83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
22.07.11 р. Справа № 15/192
Суддя господарського суду Донецької області Соболєва С.М.
при секретарі судового засідання Макогон Я.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Каховський завод електрозварювального устаткування” м. Каховка (код ЄДРПОУ 00213993)
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Маріупольський завод важкого машинобудування” м. Маріуполь (код ЄДРПОУ 20355550)
про стягнення основного боргу в сумі 63309,39грн.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача - ОСОБА_1. (довіреність)
По справі була оголошена перерва з 22.06.2011р. на 06.07.2007р. на 11год. 45хаил. та з 18.07.2011р. на 22.07.2011р. на 11год. 00хвил.
Позивач, Відкрите акціонерне товариства “Каховський завод електрозварювального устаткування” м. Каховка звернувся до господарського суду Донецької із позовом до Відкритого акціонерного товариства “Маріупольський завод важкого машинобудування” м. Маріуполь про стягнення основного боргу в сумі 323156,45 грн., 3% річних у розмірі 14635,00 грн., інфляції в сумі 110196,35 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 16 листопада 2010р. позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Каховський завод електрозварювального устаткування” м. Каховка до Відкритого акціонерного товариства “Маріупольський завод важкого машинобудування” м. Маріуполь про стягнення основного боргу в сумі 323156,45грн., 3% річних у розмірі 14635,00грн., інфляції в сумі 110196,35 грн., задоволені частково, стягнуто на користь позивача суму у розмірі447961,24 грн., а саме основний борг на суму 323156,45 грн., 3% річних в розмірі 14608,44 грн., інфляцію в сумі 110196,35 грн.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.02.2011р. рішення господарського суду донецької області від 16.11.2010р. скасовано, у позові Відкритого акціонерного товариства „Каховський завод електрозварювального устаткування” відмовлено повністю.
Вищим господарським судом України, у зв'язку із надходженням касаційної скарги від Відкритого акціонерного товариства „Каховський завод електрозварювального устаткування”, було прийнято постанову 21 квітня 2011р., якою касаційну скаргу задоволено частково, постанову Донецького апеляційного господарського суду в частині відмови в позові про стягнення з ВАТ „Маріупольський завод важкого машинобудування” на користь ВАТ „Каховський завод електрозварювального устаткування” 63309,39грн. та рішення господарського суду донецької області від 16.11.2010р. скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 12 травня 2011р. справу №15/192 в частині стягнення основного боргу в сумі 63309,39грн. прийнято до судового провадження.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на акти звірки взаєморозрахунків від 28.11.2005р., графіки погашення заборгованості відповідача перед позивачем від 12.12.2005р. та від 14.03.2007р., висновок судово-економічної експертизи №1175/1176-10. Крім того позивач зазначає, що лист №23/266 від 27.06.2007р. є вимогою на погашення боргу, оскільки з нього вбачається, що позивач просив погасити заборгованість не тільки за графіком погашення заборгованості від 14.03.2007р., але і за іншими графіками, які були складені до нього.
Заявою від 19.07.2011р. (вх. №02-41/31909) позивач просить суд розглянути справу за його відсутністю.
Відповідач в письмових поясненнях від 20.06.2011р. (вх. №02-41/24433) проти позову заперечує та зазначає, що позивачем вимоги щодо оплати боргу по спірним видатковим накладним на суму 63309,39грн. заявлено не було, у зв'язку із чим у позивача не виникло, а у відповідача відсутнє зобов'язання щодо оплати заявленої суми.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, господарський суд, встановив :
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами фактично склалися господарські правовідносини на поставку електрозварювального устаткування. На початок 2006 року заборгованість ВАТ "МЗВМ" перед ВАТ "КЗЕУ" складала суму 1254544,22грн., яку відповідач визнав, про що свідчить акт взаємозвірки від 28.11.2005 року, підписаний сторонами.
Також у матеріалах справи є графік погашення заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 472216,74 грн. станом на 14.03.2007 р. (період погашення з березня 2007р. по травень 2007р.).
Оскільки між Позивачем та Відповідачем був узгоджений графік погашення заборгованості від 12.12.2005 року та існуюча заборгованість Відповідачем частково сплачувалась, ВАТ "КЗЕУ" для підтримання взаємовигідного співробітництва винайшло змогу і на далі постачати Товар ВАТ "МЗВМ" за його замовленнями, що відображались у листах Відповідача.
