01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"05" серпня 2011 р. Справа № 12/106-10
Господарський суд Київської області
у складі:
головуючого судді: Дьоміної С.Ю.;
судді: Лилака Т.Д.;
судді: Скутельника П.Ф.;
секретар: Кулакова С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом публічного акціонерного товариства
«Акціонерна компанія Київводоканал»
до комунального підприємства «Вишнівськводоканал»
Вишневої міської ради
Києво-Святошинського району Київської області
про стягнення заборгованості в сумі 1 415 507,26 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - представник (довіреність №224 від 30.06.2011 року);
ОСОБА_2 -представник (довіреність №276 від 20.07.2011 року);
ОСОБА_3 -представник (довіреність №277 від 20.07.2011 року);
від відповідача: ОСОБА_4 -представник (довіреність №178/1-6 від 31.12.2010 року);
ОСОБА_5 - керівник підприємства
(паспорт НОМЕР_1, виданий 12.07.2002 року),
17 грудня 2010 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія Київводоканал»(далі -позивач) до комунального підприємства «Вишнівськводоканал»Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі -відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 1 415 507,26 грн.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі №07264/1-5-08 від 05.03.2007 року, відповідно до яких позивач зобов'язувався надавати відповідачу послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого відповідачем дозволу на скид стічних вод у систему каналізацій м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізацій м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, а відповідач зобов'язувався своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані позивачем послуги, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором (далі -договір).
Крім цього, позивач зазначив, що стічні води, які відповідач скидає у міську каналізацію м. Києва, не відповідає державним стандартам та екологічним нормативам в галузі охорони навколишнього природного середовища, послався на результати лабораторних досліджень, проведених працівниками Управління екологічного нагляду відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія Київводоканал». Вважав, що відповідачем були порушені вимоги чинного законодавства в галузі охорони навколишнього природного середовища.
У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача на його користь 1 415 507,26 грн. заборгованості за порушення Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації м. Києва №876 та Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України №37.
Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 17.12.2010 року та призначено до розгляду 11 січня 2011 року.
11 січня 2011 року представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, вважала позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. Крім цього, заявила клопотання про долучення до матеріалів справи документів, яке підлягало задоволенню судом.
Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено на 25 січня 2011 року, представників сторін зобов'язано подати документи на підтвердження обставин справи, на які вони посилались у судовому засіданні.
19 січня 2001 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
25 січня 2011 року в судовому засіданні представники сторін надали документи, витребувані ухвалою суду.
Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено на 04 лютого 2011 року.
03 лютого 2011 року від представника позивача на адресу суду надійшли додаткові пояснення щодо обставин справи, а від представника відповідача надійшли доповнення до відзиву на позовну заяву.
04 лютого 2011 в судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити.
Представники відповідача проти позову заперечували, просили суд в його задоволенні відмовити.
В судовому засіданні, на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 08 лютого 2011 року.
08 лютого 2011 року представник позивача в судовому засіданні надав заперечення на пояснення відповідача, просив позов задовольнити. Надав документи на підтвердження того, що позивач змінив назву з відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»на публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал». Крім цього, заявив клопотання про продовження строку розгляду спору, яке підлягало задоволенню судом, на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Представники відповідача проти позову заперечували.
Суд дійшов висновку про необхідність в отриманні відомостей щодо відповідності стічних вод, які скидаються відповідачем до каналізації м. Києва, екологічним нормам та стандартам. У зв'язку з цим, суд звернувся із дорученням до Державної екологічної інспекції в Київській області про надання вищевказаних відомостей. З метою отримання дозволу на проведення позапланової перевірки діяльності відповідача, суд звернувся до Міністерства екології та природних ресурсів України.
Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено на 01 березня 2011 року.
01 березня 2011 року в судовому засіданні представник відповідача заявила клопотання про продовження строку розгляду спору, яке підлягало задоволенню судом, на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з відсутністю відповіді від Державної екологічної інспекції в Київській області, розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено на 17 березня 2011 року.
17 березня 2011 року в судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про колегіальний розгляд справи, у зв'язку з її складністю. Клопотання підлягало задоволенню судом, на підставі ч. 1 ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою суду від 17 березня 2011 року Державну екологічну інспекцію в Київській області повторно було зобов'язано надати відомості щодо відповідності стічних вод, які скидаються відповідачем у каналізацію м. Києва, екологічним нормам та стандартам.
