01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
13.07.2011 № 7/295
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів: Баранця О.М.
Синиці О.Ф.
при секретарі:
За участю представників сторін:
Від позивача - ОСОБА_1. ( довір. №227 від 30.06.2011р.);
Від відповідача - не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства „Відраденське”
на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2010р.
у справі № 7/295 (суддя Якименко М.М.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія
„Київводоканал”
до Комунального підприємства „Відраденське”
про стягнення заборгованості за гадання послуг з водопостачання та
водовідведення в сумі 571 727,48 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.09.2010р. у справі №7/295 позов задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства „Відраденське” на користь Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал” 540 666 грн. 24 коп. основного боргу, 18 859 грн. 18 коп. інфляційних втрат, 1 557 грн. 71 коп. - 3% річних, 100 грн. пені, 5 717 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Рішення Господарського суду міста Києва грунтується на тому, що позивач послуги згідно умов договору виконав в повному обсязі за період з 01.12.2009р. по 01.04.2010р. надавши відповідачу послуг на суму 3 022 792,64 грн., в той час як відповідач взяті на себе зобов'язання по договору на поставку питної води та приймання стічних вод виконав частково, внаслідок чого у нього за період з 01.12.2009р. по 01.04.2010р. виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 540 666,24 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2010р. та прийняти нове рішення.
В апеляційній скарзі відповідач вказує про те, що згідно розрахунку відповідача за надані послуги по теплових пунктах, які знаходяться на балансі відповідача за період з грудня 2009 р. по березень 2010р. сума заборгованості підприємства становила 17 899,10 грн. 02 липня 2010р. відповідачем заборгованість перед позивачем було погашено.
Скаржник в апеляційній скарзі зазначає й про те, що договором №08204-А/2-09 від 01.04.2008р. „На постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі” не передбачено надання послуг щодо постачання холодної води, що використовується на підігрів.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2010р. розгляд апеляційної скарги призначено на 01.12.2010р.
01.12.2010р. оголошено перерву до 22.12.2010р., 22.12.2010р. оголошено перерву до 29.12.2010р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.12.2010р. зупинено провадження у справі та призначено судово-економічну експертизу.
27.05.2011р. справу №7/295 повернуто з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та зазначено, що ухвала від 29.12.2010р. залишається без виконання у зв'язку з тим, що оплату ВАТ „АК „Київводоканал” не здійснено.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду поновлено провадження у справі 7/295, розгляд апеляційної скарги призначено на 15.06.2011р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2011р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 29.06.2011р.
У зв'язку з хворобою судді розгляд справи з 29.06.2011р. перенесено на 13.07.2011р.
В судове засідання апеляційного суду 13.07.2011р. не з'явився представник відповідача.
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази належного повідомлення представників сторін про дату та час судового засідання ( розписка від 29.06.2011р.) судова колегія ухвалила, розглядати апеляційну скаргу у відсутності представника відповідача.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін колегія суддів встановила наступне.
Між позивачем та відповідачем 01.04.2008р. укладено договір на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі №08204-А/2-09.
Відповідно до п. 1.1 договору, зазначений договір укладається у відповідності із Законом України “Про питну воду та питне водопостачання”. За даним договором постачальник зобов'язувався надати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у міську каналізаційну мережу, а абонент зобов'язувався здійснити своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах даного договору,
дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановленні Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994р., зареєстрований в Міністерстві юстиції 22.07.1994р. за № 165/374 (далі-Правил), а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.
Обсяг води, що підлягає постачанню, надається абонентом у вигляді нормативного розрахунку, який узгоджується з постачальником і є невід'ємною частиною договору.( п. 1.3 договору).
Обсяг поставки води підлягає узгодженню з постачальником кожного наступного року з моменту укладання договору. Загальний обсяг поставлених за цим договором послуг визначається загальною кількістю наданих абоненту протягом дії договору кубічних метрів води та прийнятих у міську каналізацію стічних вод.
Кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за кількістю води, що находить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями водолічильників (п.2.1.4 договору та п.п. 21.1, 21.2 Правил).
Пунктом 2.1.1 договору, сторони передбачили, що облік поставленої води та прийнятих стоків здійснюється за показанням водолічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об'єктів водопостачання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом.
