Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 216
Іменем України
08.08.2011Справа №5002-25/2828-2011
за позовом - Приватного акціонерного товариства «Альба Україна», Київська область, м. Бориспіль, вул. Шевченко, 100, 08300
до відповідача - Дочірнє підприємство «Центральна районна аптека №4» ТОВ Республіканська компанія «Крим-Фармація», вул. Революції, б.23, с. Кольчугине, Сімферопольський район, 97551
про стягнення 38 905,09 грн.
Суддя Копилова О.Ю.
представники:
від позивача - ОСОБА_1, дов. №1896 від 15.07.2011, представник
від відповідача - не з'явився
Обставини справи:
Позивач - Приватне акціонерне товариство «Альба Україна» звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Дочірнього підприємства «Центральна районна аптека №4» ТОВ Республіканська компанія «Крим-Фармація», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 38 905,09 грн., у тому числі: 37 516,55 грн. основного боргу, пені - 1163,51 грн., 3% річних - 225,03 грн., мотивуючі позовні вимоги порушенням з боку відповідача строків оплати за договором купівлі-продажу №О/12-2010/666 від 10.01.2011.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку передбаченого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 19 липня 2011 року строк розгляду справи продовжений на 15 днів, в порядку передбаченого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини відсутності суд не повідомив, про день розгляду справи був сповіщений належним чином: рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить поштове повідомлення №9755100014770.
Під час розгляду даної справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву, з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.
Враховуючи те, що матеріали справи в повній мірі сформульовані та у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд -
встановив:
10 січня 2011 року між Приватним акціонерним товариством «Альба Україна» (продавець) та Дочірнім підприємством «Центральна районна аптека №4» ТОВ Республіканська компанія «Крим-Фармація» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу №О/12-2010/666, пунктом 1.1 якого зазначено, що продавець зобов'язаний передавати (поставляти) вироби медичного призначення у власність покупця, а покупець зобов'язується приймати товар та сплачувати за нього грошові кошти відповідно до умов договору.
Пунктом 1.2. договору визначено, що товар передається по найменуваннях та в кількості, з зазначенням ціни митної і ціни відпускної, що будуть описані в кожному окремому випадку у видаткових накладних.
Відповідно до пункту 2.4. договору, ціни за одиницю товару, а також загальна сума товарної партії визначаються відповідно до відпускних цін продавця та згідно з узгодженим сторонами заказом і зазначаються у видаткових накладних.
Згідно пункту 2.5. договору, сума договору складає загальну суму товару, поставленого відповідно до умов договору, і визначається шляхом складання сум товарних партій визначених у видаткових накладних.
Пунктом 4.2. договору встановлено, що покупець зобов'язаний прийняти товар і оплатити його в порядку, передбаченому розділом 5 договору.
Розділом 5 договору, а саме пунктом 5.1. встановлено, що покупець проводить оплату товару у формі безготівкового розрахунку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця.
Оплата кожної товарної партії проводиться в повному обсязі на умовах, що вказуються в видатковій накладній на поставку товарної партії (пункт 5.2 договору).
Позивач у позовній заяві посилається на те, що відповідач, в порушення вимог дійсного законодавства та укладеного між сторонами договору, не в повному обсязі виконав взяті на себе обов'язки за договором купівлі-продажу №О/12-2010/666 та не оплатив отриманий товар за видатковими накладними № 13206258 від 06.05.2011, № 13206259 від 06.05.2011, № 13206260 від 06.05.2011, № 13206261 від 06.05.11, №13155426 від 29.04.11, №13155731 від 29.04.11, №13159075 від 29.04.2011, №13132542 від 27.04.2011, № 13124618 від 23.04.11, № 13108504 від 22.04.2011, № 13109247 від 22.04.2011, № 13070513 від 19.04.11, №13070514 від 19.04.11, №13073013 від 19.04.11, №13035026 від 14.04.2011, №13007781 від 12.04.2011, № 13007782 від 12.04.2011, № 12997307 від 11.04.2011, № 12988391 від 08.04.2011, № 12311839 від 20.01.11, №12311840 від 20.01.11, №12311900 від 20.01.11, №12311901 від 20.01.2011, №12311902 від 20.01.11, № 12311903 від 20.01.11, № 12311904 від 20.01.2011, № 12311905 від 20.01.2011, № 12311906 від 20.01.11, №12311907 від 20.01.11, №12311908 від 20.01.11, №12312139 від 20.01.2011, №12312140 від 20.01.2011, № 12312742 від 20.01.2011, № 12313713 від 20.01.2011, № 12313714 від 20.01.2011, № 12313719 від 20.01.11, №12313720 від 20.01.11, №12313915 від 20.01.11, №12313916 від 20.01.2011, №12313917 від 20.01.2011, № 12313918 від 20.01.2011, № 12315266 від 20.01.2011, № 12315267 від 20.01.2011, № 12315268 від 20.01.11, №12315419 від 20.01.11, №12315420 від 20.01.11, №12315473 від 20.01.2011 на суму 37 516,55 грн.
