01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
11.07.2011 № 23/88
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів: Новікова М.М.
Зубець Л.П.
при секретарі:
ОСОБА_1 - фізична особа-підприємець
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня»
на рішення господарського суду міста Києва
від 10.05.2011
у справі № 23/88 (суддя Кирилюк Т.Ю.)
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Відкритого акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня»
про стягнення 74 448,00 грн.
На розгляд господарського суду м. Києва були передані позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1, позивач) про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня» (надалі - ВАТ «Завод «Ленінська кузня», відповідач) 56 000,00 грн. основного боргу, 15 088,00 грн. інфляційних втрат та 3 360,00 грн. 3% річних. Загалом сума позовних вимог склала 74 448,00 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 10.05.2011 у справі № 23/88 позов задоволено частково: задоволені вимоги про стягнення основного боргу в сумі 32 000,00 грн., інфляційних втрат в сумі 10 392,00 грн., 3% річних в сумі 2 467,07 грн., 448,59 грн. державного мита та 142,20 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ВАТ «Завод «Ленінська кузня» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення господарського суду м. Києва у справі № 23/88 від 10.05.2011 шляхом викладення п. 2 резолютивної частини рішення в частині речення, що стосується стягнення інфляційних втрат та 3% річних на користь позивача в наступній редакції: «Стягнути ... 10 374 (десять тисяч триста сімдесят чотири) грн. 42 коп. - інфляційні втрати, 2 461 (дві тисячі чотириста шістдесят одну) грн. 80 коп. - 3% річних ... ».
В судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Вимоги та доводи апеляційної скарги відповідача мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. З розміром основної заборгованості, яка складає 32 000,00 грн., відповідач погоджується повністю. На думку відповідача, порушення норм матеріального права полягає в тому, що судом першої інстанції невірно розраховано суми інфляційних втрат та 3% річних. Так, відповідач посилається на Лист Верховного Суду України від 03.04.97 № 62-97 «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», відповідно до якого розрахунок боргу з урахуванням індексу інфляції виконується шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на середній індекс інфляції за період прострочення оплати заборгованості. Відповідач стверджує, що сума внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з іншого місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число відповідного місяця, інфляційна зміна розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 число місяця, то інфляційна зміна розраховується з урахуванням цього місяця.
Таким чином, за розрахунком відповідача борг відповідача перед позивачем складає 44 836,22 грн. з яких: 32 000,00 грн. - сума основного боргу; 10 374,42 грн. - інфляційні втрати; 2 461,80 грн. - 3% річних.
Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін.
Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
01.01.2007 між ФОП ОСОБА_1 (виконавець) та ВАТ «Завод «Ленінська кузня» (замовник), укладено договір на виконання послуг № 16-07 (надалі - договір), предметом якого є регулювання взаємин сторін по виконанню послуг з контролю, обліку та руху товарно-матеріальних цінностей (надалі - ТМЦ), в тому числі металовідходів відповідача; обліку та руху ТМЦ орендарів, пов'язаних договорами навантажувально-розвантажувальних робіт з відповідачем.
01.01.2008 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору, якою пролонгували договір № 16-07 від 01.01.2007 до 31.12.2008.
Відповідно до п. 2.1 договору вартість наданих послуг визначається за домовленістю, враховуючи інфляційні процеси з умовою збереження рівня рентабельності. На момент підписання договору вартість послуг становила 8 000,00 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач у період з 31.05.2008 по 30.09.2008 надав відповідачу послуги на загальну суму 32 000,00 грн., що підтверджується актами прийому-передачі послуг від 31.05.2008, від 30.06.2008, від 31.08.2008 та від 30.09.2008.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).
Пунктом 2.4 договору встановлено, що оплата за надані послуги здійснюється щомісячно на протязі трьох банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі робіт та послуг.
Доказів погашення заборгованості з боку відповідача до матеріалів справи не надано, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума основного боргу в розмірі 32 000,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідачем не подано доказів своєчасного розрахунку за надані йому позивачем послуги, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних є правомірними.
Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що 3% річних та інфляційні втрати невірно розраховані судом першої інстанції колегією суддів спростовуються. Колегія суддів здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат дійшла висновку, що 3% річних та інфляційні втрати розраховані судом першої інстанції відповідно до періоду прострочення виконання зобов'язання відповідачем.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог і в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2 467,07 грн. - 3% річних та 10 392,00 грн. - інфляційних втрат.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня» задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду м. Києва від 10.05.2011 у справі № 23/88 має бути залишене без змін.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня» залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 10.05.2011 у справі № 23/88 залишити без змін.
Матеріали справи № 23/88 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя Мартюк А.І.
Судді Новіков М.М.
Зубець Л.П.