01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"09" серпня 2011 р. Справа № 10/120-11
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Худолій А.С.
розглянувши справу № 10/120-11
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аріс-Пак»,
м. Біла Церква;
до Білоцерківської міської ради, м. Біла Церква;
про визнання права власності на нежитлову будівлю
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 66 від 07.07.2011р.;
від відповідача: не з'явився.
обставини справи:
До Господарського суду Київської області звернулась з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Аріс-Пак»(надалі -позивач) до Білоцерківської міської ради (надалі -відповідач) про визнання права власності на нежитлову будівлю.
Позивні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було придбано у власність цілісний майновий комплекс, серед переліку об'єктів, що входили до нього, була споруда для складування матеріалів інв. № 4-007, яка розташована окремо за адресою: вул. Глиняна, 47-а, в м. Біла Церква Київської області, загальною площею 526 кв. м., вартістю 12450,78 грн. Земельна ділянка, на якій розташована зазначена споруда, була отримана позивачем у власність, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 395006 від 29.07.2010р. В зв'язку з виробничою необхідністю позивачем було проведено реконструкцію споруди, внаслідок якої збільшилась її площа до 529,2 кв. м. (внутрішня), 547,70 кв.м. (зовнішня) та присвоєно бюро технічної інвентаризації їй статус нежитлової будівлі. З метою проведення державної реєстрації права власності на спірну споруду, позивачем було направлено заяву про визнання права власності на нежитлову будівлю до Білоцерківської міської ради Київської області, відповідь на яку, в зв'язку з делегуванням повноважень, надано КП КОР «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації»та зазначено, що, відповідно до матеріалів архівної справи нежитлова будівля складу літ. «Л-1»площею 529,2 кв. м. по вул. Глиняна, 47-А в м. Біла Церква Київської області рахується як самочинне будівництво. Оскільки самочинне будівництво нежитлової будівлі проведено на земельній ділянці, яка належить на праві власності позивачу та не порушує прав та обов'язки третіх осіб, останній просить суд визнати за ним право власності на нежитлову будівлю складу літера «Л-1», розташовану по вулиці Глиняна, 47-А в місті Біла Церква Київської області, площею 547,70 кв. м. (зовнішня площа), 529,20 (внутрішня площа) вартістю 121589,00 грн., на підставі ст.ст. 375, 376 Цивільного кодексу України.
Ухвалою від 13.07.2011р. суд порушив провадження у справі № 10/120-11 та призначив її розгляд на 28.07.2011р.
Присутній у судовому засіданні 09.02.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та частково надав документи, витребувані судом.
Представник відповідача в судове засідання 28.07.2011р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних документів, в тому числі відзив на позов, до суду не надіслав.
Ухвалою від 28.07.2011р. суд відклав розгляд справи на 09.08.2011р., у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважного представника відповідача та неподанням витребуваних судом доказів.
03.08.2011р. на адресу господарського суду від Білоцерківської міської ради Київської області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки повноважний представник Білоцерківської міської ради по даній справі перебуває у щорічній відпустці з 21.07.2011р. по 18.08.2011р. включено.
Присутнім у судовому засіданні 09.08.2011р. представником позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача вдруге не зявився у судове засідання, витребуваних ухвалами суду від 13.07.2011р. та від 28.07.2011р. відповідач документи не подав та не надіслав.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи обмеженість строків вирішення спору, встановлених ст. 69 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України, за відсутності представника відповідача.
Відповідно до ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -
26.12.2001р. між відкритим акціонерним товариством «Київспецсільгоспмонтаж»(за договором -орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Термо-Пак»(за договором -орендар) був укладений Договір оренди № 20, відповідно до умов якого позивачу були передані в оренду об'єкти за переліком, в тому числі майданчик та споруду для складування матеріалів інв. № 4-002, що розташований окремо за адресою вул. Київська 47-а, в м. Біла Церква Київської області загальною площею 526 кв. м., вартістю 12450,78 грн., яка була визначена експертним шляхом.
Відповідно до п. 11.1. договору, сторони узгодили реалізацію об'єктів, визначених у п. 1.1. договору, виключно орендарю з урахуванням в ціні продажу сплачених останнім на користь орендодавця сум орендних платежів (в тому числі авансових).
Додатком № 1 від 26.12.2001р. до Договору оренди № 20 від 26.12.2001р. сторони підтвердили наміри купівлі-продажу об'єктів виключно позивачем.