Згідно до п.2.1.2 договору зняття показань з водолічильника (-ків) здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента із стабільним об'ємом водопостачання (20 м. куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватись постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячні платіжні документи, виходячи із його середньодобового споживання води. Показання водолічильника за відповідний період можуть бути прийнятті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником є підставою для виставлення платіжних документів на оплату наданих послуг.
Відповідно до п.2.1.6 договору відповідач щоквартально зобов'язаний був направляти свого представника до позивача із необхідними обліковими та бухгалтерськими документами для проведення звіряння обсягів наданих послуг у відповідному звітному періоді та розрахунків. В разі невиконання відповідачем цих вимог, облікові дані ВАТ АК “Київводоканал” вважаються погодженими відповідачем.
Відповідно до п. 2.2.2 та п. 2.2.4 Договору відповідач здійснює оплату отриманих вищезгаданих послуг щомісячно у безготівковій формі у
десятиденний термін з дня направлення позивачем платіжного документу до установи банку, а у разі неотримання від позивача поточного щомісячного платіжного документу відповідач здійснює оплату вартості наданих йому послуг 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи із фактичної кількості спожитих послуг та діючого тарифу (відповідно до п. 1.10 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України тарифи на користування водою від комунальних водопроводів та приймання стічних до комунальної каналізації визначаються згідно з чинним законодавством України без будь-яких додаткових узгоджень з абонентами розмірів цих тарифів та термінів їх введення).
Пунктом 2.2.5 договору, сторони погодили, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених в розрахунковому документі, абонент зобов'язується у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту . В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною.
З матеріалів справи вбачається, що за період з 01.12.2009р. по 01.04.2010р. позивач надав відповідачу послуг, згідно умов договору, на суму 3 022 792, 64 грн., що підтверджується даними маршрутних листів і розшифровок рахунків абонента та актів про зняття показань водолічильника за вказаний період.
В свою чергу відповідач взяті на себе зобов'язання по договору виконав частково, внаслідок чого у останнього за період з 01.12.2009р. по 01.04.2010р. виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 540 666, 24 грн.
Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що договором №08204-А/2-09 від 01.04.2008р. «На постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі» не передбачено надання послуг щодо постачання холодної води , що використовується на підігрів до уваги судовою колегією не приймаються з огляду на наступне.
Статтею 19 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” передбачено здійснення надання послуг питного водопостачання на підстав договору.
Комунальне підприємство „Відраденське” є споживачем послуг питного водопостачання та водовідведення, що надаються ВАТ АК „Київводоканал” відповідно до договору №08204-А/2-09 від 01.04.2008р. Згідно договору позивач зобов'язався постачати відповідачу питну воду, приймати каналізаційні стоки, а відповідач в свою чергу - своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані послуги.
ВАТ АК „Київводоканал” є виробником та постачальником послуг центрального питного водопостачання, а КП „Відраденське” відповідно до договору є споживачем таких послуг, а тому зобов'язаний оплачувати отримані послуги, оскільки ним була спожита питна вода, в тому числі і для потреб гарячого користування, та скинуто стоки у систему міської каналізації.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Заперечення відповідача щодо обов'язку сплачувати обсяги питної води, використаної для потреб гарячого водопостачання, суперечать вимогам п.3.13. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року N 190 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 2008 р. за N 936/15627, відповідно до якого суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.
Зважаючи на встановлені обставини справи судова колегія прийшла до висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 540 666 грн. 24 коп. підлягають задоволенню.
Позивач також просив стягнути з відповідача 18 859,18 грн. - інфляційні втрати та 1 557,71 грн. - 3% річних за прострочення грошового зобов'язання (розрахунок у матеріалах справи).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наданий позивачем розрахунок здійснено відповідно до вимог чинного законодавства, а тому колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в цій частині.
Оскільки відповідач припустився прострочення платежу, позивач, на підставі п. 4.2. договору, просив стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 10 644,35 грн.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало було виконано.
В пункті 4.2. договору передбачено, що у разі прострочення відповідачем строків розрахунку за надані послуги, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Пеня за прострочення оплати нараховується протягом строку позовної давності і іншим строком не обмежується.
Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що на підставі ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України розмір неустойки, яка позивачем заявлено розмірі 10 644,35 грн. підлягає зменшенню та стягненню підлягає з відповідача пеня у розмірі 100,00 грн.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду - підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу, колегія суддів, -
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Відраденське” залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2010р. у справі № 7/295 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 7/295 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Пашкіна С.А.
Судді Баранець О.М.
Синиця О.Ф.