В період з 03.08.2006року по 11.09.2007 року Позивачем було передано Відповідачу товару на загальну суму 321336,52 грн., що підтверджується видатковими накладними з підписом відповідача про отримання товару та довіреностями на отримання матеріальних цінностей встановленої форми.
В період з 14.02.2006 року по 12.12.2007 року відповідач перерахував на банківський рахунок ВАТ "КЗЕУ" 1252724,29 грн.
Враховуючи зазначене, позивач вважав, що заборгованість відповідач на час звернення до суду становить 323156,45грн., однак згідно постанови ВГСУ від 21.04.2011р. розглядається борг в сумі 63309,39грн.
В обґрунтування того факту, що строк виконання грошового зобов'язання для відповідача наступив згідно ст. 530 ЦК України, позивач в якості письмової вимоги посилається на лист № 23/266 від 27.06.2007р. з вимогою оплатити основний борг за отриманий товар в сумі 372216,74грн. з ПДВ, у тому числі 135668,32грн. з ПДВ складає борг за 2004р.
Однак відповідач у відзиві заперечує факт одержання ним від позивача рахунків для оплати товару, отриманого за видатковими накладними: № РН-0000704 від 31.08.2006 р., № РН-0000728 від 08.09.2006 р., № РН-0000070 від 12.02.2007 р., № РН-0000071 від 12.02.2007 р., № РН-0000157 від 22.03.2007 р. на загальну суму 63309,39грн., у зв'язку з чим відповідач вважає, що строк оплати за цими видатковими накладними для нього не наступив.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача не обґрунтовані та не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).
Ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Таким чином, суд вважає, що зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту
Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 644 ч. 1 ЦК України, якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття.
Згідно ст. 181 ч.1 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Із матеріалів справи видно, що пропозиції позивача укласти договір купівлі-продажу викладені у формі видаткових накладних та рахунків-фактур, в яких містяться всі істотні умови: предмет договору, ціна, кількість товару. Факт прийняття пропозиції відповідачем підтверджують дії, які засвідчують бажання укласти договір купівлі-продажу на запропонованих умовах, а саме: отримання товару шляхом підписання видаткових накладних, актів прийому-передачі продукції, видача довіреностей на осіб, уповноважених на отримання товарно-матеріальних цінностей, здійснення часткової оплати товару згідно банківських виписок, завірені копії яких містяться в матеріалах справи.
З наведеного вбачається, що між сторонами склалися правовідносини купівлі-продажу товару.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.
Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
На виконання вимог ВГСУ, які викладені в постанові від 22.02.2011р. суд дослідив матеріали справи повно та всебічно з'ясував обставини справи та встановив, що в матеріалах справі відсутні документи, які б підтверджували пред'явлені вимоги по оплаті товару, отриманого за накладними РН-0000704 від 31.08.06р., №РН-0000728 від 08.09.06р., №РН-0000070 від 12.02.07р., №РН-0000071 від 12.02.07р., №РН-0000157 від 22.03.07р. Лист від 27.06.07р. №23/266 з вимогою сплатити суму боргу у розмірі 372216,74грн, на який позивач посилається в обґрунтування своїх вимог як на пред'явлену вимогу відповідно до ст. 530 ЦК України, не містить інформація з чого саме сформована заборгованість, на підставі яки накладних, рахунків або договору вона виникла. Крім того в даному листі зазначена заборгованість у розмірі 372216,74грн., з яких 135668,32грн. - заборгованість за 2004р.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
В силу ст. 32 ГПК України , доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За приписами ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відтак оскільки в матеріалах справи відсутні докази пред'явлення вимоги відповідно до ст. 530 ЦК України щодо сплати суми боргу за видатковими накладними РН-0000704 від 31.08.06р., №РН-0000728 від 08.09.06р., №РН-0000070 від 12.02.07р., №РН-0000071 від 12.02.07р., №РН-0000157 від 22.03.07р. на суму 63309,39грн. суд дійшов висновку, що у відповідача не виник обов'язок щодо сплати зазначеної суми. Відтак позовні вимоги про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Маріупольський завод важкого машинобудування” суми боргу у розмірі 63309,39грн. задоволенню не підлягають.
Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,
У позові Відкритого акціонерного товариства “Каховський завод електрозварювального устаткування” м. Каховка до Відкритого акціонерного товариства “Маріупольський завод важкого машинобудування” м. Маріуполь про стягнення основного боргу в сумі 63309,39грн. відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Соболєва С.М.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
< Текст >