28.07.2011 року Справа № 5005/3979/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Швеця В.В. (доповідач)
суддів: Павловського П.П., Чус О.В.
при секретарі: Литвин А.П.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1 від 26.03.1996 р.;
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 12.04.2011 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” в особі Криворізьких міських електричних мереж на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2011 р. у справі № 5005/3979/2011
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг
до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”, м. Дніпропетровськ в особі Криворізьких міських електричних мереж, м. Дніпропетровськ
про визнання рішення енергопостачальних незаконним та припинення його, як протиправного
та за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” в особі Криворізьких міських електричних мереж
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення вартості не облікованої електричної енергії у розмірі 55582 грн. 04 коп. та витрат на проведення експертизи приладу обліку у розмірі 212,22 грн.,
Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” в особі Криворізьких міських електричних мереж, в якому просив визнати незаконним рішення комісії по розгляду акта про порушення споживачем правил користування електричною енергією, оформленого протоколом № 415/9 від 10.11.2010р., за актом № В 000678 про порушення ПКЕЕ від 29.10.2010р., про нарахування Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 суми в розмірі 55 582 грн. 04 коп. на відшкодування не облікованої електричної енергії внаслідок порушення ним правил користування електричною енергією; припинити, як протиправне, рішення комісії по розгляду акта про порушення споживачем правил користування електричною енергією, оформлене протоколом № 415/9 від 10.11.2010р., за актом № В 000678 про порушення ПКЕЕ від 29.10.2010р. про нарахування Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 суми в розмірі 55 582 грн. 04 коп. на відшкодування необлікованої електричної енергії внаслідок порушення ним правил користування електричною енергією.
Позовні вимоги мотивовані посиланням на те, що оформлене протоколом рішення комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ, прийняте за результатом розгляду акта про порушення правил користування електричною енергією, за своєю правовою природою є актом ненормативного характеру, який має обов'язковий характер для споживача щодо сплати вартості недорахованої електричної енергії.
Також, як на правові підстави позову позивач посилається на п. 6.42. Правил користування електричною енергією, ст.ст. 173, 179, 193, 275-277 ГК України.
Під час розгляду справи, Відкрите акціонерне товариство “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” в особі Криворізьких міських електричних мереж подало зустрічний позов, в якому просило стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь вартість не облікованої електричної енергії у розмірі 55 582 грн. 04 коп. та витрати на проведення експертизи приладу обліку в розмірі 212, 22 грн.
Зустрічні позовні вимоги мотивовані виявленим постачальником електричної енергії порушенням Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 правил користування електричною енергією, про що складено акт № В 000678 від 29.10.2010р., прийняттям комісією постачальника електричної енергії рішення про донарахування вартості недоврахованої електроенергії у сумі 55 582, 04 грн., не оплатою позивачем у справі виставленого рахунку на наведену суму. З посиланням на ст.224 ГК України позивач за зустрічним позовом вважає донараховану вартість недоврахованої електроенергії та витрати на проведення експертизи приладу обліку своїми збитками.
Рішенням господарського суду від 14.04.2011 у справі № 5005/3979/2011 (суддя Коваль Л.А.) в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.
Приймаючи згадане рішення, господарський суд виходив з того, що звернувшись з позовами про захист своїх порушених прав, позивач та відповідач обрали неналежний спосіб захисту порушеного права.
Не погодившись з даним рішенням, публічне акціонерне товариство “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” в особі Криворізьких міських електричних мереж звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом скасувати, прийняти нове рішення про задоволення зустрічного позову.
У відзиві на апеляційну скаргу Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскільки вважає, що відсутні підстави для скасування рішення.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору оренди нежитлових приміщень (будівель, споруд) від 07.04.2009р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є орендарем нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1.
Пунктом 4.4.4 договору оренди передбачено, що орендар зобов'язується вести облік спожитої електроенергії, встановивши та зареєструвавши електролічильник, інших облікованих послуг, укласти договір.
Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" та пунктом 1.3. Правил встановлено, що споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Відповідно до договору № 606014 від 07.11.2006 р., укладеному між Відкритим акціонерним товариством “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” (постачальник) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (споживач), постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 80кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Пунктом 2.1. цього договору сторони узгодили, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.
Відповідно до п. 4.2.3. договору споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, у разі наступних дій або бездіяльності споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, пошкодження та (або) зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.
29.10.2010р. Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Криворізьких міських електричних мереж (постачальник електричної енергії) здійснило перевірку дотримання Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (споживач) Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України (НКРЕ) від 31.07.1996р. № 28 в редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005р. № 910 з подальшими змінами (далі -Правила) при користуванні споживачем електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1, готельний комплекс, за наслідками якої складено акт В № 000678 про порушення споживачем Правил користування електричною енергією та/або умов договору (далі -Акт).
Перевіркою встановлено, що споживач при користуванні електричною енергією за зазначеною вище адресою порушив п. 6.40 Правил. Порушення полягає у використанні пристрою (постійних магнітів), які знижують покази розрахункового електролічильника № 498373, внаслідок чого спожита електроенергія не враховується в повному обсязі. Відповідно до змісту акту від регулярного використання зовнішніх постійних магнітів розмагнічені тормозні магніти електролічильника. Електролічильник заводський № 498373 знятий, упакований в сейф-пакет № С30051120 для проведення експертизи.
