01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
13.07.2011 № 8/63
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Поляк О.І.
суддів: Кропивної Л.В.
Рудченка С.Г.
при секретарі: Помаз І.А.
у відкритому судовому засіданні,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: ОСОБА_2
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення господарського суду Чернігівської області
від 31.05.2011 року (дата підписання - 03.06.2011 року)
у справі № 8/63 (суддя - Оленич Т.Г.)
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_3
ОСОБА_4
про перевід прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу частки
Суть рішення і апеляційної скарги:
У травні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства від 07.10.2008 року, укладеного між відповідачами.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 31.05.2011 року (дата підписання - 03.06.2011 року) у справі № 8/63 (суддя - Оленич Т.Г.) у позові відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішення суду першої інстанції, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просив оскаржуване рішення скасувати і прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована неправильним застосуванням норм матеріального права судом першої інстанції, зокрема, ст. ст. 10, 53 Закону України «Про господарські товариства» та ст. 1467 ЦК України, а також не застосуванням ст. 362 вказаного Кодексу.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2011 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.07.2011 року.
У судове засідання 13.07.2011 року з'явилися представники позивача та відповідача-2; представник відповідача-1 у призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник відповідача-2 відзиву на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні проти доводів апелянта заперечував та просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, Київський апеляційний господарський суд, -
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 4.2 установчого договору про створення та діяльність ТОВ «Гудвіл» ОСОБА_1 є учасником ТОВ «Гудвіл», якому належить частка у розмірі 11 500,00 грн. , що становить 50 % статутного фонду товариства.
Крім того, учасниками ТОВ «Гудвіл» також є ОСОБА_3 з часткою у розмірі 3 450,00 грн., що становить 15 % статутного фонду товариства та ОСОБА_4, з часткою у розмірі 8 050,00 грн., що становить 35 % статутного фонду товариства.
Як встановлено місцевим господарським судом та слідує з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЕ № 435448 від 31.05.2011 року, вказані фізичні особи значаться у переліку засновників (учасників) ТОВ «Гудвіл», розмір часток яких у статутному капіталі товариства не змінився.
07.10.2008 року між ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_4 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства, посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 8845.
Відповідно до п. 1.1 договору відповідач-1 передає у власність, а відповідач-2 приймає 15 % статутного капіталу ТОВ «Гудвіл» і зобов'язується сплатити їх вартість на умовах, встановлених договором.
Як слідує зі змісту позовної заяви, в обґрунтування заявлених вимог про переведення прав та обов'язків покупця за вищевказаним договором позивач зазначає, що його переважне право на купівлю частки у статутному капіталі товариства, передбачене ч. 2 ст. 147 ЦК України, є порушеним, оскільки останнього не було повідомлено відповідачем-1 про намір продажу своєї частки в статутному капіталі товариства, як того вимагає ст. 362 ЦК України.
Встановивши вказані обставини справи, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» учасники товариства мають право, зокрема, здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 53 вказаного Закону та ст. 147 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.
Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.
Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.
Пунктом 9.1 Статуту ТОВ «Гудвіл» в редакції, затвердженій зборами учасників від 02.12.2002 року (протокол № 1), державна реєстрація якої здійснена на підставі розпорядження Чернігівського міського голови № 455-р від 04.12.2002 року, учасник товариства може поступитися своєю часткою (її частиною) одному або кільком учасникам товариства, або третім особам. Будь-який учасник має право продавати, передавати, відчужувати в будь-який інший спосіб свою частку або якусь її частину в товаристві на користь третіх осіб без прийняття письмового рішення про це зборів учасників. Якщо таке рішення прийнято, учасник може продавати, передавати, відчужувати в будь-який інший спосіб свою частку або якусь її частину за умови, прийняття особою, що отримує цю долю на себе, зобов'язання виконувати положення цього статуту та установчого договору товариства.
З аналізу наведених норм та положень статуту ТОВ «Гудвіл» слідує, що частка у статутному фонді товариства є власністю учасника товариства, якою він може розпоряджатися за власним розсудом, у тому числі відчужувати її або її частину на користь третіх осіб, тобто тих, які не є учасниками товариства на момент такого відчуження.
При цьому, у разі відчуження власником своєї частки (її частини) третім особам, в силу приписів вищенаведених норм учасники товариства користуються переважним правом купівлі такої частки або її частини пропорційно до розмірів своїх часток.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представниками сторін, продаж частки у статутному фонді товариства за договором від 07.10.2008 року відповідачем-1 був здійснений відповідачу-2, який на момент такого продажу був учасником ТОВ «Гудвіл», а відтак переважне право купівлі відчуженої за вказаним договором частки у позивача не виникло.
Посилання апелянта на те, що він не був повідомлений відповідачем -1 про намір продати свою частку, колегією суддів не розцінюється як обставина, що має своїм наслідком переведення на позивача прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства від 07.10.2008 року, укладеного між відповідачами, оскільки учасник, який відступає свою частку, має право вільного вибору її покупця, у той час, коли ні норми закону, ні положення статуту не наділяють жодного з учасників товариства переважними перед іншими учасниками правами.
При цьому, колегія суддів зазначає, що положення ст. 362 ЦК України, на яку посилається апелянт, можуть застосовуватися за аналогією закону лише у разі продажу учасником товариства своєї частки третій особі.
Твердження апелянта про те, що для відчуження відповідачем-1 належної йому частки відповідачу-2 необхідним було прийняття відповідного рішення зборами учасників товариства, колегія суддів вважає безпідставним з огляду на відсутність законодавчого обмеження права учасника відчужувати свою частку іншому учаснику отриманням згоди інших учасників товариства.
Крім того, п. 9.1 Статуту товариства, на який посилається позивач, отримання такої згоди обов'язковим також не визнається.
В силу ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Проте, звертаючись з позовом до суду, позивачем не обґрунтовано, у чому полягає порушення його прав та охоронюваних законом інтересів укладеним відповідачами договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства від 07.10.2008 року.
За таких обставин колегія суддів не вбачає правових підстав для скасування рішення господарського суду Чернігівської області від 31.05.2011 року у справі № 8/63 та задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1.
В силу ст. 49 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги відповідачів покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Чернігівської області від 31.05.2011 року у справі № 8/63 залишити без змін.
3. Матеріали справи скерувати до господарського суду Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку, встановленому чинним законодавством України.
Головуючий суддя Поляк О.І.
Судді Кропивна Л.В.
Рудченко С.Г.