18 березня 2011 року справу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя -Дьоміна С.Ю., судді -Лилак Т.Д., Скутельник П.Ф. та призначено до розгляду на 19 квітня 2011 року.
19 квітня 2011 року представник позивача в судовому засіданні позов підтримав. Представники відповідача в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено на 17 травня 2011 року.
17 травня 2011 року представники сторін заявили клопотання про продовження строку розгляду спору, яке підлягало задоволенню судом, на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
25 травня 2011 року на адресу суду надійшла відповідь від Державної екологічної інспекції інспекції в Київській області про неможливість надати відомості, витребувані ухвалою суду, у зв'язку з тим, що відділ інструментально-лабораторного контролю не атестований на проведення вимірювань концентрацій забруднюючих речовин у скидах зворотних вод промислових підприємств.
07 червня 2011 року в судовому засіданні колегія суддів дійшла висновку про необхідність призначення в справі екологічної експертизи. Представникам сторін було запропоновано надати перелік орієнтовних питань для вирішення експертом.
Представники сторін заявили клопотання про винесення питань на вирішення експертом під час проведення екологічної експертизи, які були частково задоволені судом.
Ухвалою суду від 07.06.2011 року у справі було призначено судову екологічну експертизу, провадження у справі зупинено на підставі п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.
27 липня 2011 року на адресу суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшла відповідь про те, що в зазначеній установі екологічні експертизи не проводяться.
У зв'язку з цим, ухвалою суду від 27.07.2011 року провадження в справі підлягало поновленню, справу призначено до розгляду на 05 серпня 2011 року.
05 серпня 2011 року представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, вважали їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Надали оригінали розрахунків сплати за скид стічних вод у міську каналізацію з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, а також пояснення щодо розрахунку коефіцієнту кратності.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, вважали позовні вимоги необгрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступних висновків:
05 березня 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал»(правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Київводоканал») (далі -позивач) та комунальним підприємством «Вишнівськводоканал»Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі -відповідач) був укладений договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі №07264/1-5-08, відповідно до яких позивач зобов'язувався надавати відповідачу послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого відповідачем дозволу на скид стічних вод у систему каналізацій м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізацій м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, а відповідач зобов'язувався своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані позивачем послуги, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором (далі -договір).
19 квітня 2010 року, з метою контролю якості стічних вод, що надходять від відповідача до системи каналізації м. Києва, представниками Управління екологічного нагляду (далі -УЕН) позивача, в присутності представника відповідача, було здійснено відбір проб стічних вод для вимірювання показників складу та їх властивостей в каналізаційній насосній станції (далі -КНС).
За результатами лабораторного дослідження, проведеного на підставі відібраних проб стічних вод відповідача, працівниками УЕН позивача був складений протокол вимірювань показників складу та властивостей проб стічних вод, у якому зафіксовано невідповідність якості стічних вод, що скидаються відповідачем до каналізації м. Києва, державним стандартам та екологічним нормативам в галузі охорони навколишнього природного середовища.
28 квітня 2010 року відповідачу був направлений лист-повідомлення №15/1082-л від 27.04.2010 року про перевищення норм допустимих концентрацій та результати хімічних аналізів, а 26 липня 2010 року на адресу відповідача були направлені розрахунки плати на скид стічних вод з урахуванням коефіцієнту кратності та рахунок-фактура №СФ-0006454 від 22.07.2010 року.
07 червня 2010 року працівниками УЕН позивача в присутності представника відповідача були відібрані проби стічних вод у КНС (мокра) та у КНС-1.
За результатами лабораторного дослідження, проведеного на підставі відібраних проб стічних вод відповідача, працівниками УЕН позивача був складений протокол вимірювань показників складу та властивостей проб стічних вод, у якому зафіксовано невідповідність якості стічних вод, що скидаються відповідачем до каналізації м. Києва, державним стандартам та екологічним нормативам в галузі охорони навколишнього природного середовища.
16 червня 2010 року відповідачу був направлений лист-повідомлення №15/1250-л від 16.06.2010 року про перевищення норм допустимих концентрацій та результати хімічних аналізів, а 26 липня 2010 року на адресу відповідача були направлені розрахунки плати на скид стічних вод з урахуванням коефіцієнту кратності та рахунок-фактура №СФ-0006570 від 26.07.2010 року.