У видаткових накладних від 20 січня 2011 року зазначено, що відповідач повинен сплатити за поставлений товар протягом 30 календарних днів з моменту його отримання, а у видаткових накладних № 13206258 від 06.05.2011, № 13206259 від 06.05.2011, № 13206260 від 06.05.2011, № 13206261 від 06.05.11, №13155426 від 29.04.11, №13155731 від 29.04.11, №13159075 від 29.04.2011, №13132542 від 27.04.2011, № 13124618 від 23.04.11, № 13108504 від 22.04.2011, № 13109247 від 22.04.2011, № 13070513 від 19.04.11, №13070514 від 19.04.11, №13073013 від 19.04.11, №13035026 від 14.04.2011, №13007781 від 12.04.2011, № 13007782 від 12.04.2011, № 12997307 від 11.04.2011, № 12988391 від 08.04.2011 зазначено, що відповідач повинен сплатити за поставлений товар протягом 37 днів з моменту отримання.
Однак, позивач стверджує, що ані в встановлені договором строки, ані к моменту розгляду цієї справи, відповідач сплату за поставлений товар так і не здійснив.
16 березня 2011 року позивачем було направлено на адресу відповідача досудову вимогу (вих. №382) з вимогою провести погашення наявної заборгованості.
Також, 14 липня 2011 року позивачем на адресу відповідача був направлений акт звіряння взаєморозрахунків.
Однак, належного реагування з боку відповідача не відбулось, що і послужило приводом для звернення з позовом до суду.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 37 516,55 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пені - 1163,51 грн., 3% річних - 225,03 грн.
Відповідно до пункту 7.2 договору, у випадку порушення покупцем п.5.2., він виплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на день розрахунку за кожний день заборгованості.
Сплата пені не звільняє сторін від виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Так, суд погоджується з розрахунком пені та штрафу зробленим позивачем, з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.
В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 12 серпня 2011 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Центральна районна аптека №4» ТОВ Республіканська компанія «Крим-Фармація», (вул. Революції, б.23, с. Кольчугине, Сімферопольський район, 97551, р/р 26009048245300 в АТ «УкрСіббанк» МФО 351005, ідентифікаційний код 01978080) на користь Приватного акціонерного товариства «Альба Україна», (Київська область, м. Бориспіль, вул. Шевченко, 100, 08300, р/р №2600831442001 в АБ «Київська Русь» м. Київ, МФО 319092, ідентифікаційний код 22946976) заборгованість за в сумі 38 905,09 грн., у тому числі: 37 516,55 грн. основного боргу, пені - 1163,51 грн., 3% річних - 225,03 грн.
3. Стягнути з Дочірнього підприємства «Центральна районна аптека №4» ТОВ Республіканська компанія «Крим-Фармація», (вул. Революції, б.23, с. Кольчугине, Сімферопольський район, 97551, р/р 26009048245300 в АТ «УкрСіббанк» МФО 351005, ідентифікаційний код 01978080) на користь Приватного акціонерного товариства «Альба Україна», (Київська область, м. Бориспіль, вул. Шевченко, 100, 08300, р/р №2600831442001 в АБ «Київська Русь» м. Київ, МФО 319092, ідентифікаційний код 22946976) 389,05 грн. державного мита.
4. Стягнути з Дочірнього підприємства «Центральна районна аптека №4» ТОВ Республіканська компанія «Крим-Фармація», (вул. Революції, б.23, с. Кольчугине, Сімферопольський район, 97551, р/р 26009048245300 в АТ «УкрСіббанк» МФО 351005, ідентифікаційний код 01978080) на користь Приватного акціонерного товариства «Альба Україна», (Київська область, м. Бориспіль, вул. Шевченко, 100, 08300, р/р №2600831442001 в АБ «Київська Русь» м. Київ, МФО 319092, ідентифікаційний код 22946976) 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Копилова О.Ю.
Рішення оформлене 15 серпня 2011 року