Згідно акту проведення експертизи лічильника від 04.11.2010р. № 24552 лічильник № 498373 працює не в класі точності - розмагнічені постійні магніти в результаті впливу постійного поля.
10.11.2010р. відбулося засідання комісії по розгляду Акту про порушення споживачем Правил користування електричною енергією № В 000678 від 29.10.2010р., про що складено протокол засідання комісії № 415/9.
Комісією по розгляду Акту про порушення Правил користування електричною енергією № В 000678 від 29.10.2010р. прийнято рішення про проведення нарахування вартості недоврахованої електричної енергії за період з 22.03.2010р. (дата попередньої технічної перевірки) по 29.10.2010р. (дата усунення порушення) згідно з пунктом 2.5. та за формулою № 2.4. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, з урахуванням пред'явленого електроспоживання за вказаний період. Згідно протоколу засідання комісії № 415/9 від 10.11.2010р. за недовраховану електроенергію до сплати підлягає 55 582, 04 грн.
На оплату вартості недоврахованої електричної енергії споживачу виставлений рахунок № 606014/В000678/12 на суму 55 582, 04 грн.
Звертаючись до суду з позовом про визнання незаконним рішення комісії по розгляду акту про порушення споживачем правил користування електричною енергією, оформленого протоколом № 415/9 від 10.11.2010 р., позивач виходив з того, що згадане рішення є актом ненормативного характеру, який має обов'язків характер для споживача щодо сплати вартості недорахованої електричної енергії.
Колегія суддів вважає, що рішення комісії по розгляду акту про порушення споживачем правил користування електричною енергією, оформленого протоколом № 415/9 від 10.11.2010 р, яке є предметом спору у даній справі не відноситься до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів) з огляду на таке.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 ЦК України. Одним із таких способів, як указано у пункті 10 частини 1 названої вище статті, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
За ч. 2 ст. 20 ГК України серед актів, визнання незаконними яких передбачено статтею 16 ЦК України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів встановлено, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача. Тобто за змістом вказаної норми господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.
Проте, оскаржене рішення комісії по розгляду акту про порушення споживачем правил користування електричною енергією, оформленого протоколом № 415/9 від 10.11.2010 р., за своїми ознаками до таких актів не відноситься, оскільки не носить характеру обов'язкових до виконання ненормативних актів, а є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання Правил користування електричною енергією.
Згідно зі ст. 235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції -заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.
Частиною 1 статті 236 ГК встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.
Згідно з частиною 2 вищезазначеної статті перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.
Підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною (ч. 1 ст. 237 ГК України).
За частиною 2 статті 237 ГК України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди із застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.
Окрім того, право споживача на оскарження в судовому порядку рішення комісії постачальника передбачено пунктом 6.42. Правил, які є обов'язковими для сторін відповідно до пункту 2.1. договору про постачання електричної енергії № 606014 від 07.11.2006р.
Таким чином, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що згадане рішення є оперативно-господарською санкцією, порядок та підстави застосування якої передбачені ст.ст. 235-237 ГК України.
З огляду на зазначені обставини, господарський суд вірно зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту своїх прав є неправомірним.
Щодо зустрічного позову колегія суддів враховує наступне.
Звертаючись з зустрічним позовом, позивач посилаючись на недовраховану електричну енергію, внаслідок порушення відповідачем Правил користування електричною енергією, просив стягнути з відповідача 1 284,86 грн. на підставі ст.224 ГК України.
Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
При цьому, згідно п.2 наведеної правової норми, під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Стаття 22 ЦК України також визначає збитки, як втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Згідно ст.225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода) на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Таким чином, підставою для настання господарсько-правової відповідальності, передбаченої ст.224 ГК України, є правопорушення, що включає в себе певні елементи: протиправність поведінки особи, заподіяння збитків, вина та причинний зв'язок між ними.
Оскільки, рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості недорахованої спожитої електроенергії є оперативно-господарською санкцією, заінтересована у стягненні оперативно-господарської санкції сторона має право звернутись із заявою про стягнення цієї оперативно-господарської санкції, застосованої у встановленому порядку.
Колегія суддів погоджується в висновком господарського суду, що позивачем за зустрічним позовом обрано неналежний спосіб захисту порушеного права.
Судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні зустрічного позову в частині задоволення позовних вимог в частині стягнення суми збитків, пов'язаних з проведенням експертизи приладу обліку, через недоведення належними засобами доказування зустрічного позову в цій частині.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
У зв'язку з необхідністю приведення діяльності у відповідність до Закону України “Про акціонерні товариства” найменування Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” змінено на Публічне акціонерне товариство “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”, тому колегія суддів вважає за необхідне замінити відповідача на Публічне акціонерне товариством “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення прийнято місцевим господарським судом за повністю дослідженими обставинами справи з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 101-103, 105 ГПК України, суд, -
Замінити відповідача Відкрите акціонерне товариство “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” в особі Криворізьких міських електричних мереж на Публічне акціонерне товариство “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”.
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” в особі Криворізьких міських електричних мереж залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2011 р. у справі № 5005/3979/2011 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя В.В.Швець
Судді П.П.Павловський
О.В.Чус