10 серпня 2010 року працівниками УЕН позивача в присутності представника відповідача були відібрані проби стічних вод у КНС-1 та КНС-2.
За результатами лабораторного дослідження, проведеного на підставі відібраних проб стічних вод відповідача, працівниками УЕН позивача був складений протокол вимірювань показників складу та властивостей проб стічних вод, у якому зафіксовано невідповідність якості стічних вод, що скидаються відповідачем до каналізації м. Києва, державним стандартам та екологічним нормативам в галузі охорони навколишнього природного середовища.
20 серпня 2010 року відповідачу був направлений лист-повідомлення №15/1433-л від 17.08.2010 року про перевищення норм допустимих концентрацій та результати хімічних аналізів, а 30 вересня 2010 року на адресу відповідача були направлені розрахунки плати на скид стічних вод з урахуванням коефіцієнту кратності та рахунок-фактура №СФ-0007988 від 30.09.2010 року.
Оскільки надані позивачем рахунки-фактури відповідачем оплачені не були, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість у сумі 1 415 507,26 грн.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.
Згідно з п. а) ст. 3 цього Закону, основними принципами охорони навколишнього природного середовища є, зокрема, пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності.
При проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об'єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров'я людей (ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).
Ст. 2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»закріплено, що відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також розроблюваними відповідно до нього земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.
Відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»та інших нормативно-правових актів розроблені Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України (далі -Правила).
Згідно з п. 1.4 Правил, стічні води підприємств -усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території підприємства (з урахуванням субабонентів).
Правила поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі -водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі -підприємства) (п. 1.2 Правил).
Згідно з 2.1 Правил, водоканали мають право зокрема контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод підприємств.
Відповідно до п. 3.2.1 договору, позивач має право вимагати від відповідача дотримання останнім Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва та інших нормативних документів, зазначених у п. 1.1 цього договору.
Згідно з п. 1.5 договору, відповідач зобов'язувався крім іншого забезпечувати скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
Також позивач має право вимагати від відповідача безперешкодного доступу його представників (за наявності належним чином оформленого посвідчення або письмового розпорядження щодо проведення інспекції тощо) до приладів обліку водоспоживання та каналізаційних колодязів, доступу до внутрішньобудинкових водопровідних, каналізаційних мереж та санітарно-технічних пристроїв, а також в будь-який час проводити обстеження водопровідних та каналізаційних систем відповідача, приладів, пристроїв та цілісності пломб на них, перевіряти дотримання відповідачем вимог, передбачених п. 1.5 цього договору, контролювати раціональне водоспоживання тощо, а також складати акти за результатами цих обстежень (п. п. 3.2.3, 3.2.4 договору).
Відповідно до п. 1.5 Правил, на підставі цих Правил та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у систему каналізації населених пунктів, водоканали розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту (далі -місцеві Правила приймання), у яких установлюються допустимі концентрації для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод підприємств у міську каналізацію.
Згідно з п. 2.4 Правил, підприємства зобов'язані зокрема виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил, місцевих Правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки водоканалу за надані послуги, дотримуватись установлених водоканалом кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках підприємства, а також оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників.
Стічні води, які підлягають прийманню до міської каналізаційної мережі, не повинні містити забруднюючі речовини з перевищенням допустимих концентрацій, установлених місцевими Правилами приймання (п. 4.2 Правил).
Допустима концентрація -встановлений рівень концентрації забруднюючої речовини у стічних водах, які відводяться до міської каналізації.
Відповідно до п. 2.1 Правил, водоканали мають право зокрема пред'являти підприємствам у встановленому порядку рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням коефіцієнта кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень, при порушенні як цих Правил, так і місцевих Правил приймання.
Згідно з ч. 1 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні зокрема у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище (п. є) ч. 2 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).
Згідно з ч. 4 цієї ж статті, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
З вищенаведеного вбачається обов'язок особи відшкодовувати шкоду, завдану нею навколишньому природному середовищу, зокрема у разі скидання своїх стічних вод до міської каналізаційної мережі з перевищенням допустимих норм забруднюючих речовин шляхом оплати рахунків за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників у тому разі, якщо доведена вина цієї особи у допущенні вищевказаного порушення.
Відповідно до п. 7.5 Правил, водоканал здійснює контроль за витратою та якістю стічних вод, що скидають підприємства.
