Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"11" серпня 2011 р. Справа № 5023/5046/11
вх. № 5046/11
Суддя господарського суду Савченко А.А.
при секретарі судового засідання Даниленко О.О.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, дов.№01-62юр/160 від 10.01.11р.
відповідача - ОСОБА_2., дов.№б/н від 01.07.11р., Зайцев А.В., дов.№б/н від 01.08.11р.
розглянувши справу за позовом АК "Харківобленерго" м. Харків
до Олексіївська виправна колонія № 25 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Хо, м. Харків
про стягнення 106965,75 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 95959,61грн. заборгованості за електроенергію (в тому числі: тарифна складова - 79966,33грн., ПДВ у розмірі 20% - 15993,28грн.), 765,28грн. пені, 2194,65грн. - 3% річних та 8046,21грн. інфляційних. Свої вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов*язань за договором про постачання електричної енергії № 2-455К, укладеним між сторонами 06.02.2008р., внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не погашена.
В судовому засіданні оголошувалася перерва з 21.07.2011р. до 04.08.2011р., та з 04.08.2011р. до 11.08.2011р.
В судовому засіданні представник позивача зазначив про погашенння відповідачем заборгованості за електричну енергію.
Представник відповідача в судовому засіданні зазначив про відсутність боргу перед позивачем з електричної енергії. Проти стягнення пені, 3% річних та інфляційних заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов від 11.08.2011р. Окрім того, відповідачем заявлено клопотанння про зменшення розміру пені, інфляційних та 3% річних на 50%, у зв*язку з тим, що його підприємство є бюджетною установою, не має власних коштів та його фінансуванння здійснюється виключно за рахунок бюджету.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, якими зазначено, що до суду подано усі необхідні докази, встановив наступне.
06.02.2008 року між сторонами був укладений Договір № 2-455К про постачання електричної енергії (надалі - Договір).
Відповідно до умов Договору позивач зобов'язався постачати електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача (відповідача) в обсягах, визначених відповідно до додатку № 3.1 до цього Договору, а відповідач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до нього, дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами договору, щомісяця у встановлений договором строк надавати постачальнику звіт про обсяги спожитої електричної енергії за розрахунковий період за встановленою формою.
Відповідно до п.1 Додатку № 2 до Договору розрахунковий період встановлено споживачу з 1 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.
Обгрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що свої зобов'язання за Договором він виконав в повному обсязі, у травні 2011р. поставив відповідачеві електроенергію, але відповідач не виконав належним чином договірні зобов'язання з оплати отриманої електричної енергії, внаслідок чого за цей період утворилась заборгованість (тарифна складова) в сумі 79966,33грн. Крім того, у відповідності до вимог Закону України „Про податок на додану вартість” позивачем нарахована заборгованість по податку на додану вартість на електричну енергію в розмірі 20% в сумі 15993,28грн. за цей період.
Однак, як свідчать додатково надані сторонами докази, відповідач, ще до звернення позивача з позовом до суду сплатив заборгованість за отриману електричну енергію в сумі 24400,00грн., що належним чином підтверджується залученими до матеріалів справи засвідченими копіями платіжних доручень № U1099367 та № U1100021 від 14.06.2011р.
Таким чином, на момент звернення позивача з позовом до суду, заборгованість відповідача на суму 24400,00грн. була відсутня, у зв*язку з чим суд визнає позовні вимоги в цій частині безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо решти заборгованості з електричної енергії в сумі 71559,61грн., як свідчать матеріали справи, а саме залучені до матеріалів справи засвідчені копії платіжних доручень № 1031 від 25.06.2011р. та № 1121 від 12.07.2011р., зазначена сума боргу була сплачена відповідачем після звернення позивача з позовом до суду. Враховуючи, що на час розгляду справи в суді між сторонами в цій частині відсутній предмет спору, суд вважає необхідним в частині стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 71559,61грн. припинити провадження по справі на підставі п.1-1ст.80 ГПК України.
Щодо решти боргу суд вважає, що оскільки у відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу, вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 8046,21грн. за період з жовтня 2009р. по травень 2011р. та 3% річних в сумі 2194,65грн. за період з жовтня 2009р. по травень 2011р. є обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.
Твердження відповідача про невірність розрахунків цих сум, виконаних позивачем, суд не приймає до уваги, оскільки матеріалами справи підтверджено, що розрахунок проведено з урахуванням строків оплат, встановлених договором та проведеними відповідачем оплатами.
Клопотання відповідача про зменшення сум інфляційних та 3% річних на 50% суд вважає не підлягаючим задоволенню, оскільки ці суми не є санкціями, право на зменшення яких у винятковому випадку надано суду, а є засобами захисту прав стягувача від знецінення грошових коштів, обов*язок сплати яких покладено на відповідача у встановленому законом та договором порядку.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п.6 додатку № 2 до Договору про порядок розрахунків зобов'язання відповідача забезпечуються нарахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу. Позивачем наданий обгрунтований розрахунок пені за період з червня 2010р. по січень 2011р.
Але, оскільки обставини справи свідчать про те, що відповідач є неприбутковою установою та фінансується з державного бюджету, внаслідок чого він не мав змоги вчасно розрахуватися з позивачем, та здійснив повний розрахунок тільки коли надійшли кошти, суд вважає можливим задовольнити клопотання відповідача, та у відповідності до п.3 ст.83 ГПК України та ст. 233 ГК України у винятковому випадку зменшити розмір пені на 50 % та стягнути з відповідача 382,64грн. пені
У відповідності із ст.49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 825,66грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 182,17грн. покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. 625 ЦК України, статтями 1, 12, 47, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 ГПК України, -
В задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру інфляційних та 3% річних на 50% відмовити. Клопотання відповідача про зменшення розміру пені задовольнити. Зменшити розмір пені на 50%.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Олексіївської виправної колонії № 25 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області (661242, м.Харків, вул. Цезаря Кюї,44, код ЄДРПОУ 08564541, в тому числі п/р 35216001000469 у ГУДКУ в Харківській обл., МФО 851011) на користь Акціонерної компанії „Харківобленерго” (61037, м. Харків, вул. Плеханівська,149 код 00131954)
- на п/р 26003010050912 в АТ "Банк Золоті Ворота", МФО 351931 - 382,64грн. пені, 8046,21грн. інфляційних, 2194,65грн. - 3% річних, 825,66грн. витрат по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 182,17грн.
Після набрання рішеннням законної сили видати наказ.
В частині стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 71559,61грн. провадження по справі припинити на підставі п.1-1ст.80 ГПК України.
В решті позову відмовити.
Суддя Савченко А.А.
Повне рішення складено 11.08.2011 року.