01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"21" липня 2011 р. Справа № 25/044-11
Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІПАН», Київська область, Фастівський район, с. Дорогинка
до Закритого акціонерного товариства «ШРБУ № 100», Київська область, Вишгородський район, с. Демидів
про стягнення 15 507,30 грн.
за участю представників:
позивача -ОСОБА_1 (довіреність від 08.06.2011 № 80);
відповідача - не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю «СІПАН» (далі -Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «ШРБУ № 100»(далі -Відповідач) про стягнення 15 507,30 грн. заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Відповідачем грошових зобов'язань за поставлену продукцію по видатковим накладним: від 15.03.2010 № SI-0000142; від 16.03.2010 №-0000148; від 17.03.2010 № SI-0000152; від 18.03.2010 № SI-0000155.
Ухвалою господарського суду Київської області від 25.05.2011 порушено провадження у справі № 25/044-11 та призначено її до розгляду на 09.06.2011.
Представник Позивача у судове засідання 09.06.2011 з'явився, позовні вимоги підтримав повністю, вимоги ухвали суду від 25.05.2011 виконав частково.
У судове засідання 09.06.2011 Відповідач явку своїх повноважних представників не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду від 25.05.2011 не виконав.
Ухвалою господарського суду Київської області від 09.06.2011 розгляд справи відкладено на 23.06.2011.
23.06.2011 за вхідним № 8535 через канцелярію господарського суду Київської області надійшло клопотання Позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю участі його представників у судовому засіданні.
У судове засідання 23.06.2011 Позивач явку своїх повноважних представників не забезпечив, вимог ухвали суду від 09.06.2011 не виконав.
У судове засідання 23.06.2011 Відповідач явку своїх повноважних представників не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду від 09.06.2011 не виконав.
Ухвалою господарського суду Київської області від 23.06.2011 розгляд справи відкладено на 07.07.2011.
Представник Позивача у судове засідання 07.07.2011 з'явився, позовні вимоги підтримав повністю, вимоги ухвали суду від 23.06.2011 виконав.
У судове засідання 07.07.2011 Відповідач явку своїх повноважних представників не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду від 23.06.2011 не виконав.
Ухвалою господарського суду Київської області від 07.07.2011 розгляд справи відкладено на 21.07.2011.
Представник Позивача у судове засідання 21.07.2011 з'явився, позовні вимоги підтримав повністю.
У судове засідання 21.07.2011 Відповідач явку своїх повноважних представників не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав, вимоги ухвал суду від 25.05.2011, від 09.06.2011, від 23.06.2011, від 07.07.2011 не виконав.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 21.07.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника Позивача та керуючись законом, суд -
На виконання умов домовленості між сторонами, Позивачем поставлено продукцію - щебінь гранітний фракцій 5-10 мм і 2-5 мм та відсів гранітний фракції 0-5 мм (далі -Продукція), а Відповідачем отримано поставлену Продукцію, що підтверджується видатковими накладними: від 15.03.2010 № SI-0000142 на суму 2 333,40 грн.; від 16.03.2010 №-0000148 на суму 3 206,70 грн.; від 17.03.2010 № SI-0000152 на суму 6 453,30 грн.; від 18.03.2010 № SI-0000155 на суму 3 513,90 грн., що підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками.
Повноваження представника Відповідача на отримання Продукції за вищевказаними видатковими накладними підтверджується виданою Відповідачем довіреністю від 12.03.2010 № 49 на отримання товарно-матеріальних цінностей від Позивача.
На момент розгляду справи, заборгованість Відповідачем не сплачена, що підтверджується довідками: від 09.06.2011 № 15/162, виданою Відділенням № 472 Публічного акціонерного товариства «ПРАВЕКС-БАНК»та від 09.06.2011 № 111183/0401-1, виданою Публічним акціонерним товариством «СІТІБАНК» про те, що на розрахунковий рахунок Позивача, за період з 01.01.2010 по 08.06.2011 грошові кошти від Відповідача не надходили. Довідки підписані вповноваженими особами банківських установ та скріплені їх печатками.
Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.
Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
З урахуванням статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України судом беруться до уваги вищенаведені видаткові накладні: від 15.03.2010 № SI-0000142 на суму 2 333,40 грн.; від 16.03.2010 №-0000148 на суму 3 206,70 грн.; від 17.03.2010 № SI-0000152 на суму 6 453,30 грн.; від 18.03.2010 № SI-0000155 на суму 3 513,90 грн. та довіреність від 12.03.2010 № 49 на отримання товарно-матеріальних цінностей -у якості письмових доказів поставки Продукції Позивачем та належним шляхом оформленого прийняття Продукції Відповідачем; довідка від 09.06.2011 № 15/162, видана Відділенням № 472 Публічного акціонерного товариства «ПРАВЕКС-БАНК»та довідка від 09.06.2011 № 111183/0401-1, видана Публічним акціонерним товариством «СІТІБАНК»-у якості письмових доказів невиконання Відповідачем зобов'язання по оплаті за поставлену Позивачем Продукцію.
Таким чином, заборгованість Відповідача за поставлену Позивачем Продукцію становить 15 507,30 грн.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно частини 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.
Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини 2 статті 11, частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною 1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
З огляду на обставини справи, судом встановлено, що між Позивачем та Відповідачем укладено у спрощений спосіб господарський договір шляхом прийняття до виконання замовлення про поставку Продукції.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами частини 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивачем направлено на адресу Відповідача претензію від 18.02.2011 № 28 з вимогою сплати боргу протягом семи календарних днів з дати пред'явлення претензії, що підтверджується фіскальним чеком від 25.02.2011 № 4606 УДППЗ «УКРПОШТА»та описом вкладення у цінний лист з відбитком штемпеля поштового відділення.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та відносини між ними визначаються й регулюються Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі -Правила).
Згідно з пунктами 66, 67, 68 Правил при прийнятті для пересилання поштових відправлень, видається розрахунковий документ.
Відповідно до Правил, розрахунковий документ, виданий відправнику поштового відправлення, а саме: фіскальний чек від 25.02.2011 № 4606 та опис вкладення у цінний лист, суд вважає належними доказами надсилання Відповідачеві претензії від 18.02.2011 № 28.
Враховуючи встановлений статтею 530 Цивільного кодексу України строк виконання зобов'язання, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги. Днем пред'явлення вимоги вважається день отримання Претензії Відповідачем, а так як суду не надано належних доказів на підтвердження дати отримання Відповідачем вказаної претензії, то суд бере до уваги дату відправки Претензії на адресу Відповідача та час поштового обігу встановлений відповідно до «Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів»(далі -Нормативи), затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007 № 1149.
Відповідно до частини 4 Нормативів встановлено строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку в межах області та між обласними центрами України в термін - 3 дні. Так як сторони знаходяться в межах однієї області України, то до них застосовується 3-денний строк пересилання кореспонденції.
З урахуванням вказаного, суд визначає дату виникнення зобов'язання Відповідача по оплаті за поставлену Позивачем Продукцію наступним чином. Позивачем направлено Претензію на адресу Відповідача 18.02.2011 (підтверджується наявними у справі доказами), враховуючи визначений 3-денний строк пересилання поштових відправлень, судом встановлено, що датою отримання претензії, а, отже, і виникнення зобов'язання Відповідача по оплаті за поставлену Продукцію є 22.02.2011, а після сплину семиденного строку, у Відповідача виникає прострочення виконання зобов'язання по оплаті за поставлений товар, а саме -02.03.2011.
Згідно з вимогами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З огляду на вищевикладене, письмові докази та пояснення представника Позивача, судом встановлено наявність у Відповідача заборгованості за поставлену Позивачем Продукцію на суму 15 507,30 грн., яка на час розгляду справи не сплачена.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Факт невиконання Відповідачем зобов'язання по оплаті отриманої від Позивача Продукції належним чином доведений, документально обґрунтований, Відповідачем не спростований, а, відтак, вимога Позивача про стягнення з Відповідача суми заборгованості в розмірі 15 507,30 грн. обґрунтована та підлягає задоволенню.
Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на Відповідача.
Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «ШРБУ № 100»(07335, Київська область, Вишгородський район, с. Демидів, урочище Берізки, буд. 3, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36444825) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІПАН»(08512, Київська область, Фастівський район, с. Дорогинка, вул. Кірова, буд. 6, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32981239) 15 507 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот сім) грн. 30 коп. заборгованості, 155 (сто п'ятдесят п'ять) грн. 07 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя С.О. Саванчук
Повне рішення складено 26.07.2011.