Згідно з п. 7.8 Правил, з метою контролю якості стічних вод підприємств водоканал здійснює відбір разових проб. Виявлені в цих пробах перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень.
Для визначення вмісту забруднень у стічних водах підприємств використовуються як дані лабораторії водоканалу, так і результати вибіркового контролю, виконаного лабораторіями місцевих органів Дежрсанепіднагляду, охорони навколишнього природного середовища або іншими лабораторіями, акредитованими у даній галузі акредитації (п. 7.6 Правил).
У відзиві на позовну заяву, а також у судових засіданнях представники відповідача зазначали, що вимоги позивача є безпідставними, оскільки відповідач повністю оплатив надані позивачем у період з 01.01.2010 року до 01.12.2010 року послуги з водовідведення, що підтверджується оригіналом зведеного акту звірки взаєморозрахунків, підписаним сторонами та долученим до матеріалів справи.
Крім цього, вважали, що відповідачем дотримано вимоги та норми законодавства з охорони навколишнього природного середовища, зокрема у стічних водах, що скидаються відповідачем до каналізації міста Києва, відсутнє перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
На підтвердження своїх доводів представники відповідача надали копії свідоцтв про атестацію №33 від 10.07.2006 року (чинне до 10.07.2010 року) та №33 від 09.07.2010 року (чинне до 09.07.2015 року), з яких вбачається, що хімічна лабораторія з контролю стічних вод відповідача відповідає критеріям атестації і атестована на право проведення вимірювань хімічних і фізико-хімічних показників води стічної та стічної води підприємств міста, а також атестована на проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду.
Крім цього, представниками відповідача було надано копію журналу обліку результатів досліджень стічних вод відповідача та копії протоколів дослідження виробничої стічної води відповідача.
Так, 15 квітня 2010 року у відповідача були відібрані проби стічної води КНС -мокра та КНС-1, про що складено протоколи №12 та №13 від 15.04.2010 року, з яких вбачається, що досліджені проби стічної води за своїм хімічним складом відповідають Правилам приймання виробничих стічних вод в міську каналізацію (далі -Правила).
13 травня 2010 року у відповідача були відібрані проби стічної води КНС -мокра та КНС-1, про що складено протоколи №22 та №23 від 13.05.2010 року, з яких вбачається, що досліджені проби стічної води за своїм хімічним складом відповідають Правилам.
14 червня 2010 року у відповідача були відібрані проби стічної води КНС -мокра та КНС-1, про що складено протоколи №46 та №47 від 14.06.2010 року, з яких вбачається, що досліджені проби стічної води за своїм хімічним складом відповідають Правилам.
Невідповідність Правилам стічних вод відповідача була зафіксована у протоколах дослідження виробничої стічної води №50 та №51, проте після проведення аналізів проб, відібраних у відповідача 29 липня 2010 року, результатами було встановлено відповідність стічної води за своїм хімічним складом Правилам, що підтверджується протоколами №52 та №53.
Протоколами дослідження виробничої стічної води відповідача №56 та №57 від 13.09.2010 року також встановлено відповідність стічної води за своїм хімічним складом Правилам, на підставі аналізів проб, відібраних у відповідача.
Крім цього, п. 2.3 Правил передбачено право відповідача перевіряти розрахунки допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах свого підприємства, виконані позивачем, та оскаржувати їх.
П. 2.4 Правил встановлений обов'язок відповідача здійснювати регулярний лабораторний контроль за якістю, кількістю, режиму скиду стічних вод та на вимогу позивача надавати відповідні звітні дані.
Так, судом встановлено дотримання відповідачем вимог та норм чинного законодавства в сфері хорони навколишнього природного середовища та умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Обов'язок доказування обставин, на які посилається та чи інша сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, закріплений ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, що скидаються відповідачем до каналізації міста Києва, а також не доведено вини відповідача у вчиненні вищевказаного порушення.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Згідно з ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові - на позивача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 3, 51, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, ч. 1 ст. 32, ч. 1 ст. 33, ч. 5 ст. 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія Київводоканал»до комунального підприємства «Вишнівськводоканал»Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області про стягнення заборгованості в сумі 1 415 507,26 грн. відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Головуючий суддя С.Ю. Дьоміна
Суддя Т.Д. Лилак
Суддя П.Ф. Скутельник
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 10.08.2011 року