Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 320
Іменем України
11.08.2011Справа №5002-11/2688-2011
За позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод», (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, буд. 14-А; 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, буд. 12, каб. 527);
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1 ),
про стягнення 2 853,32 грн.
Суддя С. С. Потопальський
Від позивача - не з'явився;
Від відповідача - ОСОБА_1, паспорт.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод», м. Дніпропетровськ звернулось з позовом до Господарського суду АР Крим до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Сімферопольський район, смт. Гвардійське, про стягнення 2 853,32 грн. заборгованості, у тому числі: 2518,32 грн. основного боргу, 134,75 грн. пені, 113,32 грн. інфляції, 86,93 грн. 10 % річних.
Відповідач проти позову заперечував, з приводу того, що вказаний договір не був підписаний та зазначив що вказана продукція не була отримана.
Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представника відповідача, суд
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що 03 грудня 2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод» (далі - Позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Відповідач) було укладено Договір поставки № 2080/9 СВ від 03.12.2010 р.
Згідно з п. 1.1 даного Договору Постачальник зобов'язаний передати у власність Покупця товар відповідно до накладних, а Покупець зобов'язаний прийняти цей товар та оплатити його у строки, обумовлені даним Договором.
Однак як свідчить матеріали справи та стверджує відповідач договір від 03.12.2010р. не був підписаний відповідачем.
Проте, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 2518,32 грн., згідно з накладною від 30.12.2010 р. № Др-011402 від 30.12.2010 р.
Актом звірки взаємних розрахунків, який підписаний сторонами, із загальної суми заборгованості по накладній в розмірі 2518,32 грн. відповідач узгодив та підтвердив станом на 27.03.2001 р. заборгованість в сумі 2100,92 грн.
Твердження відповідача в судовому засіданні про те, що акт звірки взаємних розрахунків підписаний під впливом насильства суд не приймає до уваги, оскільки відповідачем не представлено жодних доказів застосування до нього насильства.
Позивач в судове засідання надав довідку бухгалтерії про те, що сума заборгованості станом на день розгляду справи складає 2100,92 грн.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Заборгованість відповідача перед позивачем склала 2100,92 грн., яка підтверджується актом звірки взаємних розрахунків який підписаний сторонами та довідкою позивача від 11.08.2011 р.
Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання у відповідача перед позивачем.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем пред'явлено до стягнення інфляційні, за період з 05.02.2011 р. по 10.06.2011 р. у розмірі 113,32 грн., які розраховані не вірно та підлягають стягненню з наступного розрахунку суду:
2100,92 грн. х 1,048 - 2100,92 грн. = 100,84 грн.
Також позивачем було заявлено до стягнення 134,75 грн. пені, 86,93 грн. 10 % річних на підставі п.4.1,4.2 договору які задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.
Як вже було зазначено договір поставки № 2080/9 СВ від 03.12.2010 р. не був підписаний відповідачем, а отже відповідно до частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
З огляду на викладене договір не був укладений в письмовий формі а укладений сторонами в порядку ст. 181 Господарського Кодексу України, шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.
Види забезпечення виконання зобов'язання визначені статтею 546 Цивільного кодексу України. Так, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
У відповідності до статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
За таких обставин, 134,75 грн. пені, 86,93 грн. 10 % річних задоволенню не підлягають.
Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу Україні, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, іпн НОМЕР_1), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод», (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, буд. 14-А; 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, буд. 12, каб. 527, ЄДРПОУ 35112619) 2100,92 грн. основного боргу, 100,84 грн. інфляції, 78,70 грн. державного мита, 182,10 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В інший частині позову відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Потопальський С.С.