23.12.2002р. між позивачем та ВАТ «Київспецсільгоспмонтаж»був укладений Договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області, зареєстрований в реєстрі за № 13523, відповідно до умов якого позивач прийняв у власність наступні об'єкти: частину нежитлової будівлі (другий та третій поверхи адміністративної будівлі) літ. «А-3», майстерню літ. «А», склад ПММ літ «Г», матеріальний склад літ. «Б», про що позивачу було видано свідоцтво про право власності від 28.12.2002р. У зв'язку з проведеною реконструкцією частини об'єктів та придбанням позивачем першого поверху адміністративної будівлі літера «А»Управлінням ЖКГ, на підставі рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 31.08.2004р. № 331 було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 15.11.2004р. серії САА № 167292.
Також, 23.12.2002р. між відкритим акціонерним товариством «Київспецсільгоспмонтаж»(продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Термо-Пак» (покупець) був укладений Договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець передав у власність покупця майданчик та споруду для складування матеріалів інв. № 4-007, що стоїть окремо за адресою вул. Київська 47-а, в м. Біла Церква Київської області, загальною площею 526 кв. м., вартістю 12450,78 грн. Оскільки споруда для складування матеріалів була тимчасовою, право власності на неї не було зареєстровано на попереднього власника, у зв'язку з чим позивач також не звертався до бюро технічної інвентаризації для її державної реєстрації після укладення договору купівлі-продажу.
На зборах учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Термо-Пак», оформлених протоколом № 5 від 16.09.2004 року, було прийнято рішення про зміну назви Товариства з ТОВ «Термо-Пак»на ТОВ «Аріс-Пак».
На зборах учасників Товариства, оформлених протоколом № 4 від 28.10.2004 року, було прийняту нову редакцію Статуту, відповідно до п. 1.1. якого товариство з обмеженою відповідальністю «Аріс-Пак»є правонаступником всіх прав та обов'язків, в тому числі майнового і немайного характеру, інтелектуальної власності, фінансових зобов'язань кредиторської і дебіторської заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю «Термо-Пак».
29.07.2010р., на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки № 3052 від 02.10.2009р., позивачу був виданий Державний акт серії ЯЛ № 395006 на право власності на земельну ділянку площею 1,0154 га, кадастровий номер 3210300000:06:016:0030, розташовану Київська область, м. Біла Церква, вул. Глиняна, 47-а, цільове призначення земельної ділянки -під розміщення цеху по виробництву плівки та переробних полімерних матеріалів, зареєстрований в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 021093600021.
Як встановлено судом, позивач провів реконструкцію об'єкту -складу інв. № 4-007, що розташований окремо за адресою вул. Глиняна, 47-а, в м. Біла Церква, а саме: проведено відновлення фундаменту - встановлено бетонний стрічковий, встановлено новий каркас будівлі та навісу (колони, ферми, ригелі, з обв'язкою та зв'язкою з металоконструкцій), встановлено металевий дах з профільованих листів по водоскатних трикутних фермах, замінено стіни на бетонні блоки та металеві профільовані листи. Внаслідок проведеної реконструкції площа об'єкту збільшилась до 529,2 кв. м. (внутрішня) та до 547,70 кв. м. (зовнішня).
27.10.2010р. комунальним підприємством «Архітектурно-планувальне бюро»на замовлення позивача було виконано виконавче знімання території та інженерних мереж нежитлової будівлі складу літ. «Л-1»по вул. Глиняна, 47-А, яке погоджено в Центрі електрозв'язку № 4, ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго», ВАТ «Київоблгаз», КП КОР «Білоцерківводоканал».
25.05.2011р. КП КОР «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації»провело технічну інвентаризацію нежитлової будівлі по вул. Глиняній 47-А в м. Біла Церква, присвоївши їй літеру «Л-1»та змінено назву на нежитлову будівлю складу.
Також, на замовлення позивача ТОВ «Геоцентр»на кадастровому плані земельної ділянки по вул. Глиняна, 47-А позначило нежитлову будівлю складу (літ. Л-1), земельна ділянка, розташована під будівлею складу по формі 6-зем включена до експлікації угідь по формі 6-зем до складу забудованих земель по вул. Глиняна, 47-А в м. Біла Церква.
Приватним підприємством «Інформаційно-консультаційний центр», що здійснює свою діяльність на підставі Свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 3077 від 16.06.2005р. та Сертифікаті № 9388/10 від 26.02.2010р., проведено визначення вартості об'єкта, про що складено звіт, відповідно до якого станом на 08.06.2011р. вартість нежитлової будівлі складу, площею 529,2 кв. м. (внутрішня площа), розташованої по вул. Глиняна, 47-А в м. Біла Церква Київської області, становить 121589,00 грн.
