01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
11.07.2011 № 41/69
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дикунської С.Я.
суддів: Зеленіна В.О.
Алданової С.О.
при секретарі: Дімаковій Г.О.
За участю представників:
від позивача не з'явився
від відповідача ОСОБА_1. (дов. № 300 від 20.05.2011 р.)
від третьої особи не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства „Подільський цемент”
на рішення
господарського суду
міста Києва
від 18.04.2011 р.
у справі № 41/69 (суддя: Спичак О.М.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства „Подільський цемент” (далі ВАТ „Подільський цемент”)
до Публічного акціонерного товариства „СВЕДБАНК” (далі ПАТ „СВЕДБАНК”)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю „ВЛОК” (далі ТОВ „ВЛОК”)
про стягнення 100 000 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 18.04.2011 р. по справі № 41/69 в позові відмовлено.
Не погоджуючись із згаданим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що при прийнятті рішення по суті спору місцевим судом невірно застосовано ч. 1 ст. 216 ЦК України, адже позивач на підставі угоди про відступлення права вимоги мав право вимагати у відповідача повернення перерахованих платіжним дорученням № 606 від 01.09.2008 р. в розмірі 100 000 грн . коштів, тощо.
В судовому засіданні представник апелянта не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належно (розписка з повідомленням про оголошення у справі перерви долучено до матеріалів справи), однак в попередньому засіданні доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю за наведених в скарзі підстав.
Представник відповідача доводи скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як підставне й обгрунтоване залишити без змін.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належно (розписка з повідомленням про оголошення у справі перерви долучено до матеріалів справи), однак в попередньому засіданні доводи скарги підтримав, просив її задовольнити.
Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню за таких обставин.
Так, 23.02.2011 р. ВАТ „Подільський цемент” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ПАТ „СВЕДБАНК”, третя особа ТОВ „ВЛОК” про стягнення 100 000 грн.. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що на підставі ст. 216 ЦК України, відповідач зобов'язаний повернути позивачу грошові кошти в сумі 100 000 грн., які третьої особою перераховано у відділенні банку відповідача, адже Договір № 0660474/Т/І на відкриття та обслуговування поточних рахунків від 31.07.2008 р. (далі Договір), на підставі якого перераховано кошти, визнано судом недійсним, тощо.
До матеріалів справи долучено відзив ПАТ „СВЕДБАНК” на позовну заяву, згідно якого між відповідачем та третьою особою відсутні жодні договірні зобов'язання, а тому ТОВ „ВЛОК” не могло передати жодного права вимоги позивачу в розмірі 100 000 грн., тощо.
Третя особа підтримала позицію позивача по справі.
Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані ними письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про безпідставність й необґрунтованість позовних вимог, а відтак відмовив в їх задоволенні.
Так, відмовляючи в позові, місцевий суд посилався на абз. 2 ч. 1 ст. 216 ЦК України, яким встановлено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Як встановлено місцевим судом сплачені платіжним дорученням третьої особи № 606 від 01.09.2008 р. кошти на відкритий у відділенні банку відповідача за Договором рахунок позивача, 03.09.2008 р. від імені позивача перераховано на рахунок ПП «Дон 21»й це підтверджується платіжним дорученням № 4 від 03.09.2008 р.. Таким чином, на момент визнання Договору недійсним та в даний час кошти з рахунку відповідача списано, а тому підстав для стягнення цих коштів на підставі ст. 216 ЦК України, на думку суду першої інстанції, відсутні, тощо.
Апеляційний суд не погоджується з висновками місцевого суду за таких обставин.
Так, 31.07.2008 р. між ПАТ «СВЕДБАНК» та невідомими особами від імені ВАТ «Подільський цемент» підписано Договір, за умовами п. 1.1 якого банк відкриває клієнту поточний(і) рахунок(и) у національній та/або іноземній валюті та здійснює його розрахунково -касове обслуговування згідно Статуту Банку, законодавства України, нормативних актів Національного банку України, умов функціонування кореспондентських рахунків банку.
Рішенням господарського суду м. Києва по справі № 6/298 від 12.10.2009 р. (залишено без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2010 р.), Договір визнано недійсним з моменту укладення з підстав його вчинення особою, яка не мала права вчиняти правочин від імені ВАТ «Подільський цемент». Так ВАТ «Подільський цемент» не уповноважувало Козачишина С.В. на укладення від його імені договору на відкриття та обслуговування поточних рахунків,Договір підписано невідомою особою.
Тому апеляційний суд на підставі ч. 2 ст. 35 ГПК України вважає встановленим та доведеним факт визнання недійсним Договору з моменту укладення
01.09.2008 р. ТОВ «ВЛОК» на підставі виставленого невідомими особами від імені позивача рахунку, перерахувало на відкритий у Львівському відділенні ВАТ «Сведбанк» на підставі Договору розрахунковий рахунок кошти в сумі 100 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 606 від 01.09.2008 р., наявним в матеріалах справи. Це платіжне доручення проведено відповідачем 02.09.2008 р..
09.11.2010 р. між ВАТ «Подільський цемент» та ТОВ «ВЛОК» укладено Договір уступки права вимоги № б/н (далі Договір уступки), за умовами п. 1.1 якого кредитор уступив новому кредитору - ВАТ «Подільський цемент» право вимоги з ВАТ «Сведбанк» суми в розмірі 100 000 грн., яку як вище згадувалось перераховано платіжним дорученням № 606 від 01.09.2008 р.. Відповідно до п. 3 цього Договору кредитор надає новому кредитору платіжне доручення № 606 від 01.09.2008 р. на суму 100 000 грн..
Таким чином, апеляційний суд вважає, що право вимагати повернення грошових коштів в розмірі 100 000 грн. за визнаним недійсним з моменту укладення Договором ТОВ «ВЛОК» передано позивачу по справі.
Згідно ч. 1, 5 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язано з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема : про повернення виконаного за недійсним правочином.
За таких обставин, апеляційний суд вважав, що позовні вимоги про стягнення 100 000 грн. сплачених третьою особою відповідачу коштів є підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, відтак апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду - скасуванню з прийняттям нового - про задоволення позову в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Подільський цемент” задовольнити, рішення господарського суду м. Києва від 18.04.2011 р. по справі № 41/69 - скасувати.
Прийняти нове рішення: позов Відкритого акціонерного товариства „Подільський цемент” до Публічного акціонерного товариства „СВЕДБАНК” про стягнення 100 000 грн. коштів задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства „СВЕДБАНК” (01032, м. Київ, вул.. Комінтерну, 30, ідентифікаційний код 19356840, к/р 32002170101 у РКЦ НБУ по Києву і Київській області, МФО 300164) на користь Відкритого акціонерного товариства „Подільський цемент” (32325, Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с. Гуменці, ідентифікаційний код 00293091, р/р 260 03000252959 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023) 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп. грошових коштів, 1000 (одну тисячу) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства „СВЕДБАНК” (01032, м. Київ, вул.. Комінтерну, 30, ідентифікаційний код 19356840, к/р 32002170101 у РКЦ НБУ по Києву і Київській області, МФО 300164) на користь Відкритого акціонерного товариства „Подільський цемент” (32325, Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с. Гуменці, ідентифікаційний код 00293091, р/р 260 03000252959 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023) 500 (п'ятсот) грн. 00 коп. державного мита за розгляд справи судом апеляційної інстанції.
Матеріали справи № 41/69 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя Дикунська С.Я.
Судді Зеленін В.О.
Алданова С.О.
14.07.11 (відправлено)