01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"05" серпня 2011 р. Справа № 20/003-11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оксіфарм»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К»
про стягнення 84823,17 грн.
Секретар судового засідання (пом судді): Новікова І.С.
Суддя Бабкіна В.М.
за участю представників:
позивача:ОСОБА_1 (довіреність б/н від 20.01.2011 р.)
відповідача:не з'явився
Обставини справи:
Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оксіфарм» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К»про стягнення 84823,17 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу № 021 від 03.05.2007 р., у зв'язку з чим просить суд стягнути штрафні санкції за період непогашення заборгованості за договором № 021 від 03.05.2007 р.
До господарського суду Київської області 02.08.2011 р. від ТОВ «Артур-К»подано клопотання № 02/20 від 02.08.2011 р. про зупинення провадження у даній справі у зв'язку з подачею ТОВ «Артур-К»до господарського суду Київської області заяви про порушення справи про банкрутство та порушенням господарським судом Київської області провадження у справі про банкрутство № Б24/051-11.
У судовому засіданні 05.08.2011 р., розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає зупиненню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Приписами п. 3.8. роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування Арбітражного процесуального кодексу України” (із змінами і доповненнями) N 01-6/244 від 25 лютого 1992 р. визначено, що ст. 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Для застосування частини першої цієї статті, необхідна, зокрема, наявність неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'заної з нею іншої справи органом, що вирішує господарські спори.
Відповідно до ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до п. 41 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про банкрутство” № 15 від 18.12.2009 р., протягом дії мораторію, зокрема, забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства. Дія мораторію поширюється на вимоги кредиторів незалежно від моменту порушення виконавчого провадження за такими вимогами.
Крім того, п. 54 зазначеної Постанови визначено, що Закон і ГПК не містять приписів стосовно заборони прийняття судом позовної заяви до боржника, щодо якого вже порушено справу про банкрутство, а також стосовно вирішення спору за цим позовом по суті. Порушення справи про банкрутство не віднесено статтею 62 ГПК до підстав для відмови судом у прийнятті позовної заяви. Тому суди мають у встановленому ГПК порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушено справу про банкрутство і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після публікації оголошення господарський суд на підставі частини першої статті 79 ГПК ухвалою суду зупиняє позовне провадження і роз'яснює позивачу зміст і наслідки частини другої статті 14 Закону.
Аналогічна позиція міститься в п. 8.13 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” № 04-05/1193 від 04.06.2004 р.
Суд встановив, що ухвалою господарського суду Київської області від 23.06.2011 р. порушено провадження у справі № Б24/051-11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К»та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
02.08.2011 р. у № 141 (5141) видання «Голос України» здійснено публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К».
Згідно ч. 2 ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про зупинення провадження у даній справі до затвердження господарським судом Київської області реєстру вимог кредиторів у справі № Б24/051-11 на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Зупинити провадження у справі № 20/003-11 до затвердження господарським судом Київської області реєстру вимог кредиторів у справі № Б24/051-11.
Суддя Бабкіна В.М.