м. Сімферополь, АР Крим, 95017)
про стягнення 711518,53 грн.
Суддя Доброрез І.О.
Від позивача - ОСОБА_1, представ. за довір. № 709 від 27.07.2011 р.
Від відповідача - не з'явився.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахтобуріння» (вул. Воровського, буд. 22А, м. Первомайськ, Луганська область, 93200; ідентифікаційний код 31619520) звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Архонт-Крим» (вул. Воровського, буд. 3, кв. 9, Київський район, м. Сімферополь, АР Крим, 95017; ідентифікаційний код 33530434) грошових коштів у розмірі 711518,53 грн., що складаються з: 249698,70 грн. основної заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 458055,00 грн. пені, 3764,83 грн. 3% річних. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати по оплаті державного мита в розмірі 7115,18 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням ТОВ «Архонт-Крим» взятих на себе зобов'язань за договором № 12/10 на послуги по бурінню свердловин під буронабивні палі на об'єкті «Комплекс гідротехнічних споруд для утворення паромної переправи у районі причалу 7 ДП «Керченський морський рибний порт», укладеного між сторонами 29.10.2010 р. Вказане невиконання виражається у неповній оплаті послуг, які надані відповідачу, що підтверджується актами здавання-прийомки виконаних робіт № 1 від 16.11.2010 р., № 1 від 30.11.2010 р., № 3 від 18.12.2010 р. В результаті чого, позивачем заявлено до стягнення суму заборгованості у розмірі 234900,00 грн. Крім того, відповідно до п. 6.2 Договору ТОВ «Шахтобуріння» просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1% від суми боргу за кожний день прострочення за період з 24.12.2010 р. по 06.07.2011 р. (195 днів) у розмірі 458055,00грн. Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлені до стягнення інфляційні втрати та 3% річних.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 15.07.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду і порушено провадження у справі.
Представник позивача в судове засідання з'явився, надав розрахунок суми пені з врахування шестимісячного обмеження нарахування, згідно якого пеня складає 429867,00грн.
Представник відповідача у судові засідання 01.08.2011р. та 10.08.2011р. не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином - рекомендованою кореспонденцією.
Тим самим судом згідно статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України було надано можливість відповідачу захищати свої інтереси, але відповідач своїми правами не скористався.
Відповідно до абз. 3,4,6 п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У разі нез'явлення відповідача за викликом господарського суду, суд має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.
Суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, суд
Встановив :
29.10.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шахтобуріння» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Архонт-Крим» (замовник) був укладений договір №12/10 на послуги по бурінню свердловин під буронабивні палі.
Відповідно до п.1 цього договору та додатку №2 від 22.11.2010р. до договору Виконавець зобов'язується надати послуги по бурінню 1185 п.м свердловин діаметром 1010м та 820мм під устрій буронабивних паль на об'єкті «Комплекс гідротехнічних споруд для утворення паромної переправи у районі причалу 7 ДП «Керченський морський рибний порт».
Пунктом 4.3 договору передбачено, що оплата наданих послуг здійснюється Замовником протягом семи банківських днів з моменту підписання сторонами акту надання послуг. У акті сторони відображають об'єм фактично наданих послуг. Акт підписується сторонами не пізніше наступного робочого дня після закінчення надання послуг.
Відповідно до п.7.1 договір набирає сили з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2010р.
Згідно з цим договором, а також додатковими угодами до нього №1 від 16.11.2010р. та №2 від 22.11.2010р. позивач виконав усі взяті на себе обов'язки.
Факт виконання позивачем робіт підтверджується актами здавання-прийомки виконаних робіт: №1 від 16.11.2010р. №1 від 30.11.2010р. №3 від 18.12.2010р., які підписані обома сторонами за договором та скріплені печатками.
Суд вважає, що доводи позивача частково обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню на підставі наступного.
Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засадами судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У порушення розділу 4 договору, відповідач не в повній мірі оплатив надані послуги, заборгованість відповідача перед позивачем складає 234 900,00 грн.
Таким чином, заборгованість у розмірі 234900,00грн. обґрунтована, підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п.6.2 договору у випадку прострочення з оплати наданих послуг більше ніж на 5 календарних днів з дати, визначеної цим договором, Замовник сплачує пеню у розмірі 1% від суми місячної плати за послуги за кожний день прострочення.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 24.12.2010р. по 06.07.2011р. у сумі 458055,00грн.
Пунктом 3 ст.83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
У зв'язку із неспіврозмірністю суми основного боргу та суми, штрафу, який просить стягнути позивач, суд вважає можливим зменшити розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача до 80000,00грн.
Таким чином суд у стягненні 378055,00 грн. пені відмовляє.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нараховані позивачем інфляційні втрати за період з грудня 2010р. по травень 2011р. на суму 14798,70грн. є обґрунтованими та підлягають стягненню з відповідача.
Також позивач просить стягнути 3% річних за період з 24.12.2010р. по 06.07.2011р. на суму 3764,83грн., однак початок періоду нарахування 3% річних позивачем визначений невірно. Оскільки позивач здійснював розрахунок виходячи з дати підписання останнього акту здавання-прийомки виконаних робіт (18.12.2010р.), а договором визначено, що оплата наданих послуг здійснюється Замовником протягом семи банківських днів з моменту підписання сторонами акту надання послуг, то 3% річних підлягають перерахуванню починаючи з 29.12.2010р.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 3668,30грн. 3% річних за період з 29.12.2010р. по 06.07.2011р.
У частині стягнення 96,53грн. 3% річних суд у позові відмовляє.
Згідно з п. 6.3 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”№02-5/78 від 04.03.1998 р., з наступними змінами та доповненнями, у разі, коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою державного мита, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем.
В судовому засіданні 10.08.2011р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 15.08.2011 р.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст.49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Архонт-Крим» (вул. Воровського, буд. 3, кв. 9, Київський район, м. Сімферополь, АР Крим, 95017; р/р 2600452 у відділенні 1-го Сімферопольського ФПАТ «ПУМБ» м.Севастополя, МФО 308092, код ЄДРПОУ 33530434) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобуріння» (вул. Воровського, буд. 22А, м. Первомайськ, Луганська область, 93200, р/р 26000163279 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», м.Київ, МФО 380805, ЗКПО 31619520, ІПН 316195212106) 234900,00 грн. основного боргу, 80000,00 грн. пені, 14798,70грн. інфляційних втрат, 3668,30грн. 3% річних, 7115,18грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині позовних вимог про стягнення 378055,00 грн. пені та 96,53грн. 3% річних у позові відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Доброрез І.О.