Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 121
Іменем України
09.08.2011Справа №5002-23/2995-2011
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1; юрид. адреса: АДРЕСА_2; пошт. адреса: АДРЕСА_3)
До відповідача Дочірнього підприємства «Чорноморнафтогазсервіс» Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» (вул. Паркова, буд. 5, смт Чорноморське, Чорноморський район, АР Крим, 96400)
про стягнення 2611,78 грн.
Суддя Доброрез І.О.
Від позивача - ОСОБА_2, представ. за довір. сер. ВРВ № 664829 від 06.05.2011 р.
Від відповідача - не з'явився.
Суть спору: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1; юрид. адреса: АДРЕСА_2; пошт. адреса: АДРЕСА_3; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства «Чорноморнафтогазсервіс» Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» (вул. Паркова, буд. 5, смт Чорноморське, Чорноморський район, АР Крим, 96400; ідентифікаційний номер 32173773) грошових коштів у розмірі 2611,78 грн., що складаються з: 2162,33 грн. основного боргу, 346,74 грн. індексу інфляції та 102,71 грн. 3% річних. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати по оплаті державного мита в розмірі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням ДП «Чорноморнафтогазсервіс» взятих на себе зобов'язань за договором поставки продовольчих товарів № 158/09 від 08.09.2009р. в частині оплати за поставлений позивачем товар згідно накладної № Сло-00000045 від 08.09.2009 р. та рахунку № 00000005404 від 08.09.2009 р. на суму 2162,33грн. Також, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України ФОП ОСОБА_1 заявлено до стягнення інфляційні втрати за період з жовтня 2009 р. по квітень 2011 р. у розмірі 346,74 грн. і 3% річних за період з 16.09.2009 р. по 18.04.2011 р. у розмірі 102,71грн.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позов підтримав.
Відповідач не забезпечив явку свого представника у судові засідання 01.08.2011р. та 09.08.2011р. не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином - рекомендованою кореспонденцією.
Тим самим судом згідно статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України було надано можливість відповідачу захищати свої інтереси, але відповідач своїми правами не скористався.
Відповідно до абз. 3,4,6 п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У разі нез'явлення відповідача за викликом господарського суду, суд має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.
Суд вважає можливим розгляд справи за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, суд
Встановив :
08.09.2009 р. між Дочірнім підприємством «Чорноморнафтогазсервіс» Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» (Покупець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Постачальник) був укладений договір поставки № 158/09, згідно п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставляти та передати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах, встановлених даним договором.
Відповідно до п. 10.1 вказаного договору він вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 07.09.2010 р.
Відповідно до п. 10.4 вказаного Договору якщо жодна зі сторін не заявить про припинення виконання умов цього Договору після закінчення строку дії договору, то Договір вважається пролонгованим терміном на 1 (один) рік.
Суду не було надано доказів того, що якась із сторін за даним договором заявляла іншій стороні про припинення виконання умов даного договору за 30 днів до спливу строку дії договору, а тому суд вважає, що договір поставки № 158/09 є пролонгованим ще на один рік, тобто діє до 07.09.2011 р.
Згідно п. 2.3 вказаного договору розрахунок проводиться покупцем в п'ятиденний строк після поставки товару, на підставі рахунку постачальника.
У виконання умов вищевказаного договору позивачем було поставлено на користь відповідача обумовлений товар, що підтверджується наявною в матеріалах справи накладною № Сло-00000045 від 08.09.2009 р. на суму 2162,33грн., яка була підписана представниками обох сторін.
Також у виконання умов договору поставки позивачем був виписаний рахунок НОМЕР_2 від 08.09.2009 р. на вищевказану суму.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Однак відповідач, всупереч взятих на себе зобов'язань, отриманий товар не оплатив, що привело до виникнення заборгованості у розмірі 2162,33 грн., в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Оскільки суду не було надано доказів сплати заборгованості за поставлений товар у розмірі 2162,33 грн., позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 346,74грн. і 3% річних у розмірі 102,71 грн.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нараховані позивачем інфляційні втрати за період з вересня 2009 р. по квітень 2011 р. у розмірі 346,74 грн. та 3% річних за період з 16.09.2009 р. по 18.04.2011 р. у розмірі 102,71 грн. є обґрунтованими та підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 09.08.2011р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 12.08.2011р.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Чорноморнафтогазсервіс" Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" (95000, смт.Чорноморське, вул.Паркова, 5, р/р 26009060126345 в КРУ ПАТ «Приватбанк», м.Сімферополь, МФО 384436, ЗКПО 32173773) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1; юрид. адреса: АДРЕСА_2; пошт. адреса: АДРЕСА_3, р/р НОМЕР_3 у «Укрсиббанк», м.Севастополь, МФО 351005, ЗКПО 1712307798) заборгованість за основним боргом у розмірі 2162,33 грн., інфляційні втрати у розмірі 346,74 грн., 3% річних у розмірі 102,71 грн., державне мито у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Доброрез І.О.