Постанова від 12.07.2011 по справі 42/359

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2011 № 42/359

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Зеленіна В.О.

Алданової С.О.

при секретарі: Дімаковій Г.О.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1. (дов. від 24.12.2010 р.)

від відповідача ОСОБА_2. (дов. від 12.12.2010 р.)

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерофіс

Лімітед”

на рішення

господарського суду м. Києва

від 12.04.2011 р.

у справі № 42/359 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Державного підприємства “Ровенькиантрацит” (далі

ДП “Ровенькиантрацит”)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерофіс

Лімітед” (далі ТОВ “Інтерофіс Лімітед”)

про стягнення боргу, сум за прострочення виконання

боржником грошового зобов'язання, ціна позову

1 021 834,21 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 12.04.2011 р. по справі № 42/359 позов задоволено: з ТОВ “Інтерофіс Лімітед” стягнуто на користь ДП “Ровенькиантрацит” 768 163,83 грн. боргу, 84 984,10 грн. інфляційних втрат, 35 131 грн. 3 % річних, 79 783,82 грн. пені, 53 771,47 грн. штрафу, 10 218,34 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити частково - в розмірі 387 508,09 грн.. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що при прийнятті рішення місцевим судом не взято до уваги, що договір є неукладеним, адже сторонами не досягнуто згоди щодо обсягів постачання товару. Крім цього, заборгованість за договором відповідача становить 387 508,09 грн., оскільки відповідачем в односторонньому порядку на підставі ст.ст. 601, 604 ЦК України проведено зарахування однорідних зустрічних вимог на суму 380 655,74 грн., тощо.

В судовому засіданні представник апелянта доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити за наведених в скарзі підстав.

Представник позивача доводи скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як підставне й обґрунтоване залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.

Так, 28.10.2010 р. ДП “Ровенькиантрацит” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ “Інтерофіс Лімітед” про стягнення 768 163,83 грн. боргу, 84 984,10 грн. інфляційних втрат, 35 131 грн. 3 % річних, 79 783,82 грн. пені, 53 771,47 грн. штрафу. В обрунтування своїх вимог зазначило, що 21.03.2008 р. між сторонами по справі укладено договір постачання № 38-30гп (далі Договір), за умовами якого позивач зобов'язався поставити відповідачу вугілля марки А (антрацит), а останній - прийняти та оплатити вартість товару та провізної плати на умовах 100% попередньої плати відповідно до рахунку позивача, кінцевий розрахунок провести по факту постачання на протязі 10 днів після поставки. На виконання Договору позивачем поставлено вугілля та надано послуги по його поставці на загальну суму 13 768 163,83 грн.. Всупереч умовам Договору відповідач лиш частково оплатив одержане вугілля та надані послуги по поставці вугілля, заборгувавши станом на 11.06.2009 р. 768 163,80 грн.. Претензію позивача від 11.12.2009 р. ним залишено без відповіді та задоволення. Позивач також просив стягнути на підставі п. 5.3 Договору 79 783,82 грн. пені, 53 771,47 грн. штрафу, а на підставі ст. 625 ЦК України - 84 984,10 грн. інфляційних втрат і 35 131 грн. 3 % річних, тощо.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав.

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані ним докази, дійшов висновку про підставність й обґрунтованість позовних вимог, а відтак їх задовольнив.

Так, задовольняючи позов, місцевий суд встановив, що поставку товару на підставі п. 2.2 Договору передбачено здійснювати залізничним транспортом на умовах FCA-станція відправлення відповідно до правил Інкотермс 2000. Таким чином, обов'язок позивача передати товар вважається виконаним з моменту передачі товару перевізнику - транспортній організації.

Поясненнями позивача, наявними в матеріалах справи листами-заявками на відвантаження, залізничними квитанціями, платіжними вимогами-дорученнями, посвідченнями якості, податковими накладними підтверджено факт передачі позивачем відповідачу з часу укладення Договору до 31.05.2009 р. товару загальною вартістю 13 768 163,83 грн., а також оплати одержаного товару в розмірі 13 000 000 грн.. Доказів належної оплати за Договором відповідачем місцевому суду не надано.

З огляду на наведене, місцевий суд вважав обґрунтованим стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 768163,83 грн. (13768163,83-13000000).

Крім цього, оскільки відповідач прострочив виконання зобов'язання по оплаті товару за Договором, місцевий суд на підставі ст.ст. 622, 624, 625 ЦК України дійшов висновку про стягнення 84984,10 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 35131 грн. три проценти річних з простроченої суми, а також на підставі п. 5.3 Договору - 79 783,82 грн. пені та 53771,47 грн. штрафу, тощо.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування рішення суду не знаходить.

Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, адже не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Посилання апелянта на проведення зарахування однорідних зустрічних вимог на суму 380 655,74 грн., апеляційний суд до уваги не бере, адже апелянтом не надано жодних доказів на підтвердження цих обставин, тощо.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерофіс Лімітед” залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 12.04.2011 р. по справі № 42/359 - без змін.

Матеріали справи № 42/359 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти діб з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Дикунська С.Я.

Судді Зеленін В.О.

Алданова С.О.

14.07.11 (відправлено)

Попередній документ
17675308
Наступний документ
17675310
Інформація про рішення:
№ рішення: 17675309
№ справи: 42/359
Дата рішення: 12.07.2011
Дата публікації: 15.08.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Київський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Купівля - продаж