21.06.2011р. позивач звернувся із заявою про реєстрацію права власності до КП КОР «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації»на нежитлову будівлю складу літ «Л-1», на підставі договору купівлі-продажу від 23.12.2002р., укладеного між відкритим акціонерним товариством «Київспецсільгоспмонтаж»(продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Термо-Пак», проте, отримав відмову, оскільки у вказаному правовстановлюючому документів предмет договору для реєстрації вказано як майданчик та споруду для складування матеріалів, а право власності в МБТІ на споруди не реєструється, а проводиться реєстрація прав власності на нежитлові будівлі як нерухоме майно.
Крім того, 17.06.2011р. позивач звернувся до Білоцерківської міської ради з проханням визнати право власності на нежитлову будівлю складу літера «Л-1», розташованої по вул. Глиняна, 47-А в м. Біла Церква, Київської області. В зв'язку з делегуванням виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради повноважень КП КОР «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації»вказана заява була скерована до бюро технічної інвентаризації, яким надано відповідь № 444 від 29.06.2011р., що відповідно до матеріалів архівної справи нежитлова будівля складу літ. «Л-1», площею 529,2 кв. м. по вул. Глиняна, 47-А в м. Біла Церква Київської області рахується як самочинне будівництво, а відповідно до п. 1.6 та п. 1.8 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно № 7/5 від 07.02.2002р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за № 157/6445, оформлення права власності та державна реєстрація права власності проводиться тільки на закінчене будівництвом нерухоме майно, яке прийняте в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.
З матеріалів справи вбачається, що будівництво спірного нерухомого майна здійснено позивачем без належно затвердженого проекту та відповідного дозволу на виконання будівельних робіт, а тому суд дійшов висновку, що воно є самочинним будівництвом.
Втім, на замовлення позивача державним науково-дослідним та проектно-вишукувальним інститутом «НДІпроектреконструкція», що діє на підставі Ліцензії серії АВ № 490061, виданої Державною архітектурно-будівельною інспекцією 28.08.20098р., було проведено обстеження та наданий Висновок про загальних технічний стан будівельних конструкцій нежитлової будівлі складу по вул. Глиняна, 47-А в м. Біла Церква Київської області, відповідно до розділу 5 якого загальний технічний стан конструктивних елементів та будівля в цілому оцінюється як добрий і вона придатна для подальшої експлуатації за призначенням і відповідають чинним нормативним, санітарним та протипожежним нормам.
Крім того, управлінням містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради надано Висновок № 15/420 від 01.07.2011р. щодо відповідності державним містобудівним нормам нежитлової будівлі складу літера «Л-1», що розташована на території ТОВ «Аріс-Пак»по вул. Глиняна, 47-А в м. Біла Церква. У даному висновку зазначається про те, що при розгляді наданих документів не було виявлено ніяких порушень державних містобудівних нормативів, норми інсоляції самовільно збудованою будівлею складу не порушуються.
Згідно статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Стаття 16 Цивільного кодексу України зазначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частина 2 зазначеної статті визначає способи захисту цивільних прав та інтересів, одними з яких є визнання права та примусове виконання обов'язку в натурі.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 331 Цивільного Кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Статтею 376 цього ж Кодексу передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Відповідно до ст. 375 Цивільного кодексу України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
З аналізу вказаних норм вбачається, що право власності на самочинне будівництво може бути визнано в судовому порядку лише в тому випадку, якщо особа, яка здійснила таке будівництво, отримала чи отримає в установленому законом порядку земельну ділянку, розташовану під збудованим нерухомим майном такого призначення, яке передбачає можливість будівництва на ній відповідного об'єкту.
У процесі розгляду справи судом встановлено, що спірна житлова будівля є самочинним будівництвом, що здійснив позивач, проте, яка відповідає вимогам ДБН, пожежним, санітарним, містобудівельним нормам. Самочинно реконструйована і збудована нежитлова будівля, знаходиться на земельній ділянці, що перебуває у власності позивача.
В процесі розгляду справи судом не встановлено доказів того, що визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за позивачем, може порушити права та інтереси інших осіб. Такі докази не надано і учасниками судового процесу.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).
Відповідно до ст. 147 Господарського кодексу України, майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом.
Беручи до уваги вищенаведені обставини, суд вважає, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, підтверджуються належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню.
Враховуючи те, що в діях відповідача відсутні ознаки неправомірності та позивачем не заявлялись вимоги про відшкодування судових витрат за рахунок відповідача, тому витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «Аріс-Пак»(09114, Київська область, м. Біла Церква, вул. Глиняна, 47-А; код ЄДРПОУ 20623068,) право власності на нежитлову будівлю складу літера «Л-1», розташовану по вул. Глиняна, 47-А в м. Біла Церква Київської області, площею 547,70 кв. м. (зовнішня площа), 529,20 кв. м. (внутрішня площа), вартістю 121589,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.І. Привалов
Дата підписання повного тексту рішення -10.08.2011 р.